|
|
08.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник-юридична особа (ТЕАТРАЛЬНО-ВИДОВИЩНИЙ ЗАКЛАД КУЛЬТУРИ), що відповідає ознакам п.3 ч.1 ст.2 ЗУ "Про публічні закупівлі", має намір укласти договір про надання послуг з акторскої та режисерської діяльності на суму, що перевищує 50 тисяч гривень на рік, з метою створення витвору мистецтва (театральної вистави) та залучити акторів та режисерів як фізичних осіб до театральної вистави.
Зокрема, згідно абз.2 статті 20 розділу V ЗУ "Про театри і театральну діяльність", керівник державного чи комунального театру може залучати артистичний та художній персонал понад штатну чисельність на підставі цивільно-правового договору в порядку, визначеному Законом.
Виникають такі питання:
1.Чи цивільно-правовий договір, на підставі якого художній керівник театру залучає актора чи режисера для участі у виставі є договором про закупівлю у розумінні Закону, та є предметом регулювання Закону?
У разі, якщо при укладанні цивільно-правового договіру з актором треба регулюватися Законом, то:
2. Чи існують додаткові вимоги до договору, крім передбачених ЦК, ЗУ "Про театри і театральну діяльність"?
3. Як визначати предмет закупівлі в такому разі? Разом по всім акторам та режисерам на рік за кодом ДК чи окремо по кожному? А також постає питання планування, адже спланувати таку діяльність досить важко.
3. Відповідно до п.2 част.7 ст.3 Закону, якщо вартість закупівлі дорівнюватиме або буде перевищувати 50 тисяч гривень та буде меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 ч. 1 ст.3 Закону, закупівлю можна здійснювати без застосування порядку проведення спрощених закупівель у разі: якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків, а саме - предмет закупівлі полягає у створенні або придбанні витвору мистецтва або художнього виконання. У разі здійснення таких закупівель, замовник за Законом обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. При цьому звіт обов’язково повинен містити інформацію: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) надавача послуг, з яким укладено договір про закупівлю; реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта надавача послуг; місце проживання надавача послуг та номер телефону; ціну та строк виконання договору.
Виникає питання:
Така публічна інформація може створити значні труднощі для акторів та представників художнього персоналу, оскільки порушує норми Закону України «Про захист персональних даних» та статтю 32 Конституції України, яка надає право людині на невтручання в її особисте життя, в тому числі у розмір гонорарів, які вони отримують. Чи обов‘язково у даному випадку подавати звіт та розкривати персональну інформацію про фізичну особу-актора чи режисера?
4. Чи необхідно актору для укладання такого договору реєструватись на сайті ПРОЗОРРО і як це зробити, якщо він фізична особа?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 1455/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=942f288c-894c-4c09-aff9-ac49d18c7c88&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
08.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, допоможіть розібратись у ситуації. Ми комунальна установа котра провела відкриті торги на послуги їдалень, раніше ми укладали договір позички з переможцем на приміщення харчоблоку, а з 2020 року таке заборонено. Яким чином мені потрібно укласти угоду на оренду? Які у мене мають бути дії? Дякую, чекаємо на Вашу відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 2006/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f6fc84c0-fe3a-43d2-ab1a-9037cfc60b6d&lang=uk-UA
|
|
|
05.02.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні представники уповноваженого органу, просимо надати роз'ясненння з наступного питання.
Відповідно до пп. 2 п. 31. наказу Мінекономрозвитку №2208 від 30.10.2020 до документів, копії яких надаються учасником процедури закупівлі, що підтверджують правовий статус набуття (володіння, користування) транспортним засобом можуть відноситися: договори оренди/суборенди, лізингу/сублізингу транспортного засобу та ІНШІ ПРАВОЧИНИ, передбачені законодавством (у разі, якщо транспортний засіб належить учаснику процедури закупівлі не на праві власності), завірені належним чином таким учасником;.
Оскільки в ЦКУ передбачено користування транспортним засобом лише на підставі оренди чи лізингу, просимо привести приклади договорів, які ви мали на увазі під "ІНШІ ПРАВОЧИНИ".
Дякуємо!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим відповідно до пункту 31 Методичних рекомендацій щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти, затверджених наказом Мінекономіки від 30.10.2020 № 2208 (далі - Методичні рекомендації) до документів, що підтверджують правовий статус користування транспортним засобом можуть відноситися, зокрема договори оренди/суборенди, лізингу/сублізингу транспортного засобу та інші правочини.
Водночас статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплені законодавчі підстави виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, одними з основних є договори та інші правочини. Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Водночас загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину встановленні статтею 203 ЦК України.
В свою чергу, іншим правочином може бути зокрема договір позички. Так, відповідно до статті 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.
Водночас зазначаємо, що перелік правочинів, наведених у Методичних рекомендаціях, не є вичерпним.
Поряд з цим тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).
|
|
|
05.02.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Університет уклав договір із замовником про надання останньому науково-тех.послуг. Після підписання акту виконаних робіт двома сторонами замовник перерахував
кошти за надані послуги на реєстраційний рахунок університета, на які було складено калькуляцію за статтями витрат. Роботу виконували штатні працівники закладу, які вже працюють на 1,5 ставки. З ними університет уклав угоди ЦПХ з метою виплати зарплати за виконану роботу на 1 місяць. Чи потрібно такі угоди виставляти на ПРОЗОРО
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 1455/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=942f288c-894c-4c09-aff9-ac49d18c7c88&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
05.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник двічі провів СПРОЩЕНУ ЗАКУПІВЛЮ за річним планом на 2020 рік. Двічі закупівля відмінена через відсутність учасників. Чи можливо за річним планом на 2021 рік укласти прямий договір (без застосування порядку проведення спрощених закупівель) відповідно до пп.1 п.7 ст.3 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план). Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Ураховуючи викладене і керуючись вимогами статті 4 Закону, замовником застосовується спрощена закупівля, зокрема, якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, за умови прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році.
|