|
|
27.08.2018
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи потрібно проводити тендер по закупівлі робіт якщо сума договору 840 тис. грн. а сума кошторисної документації на ці роботи на 2 млн.100 тис. грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|
|
|
07.09.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з частиною 7 статті 17 Закону у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій цієї статті.
Питання стосовно застосування положень вищезазначеної статті Закону:
1) Чи вірно Мін’юст розуміє, що у зазначеному положенні Закону йде мова лише про тих субпідрядників/співвиконавців, вартість робіт/послуг кожного з яких становить не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю?
По-перше, такий висновок зроблено з положень пункту 15 частини першої статті 19 Закону: «У звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель обов’язково зазначаються повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
У зазначеній вище статті чітко зрозуміло, що критерій «не менше ніж 20%» від вартості договору про закупівлю має визначатися щодо кожного с субпідрядників/співвиконавців окремо.
По-друге, зазначене тлумачення логічно випливає з того, що у випадку, наприклад, коли залучається 10 субпідрядників, і у 9 з них вартість послуг становить менше ніж 20% від вартості договору про закупівлю, а лише у одного – 35%, то перевірка, про яку, йдеться, стосується тільки останнього.
2) Серед іншого, на підставі пункту 7 частини другої Закону, Мін’юст є замовником, який застосовує переговорну процедуру закупівлі як виняток у разі закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України під час врегулювання спорів щодо розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України
Оскільки розгляд таких справ відбувається за кордоном і ведеться майже виключно на англійській мові, то у комерційних пропозиціях учасників переговорної процедури закупівлі майже завжди присутні суми запланованих витрат на субпідрядників/співвиконавців – локальних (українських або іноземних) юридичних радники компаній, на оплату наданих ними юридичних послуг.
Питання ж стосується тих сум запланованих витрат на послуги, які зазначаються у комерційних пропозиціях учасників процедур закупівлі окремим підрозділом, як технічні витрати (відшкодування витрат на відрядження, авіа перельоти, готелі, таксі, переклади, послуги з міжнародних поштових пересилань, оплату доступу до онлайн правових баз, експертизи, тощо).
Всі роботи та послуги, які перелічуються як технічні, не є юридичними послугами, які надаються з метою захисту і представництва інтересів держави Україна в судовому або арбітражному провадженні, але технічно необхідні для належного і своєчасного надання учасником процедури закупівлі та його субпідрядниками/співвиконавцями юридичних послуг замовникові (включаючи експертів, бо вони не представляють у судових/арбітражних провадженнях будь-яку сторону, а надають незалежні експертні висновки з того чи іншого питання, і такий висновок може як посилювати позицію України, так і послаблювати її). Чи правильно розуміється Мін’юстом, що відшкодування таких технічних витрат не вважається залученням субпідрядників/співвиконавців, адже вказані витрати не є юридичними послугами?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 2002/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aaf1c283-6b9e-4e38-bc5c-bae9b4edb23a&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Щодо питання 2
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, у тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів щодо розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України або рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених в дію в порядку, визначеному законом, а також закупівлі товарів, робіт і послуг у разі участі замовника на підставі рішення Кабінету Міністрів України в міжнародних виставкових заходах.
Таким чином, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі закупівлі саме юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, зокрема на підставі рішення Кабінету Міністрів України.
У свою чергу, публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. При цьому договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі необхідності здійснення придбання замовником інших товарів, робіт чи послуг, визначених згідно Закону та Поорядку, замовнику слід дотримуватись вимог Закону та здійснювати таку закупівлю, керуючись відповідними вартісними межами.
|
|
|
16.01.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі» послуги з професійного навчання зареєстрованих безробітних за направленням служби зайнятості за різними професіями?
У роз’ясненні МЕРТ від 31.03.2017 №3302-06/10639-06 окреслено коло випадків на які не розповсюджується дія Закону. Так, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Згідно вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про зайнятість населення», професійне навчання зареєстрованих безробітних - професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації, спрямовані на здобуття та удосконалення професійних знань, умінь та навичок, підвищення конкурентоспроможності на ринку праці, що здійснюються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, у тому числі в закладах освіти державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях віднесено ДО ПЕРЕЛІКУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ.
У п. 3 Наказу Мінсоцполітики від 16.05.2013 №296, із змінами, вказано, що відбір закладів освіти здійснюється для організації професійного навчання зареєстрованих безробітних та (або) їх проживання у період навчання. За результатами відбору формується перелік закладів освіти для організації професійного навчання зареєстрованих безробітних та (або) їх проживання у період навчання (далі - Перелік закладів освіти) для реалізації можливості вибору зареєстрованими безробітними закладу освіти для професійного навчання та (або) проживання у період навчання.
Отже, вибір закладу освіти є виключною прерогативою безробітного.
Служба зайнятості лише виконує функції щодо документального супроводу навчання безробітного та відшкодуванні витрат на професійне навчання, дана теза підтверджується змістом ч.3 ст. 35 ЗУ «При публічні закупівлі», де вказано, що організація професійного навчання безробітних здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на договірних засадах з безробітними, роботодавцями, закладами освіти в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Крім цього, у пункті 4.1 примірної форми договору про організацію професійного навчання зареєстрованих безробітних у навчальному закладу (підприємстві, організації, установи), мова йдеться саме про розмір витрат, що пов’язані з професійним навчанням зареєстрованого безробітного.
Слід також зазначити, що Мінсоцполітики у своєму листі на Державну казначейську службу України №3010181018230001 вказувало на той факт, що питання забезпечення осіб з інвалідністю, технічними та іншими засобами реабілітації не підпадає під дію ЗУ «Про публічні закупівлі», обґрунтовуючи свою позицію тим, що придбання цих засобів здійснюється за індивідуальною заявкою особи та на підставі типового договору.
Кошти на професійне навчання зареєстрованих безробітних виділяються згідно КЕКВ 2282 "Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку".
Ваша думка? Всі Ваші посилання на аналогічні відповді я читав. Як і роз'снення від 31.03.2017 №3302-06/10639-06.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Водночас предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом (пункт 18 частини першої статті 1 Закону). Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
При цьому відповідно до пукнту 6 розділу ІІ Порядку визначення послуг з професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації для безробітних громадян, що надаються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, здійснюється за окремими професіями (спеціальностями, напрямами або галузями знань), які визначаються відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 № 327, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої-п'ятої цифр національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, визначений частинами третьою та четвертою статті 2 Закону, є вичерпний. В інших випадках замовник здійснює закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в частині першій статті 2 Закону.
|
|
|
24.09.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Отримано додатковий кошторис(бюджетна організація).Чи можливо відразу застосовувати переговорну процедуру закупівлі електричної енергії за універсальною послугою, а не зпочатку проводити відкриті торгі на постачання електроенергії, і лише якщо двічи не відбудуться торги застосовувати переговорну процедуру?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07%20%09 розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” і від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії", які містять відповідь на порушені питання.
|
|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
19.04.2020 року введено в дію нову редакцію Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до якої значно понижено пороги закупівель, що обовязково здійснюються в електронній системі закупівель, шляхом введення спрощеної закупівлі. Отже якщо до 19.04.2020 р. замовники мали можливість провести допорогову закупівлю на товари, послуги вартістю до 200 тис.грн, та 1, 5 млн для робіт відповідно до інструкції 10 чи шляхом оприлюднення Звіту про укладений договір, то наразі допороговими закупівлями є закупівлі до 50 тис. грн.
Одразу, хочу зазначити, що ознайомилась з листом Мінекономіки № 3304-04/28729-06 від 05.05.2020 р. та відповідями у цьому розділі на схожі питання. Але в ході роботи я бачу, що замовники по різному розуміють викладене в зазначеному листі і тому дуже прошу відповісти більш конкретно на конкретне питання.
1. Якщо в в кошторисі установи на закупівлю хліба (ДК 021:2015: 15810000-9 — Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби) було передбачено 80 тис. грн.До 19.04.2020 р. з них було використано 50 тис. грн. шляхом укладання прямого договору, вснесення закупівлі до річного плану та оприлюднення Звіту про укладений договір. Однак після 19.04.2020 року установі необхідно закупити цього ж товару - хліба (ДК 021:2015: 15810000-9 — Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби) на суму 30 тис. грн. Тобто загалом в 2020 році сума за одним кодом ДК 021:2015: 15810000-9 — Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби становить 80 тис. грн. Чи плюсуються суми закупівель здійснені до 19.04. і після 19.04 в одну? Однак яку процедуру закупівлі обрати цу цьому разі? Які дії має вчинити замовник: внести зміни до річного плану та на 30 тис. грн. передбачити окрему строчку і обрати спрощену процедуру, не зважаюси на те, що спрощені від 50 тис. грн. Чи це є новим предметом закупівлі (адже здійснена закупівля по цьому ж коду на 50 тис. до 19.04. завершена укладанням договору та Звітом) і замовник в такому випадку має право обрати допорогову закупівлю чи закупівлю без використання ЕСЗ та оприлюднити Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, адже сума після 19.04. становить лише 30 тис., тобто не сягає порогів спрощеної закупівлі?
2. Чи вірно є те, що ЕСЗ дозволяє провести спрощені на суми значно менше 50 тис. грн, а відкриті торги значно менше 200 тис. і замовники обирають процедуру на власний розсуд? А як же розмежування процедур закупівель з залежносві від сум?Виходить, що деякі замовники купують, купують по 10 тис. грн, наприклад один і той предмет, а потім коли річна сума досягає певної суми наприклад 50 тис. на останні 10 проводять спрощену сплюсувавши закупівлі за кодом за рік. Або навпаки мають в кошторисі на рік 60 тис. грн на товар і двічі проводять спрощені по 30 тис, хоча ст. 3 Закону передбачено, що спрощені від 50 тис? Так можна?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо планування закупівель та інших передумов здійснення закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Щодо питання 2
Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|