|
|
18.01.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Беремо участь в процедурі закупівлі, як учасник. Замовник в тендерній документації ставить вимогу про надання - сертифікату відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності (не застосовується до закупівель товарів, вартість яких дорівнює або перевищує суми, зазначені в Угоді про державні закупівлі, укладеній 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, а також положеннях про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема угодах про вільну торгівлю, в гривневому еквіваленті на дату закупівлі і країною походження яких є країни, з якими Україна уклала такі угоди, та країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, що підтверджується сертифікатом про походження товару).
Назва предмета закупівлі - Машина механізованого розмінування, вартість - 39095045,00 грн. Товар, що ми пропонуємо на відкритті торги має походження Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії.
Питання наступні: Чи можемо ми надати сертифікат про походження товару з Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії для участі в даних торгах?
Яка сума закупівлі товарів, вартість яких дорівнює або перевищує суми, зазначені в Угоді про державні закупівлі, укладеній 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, а також положеннях про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема угодах про вільну торгівлю, в гривневому еквіваленті на дату закупівлі і країною походження яких є Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії, та країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 "Щодо локалізації", від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06 "Щодо інтерактивного інструменту "Локалізація-tool"" та у запиті 25/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70199
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=79465674-88fe-4ea6-ac2e-06fb0d48db2e&lang=uk-UA
|
|
|
12.01.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Скажіть, будь ласка, виготовлення проектно-кошторисної документації на поточний ремонт дороги сумуються за четвертим знаком коду ДК чи вартісні межі визначаються за кожним об"єктом? Виготовлення проектно-кошторисної документації на поточний ремонт дороги це роботи чи послуги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", від 03.07.2023 № 3323-04/32328-06 "Щодо здійснення закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та у запиті № 150/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F32328-06%C2%A0https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e3faadbd-aac9-4170-97f2-934e61e71640&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт , поточний ремонт з розробленням проектної документації. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок). Згідно з пунктом 3 розділу II "Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг" Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. Отже, предмет закупівлі визначається самостійно замовником відповідно до Порядку. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
04.12.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, ми провели закупівлю миючих засобів за процедурою "Запит ціни пропозиції", за результатами закупівлі з'ясувалося, що деякі позиції на даний час не виробляются та учасники пропонують аналогічний товар, підкажіть, будь ласка, які наші дії, як закупівельника, будуть правильні? Скасувати закупівлю чи погоджуватись на аналогічний товар, якщо він нас влаштовує? Якщо обрати переможцем учасника з найбільш економмічно вигідною пропозицією, але з аналогічним товаром чи не буде це дискримінацією учасників?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 787/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=83eb3d3b-c024-4af6-8589-ac254ec73272&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
06.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Якщо державних замовник здійснює частину закупівель по постанові №1178, а іншу частину відповідно до постанови №1275. При закупівлі одного і того ж предмету закупівлі і по постанові №1178 і по постанові №1275 чи потрібно «сумувати» такі закупівлі, або зважаючи, що перелік предметів закупівель по постанові № 1275 не включається до річного плану, тому не сумується
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості 1178).
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 14 Особливостей 1178 закупівля здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - наказ № 708).
Згідно з пунктом 6 Особливостей 1178 замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями 1178.
Водночас згідно з пунктом 15 Особливостей 1178 якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями 1178.
На виконання положень Закону України “Про оборонні закупівлі” Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 1275 від 11.11.2022 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану”, якою затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості 1275).
Відповідно до пункту 1 Особливостей 1275, ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Слід зауважити, що відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі” державні замовники у сфері оборони це визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України.
Перелік державних замовників у сфері оборони визначено постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 р. № 363 “Питання оборонних закупівель” (далі – постанова № 363).
Крім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 р. № 1415 “Деякі питання підвищення обороноздатності держави на період воєнного стану в Україні” визначено окремий перелік державних замовників у сфері оборони щодо закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення (товарів подвійного призначення) для будівництва фортифікаційних споруд.
Згідно з пунктом 26 частини першої статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі” служба державного замовника це суб’єкт господарювання, що належить до сфери управління державного замовника, або структурний підрозділ державного замовника, що уповноважується ним на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення та інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Натомість, визначення замовників, що зобов’язані здійснювати закупівлі відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» визначено статтею 2 цього Закону.
З огляду на зазначене замовники, в розумінні статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі”, здійснюють планування та закупівлі відповідно до вимог Закону з урахуванням Особливостей 1178, а у випадку закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони державними замовниками, такі закупівлі здійснюються державними замовникам відповідно до вимог Особливостей 1275 та Закону України «Про оборонні закупівлі».
Відповідно до пункту 6 Особливостей № 1275 для планування оборонних закупівель та звітування про їх здійснення відповідно до цих особливостей, рішеннями державних замовників, що здійснюють такі закупівлі, визначаються переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Щодо вартісних меж закупівель замовників за Законом України “Про публічні закупівлі” та Особливостям 1178 повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 “Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06
Вартісні пороги застування процедур та правил оборонних закупівель визначаються Законом України “Про оборонні закупівлі” та Особливостями 1275, та відповідно для товарів та послуг така вартість дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, а для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн гривень.
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
07.12.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Товариство, як замовник, при перевірці тендерних пропозицій учасників закупівель робіт та визначені відповідності кваліфікаційним критеріям , розглядає копії дозвільних документів ліцензіатів (учасників закупівель). При цьому у замовника виникають питання, які потребують роз’яснення, а саме:
• Як перевірити безстроковість ліцензії, які видані в попередні роки, але мають термін їх дії закінчився до початку військової агресії?
• Якщо учасник підтверджує безстроковість ліцензії в системі ЄДЕССБ, як перевірити які саме виду робіт є в ліцензії?
• При наданні учасником закупівлі декларації у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 314 від 18.03.2022 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану», як перевірити перелік робіт які може виконувати учасник (ліцензіат)?
Товариство звернулось за роз’ясненням до Державної інспекції архітектури та містобудування України та отримало відповідь щодо необхідності звернутися з цими питаннями до Мінекономіки
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічні питання міститься в запитах №№ 1569/2021, 564/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8986eae1-e9de-4866-8d80-e490d557898a&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9cb3cdfd-1faa-4405-94c4-e4ca126a2406&lang=uk-UA
Відповідно до Положення про Державну регуляторну службу України,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2014 р. № 724 (зі змінами) Державна регуляторна служба України (далі - ДРС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності. ДРС є спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності. З огляду на це, з порушеного питання пропонуємо звернутися до ДРС.
|