|
27.02.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Нашою організацією двічі оголошено закупівлю природного газу, першого разу процедуру автоматично майданчиком було відмінено, через недостатню кількість учасників (жодної пропозиції не було надано). Другого разу надано дві пропозиції ( перша з найнижчою ціною і повним пакетом документів, друга з вищою ціною і без необхідних документів). В результаті розгляду пропозицій учасники виявились пов"язаними особами. Чи можемо ми розпочати переговорну процедуру на закупівлю даного товару, враховуючи норми ст.34 ч.2 п. 4 (двічі відмінено тендер через недостатню кількість учасників)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі –це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону, зокрема якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Варто зазначити, що зазначена норма Закону застосовується замовником саме в разі відміни торгів на підставі абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону (подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій).
Ураховуючи викладене, замовник може обрати переговорну процедуру закупівлі, у разі наявності умов для застосування зазначеної процедури, передбачених частиною другою статті 35 Закону.
|
|
26.12.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати роз’яснення стосовно ситуації, що виникла, зокрема як бути при розгляді пропозицій учасників в публічних закупівлях стосовно вимоги до наявності ліцензій, зокрема на здійснення господарської діяльності з постачання природного газу. Оскільки на даний час чинні ліцензій мають лише постачальники за регульованим тарифом, а більшість постачальників здійснюють таку діяльність без ліцензій, оскільки отримати їх не має юридичної можливості, основна мета закупівель це нижча ціна та зекономлені бюджетні кошти, тому виникає слушне питання стосовно або проведення відкритих торгів і допуск якнайбільше учасників для участі в аукціоні, або просто переговорна процедура, хоча для замовників єдиною підставою є лише наявність ліцензії у однієї компанії в області, більше підстав для проведення переговорних процедур з закупівлі газу не має.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформація щодо питання закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу у зв’язку зі змінами, які відбулися у законодавстві, що регулює функціонування ринку природного газу, міститься в листі від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel
При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
Водночас слід ураховувати, що питання ліцензування видів господарської діяльності не є предметом регулювання Закону України “Про публічні закупівлі”, оскільки регулюються Законом України “Про ліцензування видів господарської діяльності”.
|
|
10.11.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
На балансі нашого житлово-комунального підприємства перебувають гуртожитки, мешканці яких, не вносять плату за використану електроенергію, газ, водопостачання та технічне обслуговування ліфтів на рахунки підпиємств, що забезпечують надання цих послуг, а розраховуються через житлово - комунальну контору. В подальшому зібрані кошти ЖКК перераховує організаціям, які мають відповідні ліцензії на постачання зазначених послуг. Річна сума коштів, яка сплачується за кожну комунальну послугу значно перевищує 200 тис. грн. Просимо надати розяснення з приводу необхідності проведення нами державних закупівель вказаних комунальних послуг.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом, у разі якщо саме замовником передбачено придбання товарів, робіт або послуг.
|
|
23.10.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно зі статтею 120 Господарського Кодексу України, Консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом.
Консорціум «Укрбуддор» (код ЄДРПОУ 40552304) прийняв участь у тендерній закупівлі «Капітальний ремонт основних теплових мереж м. Гребінка, Полтавської обл».
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-09-29-000797-b
Для задоволення вимог тендерної доукментації Замовника були надані договори аналогічних робіт виконані УЧАСНИКОМ консорціуму ПрАТ «Київська будівельна компанія «Київбудком», який входить у склад консорціуму, а також інформація щодо робочої сили, яка входить у штат ПрАТ «Київбудком».
У склад консорціуму входить також азербайджанська та турецька компанія, що об`єднали зусилля для реалізації будівельних проектів в Україні.
Замовник тендеру, після того як відбувся етап аукціону, і цінова пропозиція Консорціуму «Укруддор» перемогла, вирішив ВІДХИЛИТИ тендерну пропзицію консорціуму, на підставі того, що Консорціум «Укрбуддор» та «Київбудком» є РІЗНИМИ ЮРИДИЧНИИ ОСОБАМИ, хоча і входять до складу одного консорціуму.
Позиція замовника – стороною аналогічних договорів мав бути безпосередньо Консорціум «Укрбуддор», а персонал мав входити безпосредньо у штат Консорціуму.
Вважаємо таку позицію дискримінаційною, оскільки вона нівелює всю суть організаційної форми «консорціум», передбаченною законодавством України.
Прошу надати відповідь – чи мав право Замовник відхиляти тендерную пропозицію Консорціуму «Київбуддор» на підставі того, що підтверджуючі документи стосувались не безпосередньо Консорціуму, а його учасника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Для участі у процедурах закупівель учасники подають інформацію про їх відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, визначеним в тендерній документації, таким як: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Водночас частинами третьою та четвертою статті 118 Господарського кодексу України (далі – ГК України) визначено, що об’єднання підприємств є юридичною особою. Об'єднання підприємств утворюються на невизначений строк або як тимчасові об'єднання.
У свою чергу, консорціум – тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність (частина четверта статті 120 ГК України).
Варто також зазначити, що відповідно до частини четвертої статті 123 ГК України підприємства-учасники не відповідають за зобов'язаннями об'єднання, якщо інше не передбачено установчим договором або статутом об'єднання.
Ураховуючи зазначене, та беручи до уваги тимчасовий характер діяльності консорціуму, у випадку, якщо учасником процедури закупівлі є консорціум утворений відповідно до норм ГК України, документальне підтвердження кваліфікаційним критеріям може бути надане консорціумом щодо підприємств-учасників консорціуму за умови, що консорціум має документальне підтвердження того, що відповідні зобов'язання у подальшому виникатимуть щодо виконання таких робіт перед консорціумом у підприємств-учасників консорціуму у разі укладення договору за результатами процедури закупівлі та за умови, що така можливість передбачена в тендерній документації, у тому числі щодо конкретизації відповідних вимог та способів надання підтвердження.
Разом з тим, з огляду на частину першу статті 23 Закону, юридична особа не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції має право звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації.
У свою чергу, згідно з частиною другою статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень внести зміни до тендерної документації.
Крім того, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщений лист від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
|
|
19.07.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з Річним планом закупівель на 2018 рік Координаційним центром було заплановано відповідно до ДК 021:2015 за кодом 64210000-1 «Послуги телефонного зв’язку та передачі даних» 3 (три) процедури закупівлі на загальну суму – 518 640,00 грн.
Зокрема, за предметом закупівлі «ДК 021:2015 код 64210000-1 Послуги телефонного зв’язку та передачі даних (послуги зв'язку)» очікуваною вартістю 6240,00 грн планувалась закупівля послуг стаціонарного телефонного зв’язку у ПАТ «Укртелеком» шляхом застосування переговорної процедури закупівлі.
З метою отримання експертного висновку Координаційний центр неодноразово звертався до уповноважених на це організацій для підтвердження наявності умов застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до пункту 5 частини другої статті 35 Закону.
ПрАТ «Діпрозв’язок» листом від 05.07.2018 № 2279-34-18 надано відповідь про те, що вартість послуг з надання одного експертного висновку стосовно закупівлі телекомунікаційних послуг становить 9000,00 грн з ПДВ, що значно перевищує вартість предмета закупівлі.
У зв’язку з вищевикладеним просимо надати відповідь на такі питання.
1. Якими нормативно-правовими актами передбачено обов’язковість отримання замовниками експертних висновків або посилання на них при застосуванні переговорної процедури закупівлі, окрім пункту 14 Повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури, форма якого затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490?
2. Чи буде відповідати вимогам Закону застосування переговорної процедури закупівлі «ДК 021:2015 код 64210000-1 Послуги телефонного зв’язку та передачі даних (послуги зв'язку)» очікуваною вартість 6240,00 грн у разі застосування пункту 5 частини другої статті 35 Закону, без наявності експертного висновку, оскільки його вартість перевищує очікувану вартість самої процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання надано у запитах 301/2017 та 933/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=be317406-0a04-4dae-b91a-7a1a79600e43&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f1f86711-414e-4165-bd8c-0a00543d844c&lang=uk-UA
|