|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.
Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому пункт 5 частини четвертої статті 36 Закону не містить обмежень щодо зміни ціни на окрему партію або на всі партії поставки товару.
Поряд з цим перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України “Про публічні закупівлі” у редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 (далі − Закон).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Поряд з цим сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону.
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
Водночас частиною першою статті 4 нової редакції Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.
Замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
Отже, у разі розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі, така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом договору та з дотриманням вартісних меж, визначених статтею 3 Закону.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” (далі – Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об'єктів державної та комунальної власності.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону енергосервіс − комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів.
Об'єкт енергосервісу − будинок, будівля, споруда, їх комплекс, об'єкт та/або елемент (частина) об'єкта благоустрою населених пунктів, група будівель (споруд), комплекс (будова), які перебувають у державній або комунальній власності та щодо яких центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить замовник енергосервісу (щодо об'єктів державної власності), виконавчим органом місцевої ради або місцевим органом виконавчої влади (щодо об'єктів комунальної власності) прийнято рішення про закупівлю енергосервісу (пункт 3-1 частини першої статті 1 Закону енергосервіс).
При цьому статтею 3-1 Закону встановлено, що виконавчий орган відповідної місцевої ради або місцевий орган виконавчої влади (щодо об’єктів комунальної власності), центральний орган виконавчої влади (щодо об’єктів державної власності), до сфери управління якого належить замовник енергосервісу, мають право прийняти рішення про проведення закупівлі енергосервісу щодо окремих будівель (споруд) об’єкта енергосервісу, які перебувають в оперативному управлінні або господарському віданні різних розпорядників бюджетних коштів, визначивши відповідальним за проведення такої закупівлі одного з таких розпорядників бюджетних коштів (далі - уповноважений замовник).
Крім того, статтею 6 Закону встановлений порядок затвердження істотних умов енергосервісного договору, яким передбачено, що замовник енергосервісу не пізніше десяти днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю енергосервісу з учасником-переможцем у встановленому порядку подає на затвердження центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (щодо об’єктів державної власності), Верховній Раді Автономної Республіки Крим, відповідній місцевій раді (щодо об’єктів комунальної власності) істотні умови енергосервісного договору, що укладатиметься ним, зазначені у пунктах 2, 4 і 5 частини другої статті 5 цього Закону. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна місцева рада затверджують або відмовляють у затвердженні відповідних істотних умов енергосервісного договору у строк, що не перевищує 60 робочих днів з дати звернення головного замовника енергосервісу щодо затвердження відповідних істотних умов енергосервісного договору.
Водночас відмова у затвердженні істотних умов енергосервісного договору з учасником процедури закупівлі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (щодо об’єктів державної власності), Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою (щодо об’єктів комунальної власності) є підставою для відміни торгів із закупівлі енергосервісу згідно статті 7 цього Закону.
У свою чергу, Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до абзацу п’ятнадцятого статті 1 цього Закону право комунальної власності − право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (частина п’ята статті 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).
Водночас відповідно до Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 676, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.
Так, Держенергоефективності відповідно до покладених на нього завдань, реалізує державно-приватне партнерство у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива; здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Держенергоефективності, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.
З огляду на викладене та ураховуючи норми Закону, з питань закупівлі енергосервісу пропонуємо додатково звернутися до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною другою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю.
Відповідно до абзацу дев’ятого частини другої статті 7 Закону перевірка наявності документів, визначених в абзаці другому цієї частини, проводиться підрозділом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, який здійснює обслуговування замовника, шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель.
При цьому Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309. Так, пунктом 7 цього Порядку Державну казначейську службу України уповноважено надавати роз'яснення з питань його застосування.
|