|
Предметом закупівлі є: ДК 021:2015:34330000-9 «Запасні частини до вантажних транспортних засобів..» до підмітально-прибиральних машин. Підприємство постачає зап.частини, що ПОВНІСТЮ є походженням з КРАЇН ЄВРОСОЮЗУ, в тому числі є позиції зап.частин, які за назвою(чи призначенням) збігаються з тими, що передбачені підпунктом 2 ПКМУ №168, а саме: "насоси для рідин" (а в нас: водяні насоси, гідромотори). Тобто предмет закупівлі запчастини різні, а серед них, між іншими, вже є декілька одиниць насосів, та гідромоторів. Чи потрібно підтвердженя локалізації в цьому випадку і яким чином? Або ж як підтвердити, що локалізація не потрібна?
|
|
Відповідно до пункту 64 Особливостей замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Згідно з підпунктом 3 пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору про закупівлю в період оскарження відкритих торгів відповідно до статті 18 Закону та цих особливостей.
Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями.
1.Чи має право замовник проводити нову закупівлю (з новим ідентифікатором на сайті прозоро) з ідентичним ДК, якщо відміна закупівлі Замовником, яка оголошувалася раніше була оскаржена Учасником та орган оскарження (АМК) прийняв рішення скасувати відміну закупівлі?
2.Чи підпадають дії замовника під дію п.6 особливостей, тобто чи є дії замовника правомірними щодо проведення аналогічної закупівлі з однаковим ДК при наявності рішення АМК щодо зобов'язання скасувати відміну торгів, які були оголошені раніше з аналогічним ДК?
Зокрема:
- перша закупівля оголошена 06 лютого 2023
- відмінена перша закупівля Замовником 16 лютого 2023
- друга закупівля з ідентичним ДК оголошена 17 лютого 2023
- рішення АМК щодо зобов'язання скасувати рішення Замовника про відміну першої закупівлі - 02.03.2023
- після 02.03.2023 року Замовник й далі проводить другу закупівлю з ідентичним ДК.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.Відповідно до пункту 64 Особливостей замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Згідно з підпунктом 3 пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору про закупівлю в період оскарження відкритих торгів відповідно до статті 18 Закону та цих особливостей. Згідно з частиною двадцять другою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Тому в разі оскарження процедури закупівлі замовник завершує закупівлю з врахуванням рішення органу оскарження. Крім цього, зазначаємо, що частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
Доброго дня, прошу надати роз'яснення щодо пп. 1 п. 1 Постанови КМУ від 20.03.2022 № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану", а саме, на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов’язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг.
Чи вірно вважати, що у випадку здійснення закупівель державними замовниками, що керуються керуються Постановою КМУ від 11.11.2022 №1275, товарів, робіт, послуг не прямого оборонного призначення (наприклад, товарів для забезпечення адміністративної діяльності, зокрема канцтоварів, запчастин до службових автомобілей, миючих засобів, послуги із заправки картриджів і т.д.) постачальник не має права включати прибуток до ціни товару?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Мінекономіки не є розробником постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2021 № 309 "Про затвердження Порядку формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою" та постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" (далі – постанова № 335) в поточній редакції, а тому відсутня можливість відповісти на питання по суті Вашого Звернення. Водночас повідомляємо, що наразі Мінекономіки веде роботу щодо внесення змін в постанову № 335. Враховуючи зазначене, Мінекономіки надасть загальне роз’яснення, в тому числі згідно з піднятими питаннями у Вашому зверненні, після затвердження проєкту постанови Кабінетом Міністрів України.
|