Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Консультації
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
13.05.2020 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
1248 / 1235
Оскільки Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України є уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері публічних закупівель відповідно до пункту 12 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), просимо надати роз’яснення з таких питань: 1. Відповідно до частини 10 статті 3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону. Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими в частині першій статті 3 Закону. Разом з тим, частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупки. Чи вважатиметься новим предметом закупівлі придбання товарів, робіт, послуг після внесення змін до річного плану в разі: 1) виникнення додаткової потреби в товарах, роботах та послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівлі; 4) перерозподілу коштів, зекономлених через зміну ціни договору в бік зменшення; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадків. 2. Якщо установою було сплановано по певному коду державної класифікації закупівлю товарів (послуг) на суму 150 тис. грн та до 19 квітня 2020 року було укладено договорів на 110 тис. грн, чи обов’язково при використанні решти 40 тис. грн проводити спрощену процедуру закупівлі. 3. У пункті 1 частини 1 статті 3 Закону застосовується термін «вартість предмета закупівлі», при цьому частина 4 статті 3 Закону містить вже термін «вартість товарів, робіт і послуг». Чи існує принципова різниця між вказаними термінами, методиці їх визначення, застосування та в чому вона полягає.
Відповідь
13.05.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1020 / 1002
Замовник відхилив пропозиції учасників з підставі невідповідності ст 16 закону. При направленні вимог замовнику щодо усунення порушення (відхилення було з підстави ст 16, котра не застосовується при закупівлі електричної енергії) замовник надав відповіді на ці вимоги, зазначаючи ІНШУ підставу, яка стала передумовою для відхилення (через невідповідність). Питання: хіба замовник не повинен викладати причини, підстави відхилення відразу у протоколі. А не "відповідаючи на питання" учасника, зазначати зовсім іншу причину такого відхилення.
Відповідь
13.05.2020 Запитання      Тема: Оскарження процедур закупівель Розширений перегляд
1307 / 1311
Учасник брав участь у закупівлі електричної енергії, оголошеної 27.02.2020 року. У процесі проведення дійсної закупівлі в тому числі під час розгляду та оцінки тендерних пропозицій та навіть при укладенні договору із переможцем замовник повинен керуватись положеннями закону діючого у редакції до 19.04.2020 року. При цьому відповідно до попередньої редакції Закону «Про публічні закупівлі», яка діяла під час оголошення дійсної процедури за предметом Електрична енергія за кодом CPV за ДК 021:2015: 09310000-5 - (постачання електричної енергії), а саме, згідно з ч. 3 ст. 16 Закону, замовник не встановлює кваліфікаційні критерії та не визначає перелік документів, що підтверджують подану учасниками інформацію про відповідність їх таким критеріям, у разі закупівлі електричної енергії (в тому числі). Крім цього подання документів які б підтверджували ст.16 замовник тендерною документацією не вимагав. Проте замовник відхилив декількох учасників у закупівлі на підставі невідповідності ст.16 Закону. через те, що зараз діє новий Закон, де встановлюються дійсні критерії. Ми як учасник звернулися із вимогою щодо усунення порушень, проте її було відхилено. Аукціон уже відбувся. Визначено переможця. Додатково, ми ознайомились із вашими роз’ясненнями викладеними у листі від 21.12.2019 року № 3304-04/55553-06 (в частині терміну дії законодавства). Проте, просимо роз’яснити щодо способу захисту нас як учасника у такій ситуації. Просимо також пояснити чи зобов’язаний замовник викладати конкретну причину відхилення у протоколі.
Відповідь
13.05.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1309 / 1329
Якщо ми закуповуємо у одного постачальника будматеріали за різними кодами ДК на загальну суму до 50 тисяч гривень, чи можна укласти один договір, чи потрібен окремий договір під кожен код окремий договір?
Відповідь
13.05.2020 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
1218 / 1242
Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, якщо на підприємстві прийнято рішення всі закупівлі, незалежно від суми, проводити за процедурою відкритих торгів це не буде порушенням Закону?
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2