|
01.02.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник на даний час проводить відкриті торги на закупівлю за ДК 021:2015 код 50750000-7 Послуги з технічного обслуговування ліфтів (послуги з технічного обслуговування ліфтів), але Учасник виклав тендерну пропозицію де зазначена назва предмету договору ДК 021:2015 код 50750000-7 Послуги з технічного обслуговування ліфтів (послуги з технічного обслуговування ліфтів на 2022 рік). Тобто різниця в тому, що Учасником додано в предмет договору слова ..на 2022 рік. В даному випадку тендерна пропозиція Учасника відхиляється, чи все ж можна визнати переможцем? інших помилок не виявлено
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені статтею 22 Закону. Відповідно до пункту 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації мають зазначатися опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
При цьому перелік обов`язкових підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону.
А будь-які рішення щодо проведення процедури закупівлі, у тому числі щодо допущення учасниками формальних (несуттєвих) помилок в тендерній пропозиції, приймається замовником самостійно.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
23.01.2022
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Згідно п. 3 ч. 2 статті 22 та на підставі ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про публічні закупівлі» вказується інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також технічна специфікація що містить опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Також згідно ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про публічні закупівлі» технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретну марку, у разі, якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтоване та містити вираз «або еквівалент».
Чи може замовник вказуючи у предметі закупівлі конкретну торгівельну марку, яка має певні якісні та технічні характеристики згідно інформації виробника, вказувати у технічних специфікаціях предмету закупівлі відмінні якісні та технічні характеристики ніж має ця конкретна торгівельна марка, яка вказана у предметі закупівлі. Тобто, у предметі закупівлі вказати конкретну торгівельну марку з виразом «або еквівалент», а у технічних специфікаціях предмету закупівлі вказати якісні та технічні характеристики згідно власних виробничих потреб, які відрізняються від якісних та технічних характеристик (згідно інформації виробника) конкретної торгівельної марки, вказаної у предметі закупівлі.
Предмет закупівлі 09210000-4 – код згідно єдиного закупівельного словника ДК 021:2015
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені частиною другою статті 22 Закону.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 23 Закону технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг). Водночас замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.
Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент".
При цьому замовнику слід керуватись метою Закону та дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, зокрема недискримінації учасників та рівного ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного або формального обмеження потенційного кола учасників.
Водночас згідно статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону.
З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
Крім того зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4&fNum=53972 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
При цьому згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
|
|
11.01.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Ми проводили Відкриті торги вибрали переможця, але прийшло оскарження від іншого учасника. Антимонопольний комітет задовільнив цю скаргу.Підкажіть чи можемо відмінити закупівлю в зв'язку з відсутністю подальшої потреби в закупівлі???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Виходячи з частин вісімнадцятої та дев’ятнадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає рішення, зокрема, про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
При цьому орган оскарження у висновку зазначає про наявність порушення процедури закупівлі, про задоволення скарги повністю чи частково та у разі якщо скаргу задоволено - зобов’язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Згідно з статтею 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Замовник відміняє тендер у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг відповідно до частини першої статті 32 Закону.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
09.12.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Процедура відкриті торги. В оголощенні ТД у Додатку 1 ФОРМА "ЦІНОВА ПРОПОЗИЦІЯ" зазначено, що «Учасник не повинен відступати від даної форми». Абзац перший у Додатку 1 викладений наступним чином: «Уважно вивчивши документацію електронних закупівель, цим подаємо на участь у процедурі закупівлі: ДК 021:2015 79710000-4 Охоронні послуги. (Послуги з охорони об’єктів, (пости) щодо ведення цілодобового спостереження охорони порядку і майна: відповідний код 79713000-5)».
У документі «Форма «Цінова пропозиція», що наданий Учасником, перший абзац викладений так: «Уважно вивчивши документацію електронних закупівель, цим подаємо на участь у процедурі закупівлі: ДК 021:2015 79710000-4 Охоронні послуги (послуги з охорони об’єктів, (пости) щодо ведення цілодобового спостереження, охорони порядку і майна)», тобто відсутній текст «відповідний код 79713000-5)». Таким чином, Учасником наданий Додаток 1 з порушенням форми документу. Як повинен вчинити Замовник:
1) відхилити Учасника керуючись абзац 3 ч.1 п.1 Ст.31 (зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п’ятнадцятою статті 29 цього Закону);
2)відхилити Учасника керуючись абзац 1 ч.1 п.2 Ст.31 ( тендерна пропозиція учасника:
не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;)
Згідно з частиною п’ятнадцятою статті 29 Закону:
-У разі отримання факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
Замовником в оголошені ТД зазначено:
-Тендерна пропозиція не буде відхилена у разі допущення учасником торгів формальних (несуттєвих) помилок, пов'язаних з оформленням тендерної пропозиції та які не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки у тому числі зазначення неправильної назви документа, що підготовлений безпосередньо учасником, у разі якщо зміст такого документа повністю відповідає вимогам цієї документації (наприклад: замість вимоги надати довідки в довільній формі учасник надав лист-пояснення).
Замовник вважає це допущенняv учасником торгів формальних (несуттєвих) помилок, пов'язаних з оформленням тендерної пропозиції та які не впливають на зміст пропозиції,
Як вчинити? Ідентифікатор закупівлі:UA-2021-11-17-003780-a.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Разом з тим згідно з пунктом 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 710 затверджено перелік формальних помилок (далі – Перелік), який є вичерпним.
Отже, замовник в тендерній документації зазначає опис формальних помилок керуючись Переліком.
При цьому віднесення помилок, допущених учасниками в тендерних пропозиціях до формальних (несуттєвих), здійснюється замовником самостійно та відповідно до Переліку.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності замовників в конкретних випадках
|
|
07.12.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Використовуючи право суб’єкта господарської діяльності, та виходячи з принципу недискримінації учасників та рівного ставлення до них, а також забезпечення виваженого справедливого балансу між учасниками публічних закупівель, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі » з урахуванням складності, коштовності, важливості закупівель та з метою запобігання придбання фальсифікатів, дотримання гарантій на своєчасне постачання товару у кількості, якості та зі строками придатності, а також виниклим питанням щодо встановлення вимоги – надання учасниками - гарантійних листів від виробника, офіційного дилера, офіційного представництва в Україні, просимо Вас надати роз’яснення з приводу наступного :
- Чи є правомочним встановлення в тендерній документації Замовником вимоги – надання учасниками гарантійних листів від виробника, офіційного дилера, офіційного представництва в Україні в розумінні ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі ».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені статтею 22 Закону.
Разом з тим тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону).
Водночас відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Ураховуючи викладене, вимоги в тендерній документації, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону, зокрема таких як недискримінація учасників та рівне ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|