|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;
Питання: Якщо постачальник перебуває в стадіїї банкрутства.
Чи може замовник посилатися на вищевказану норму закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06, який містить інформацію щодо відхилення тендерної пропозиції.
При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема з питань банкрутства.
Тому, з питання порушеного у запиті пропонуємо звернутися до Мін’юсту.
|
|
30.09.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
З 01.05.2019 р. відбулися зміни у ЖКГ. Наше підприємство надає послуги з управління будинками, мешканці яких надали згоду на управління. Будинки багатоповерхові на балансі міста не знаходяться. Підприємство працює тільки за кошти, які платять мешканці будинків, тобто підприємство не має більше ніж 50 відсотків державної, комунальної власності (державних квартир меньше ніж 10 відсотків). Чи обов'язково підприємству з 01.05.2019 р. при закупівлі товарів/послуг використовувати ЗУ "Про публічні закупівлі" ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання визначення поняття “замовники” розглянуто в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=12875 та в листі від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F13747-07
|
|
12.01.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, прошу надати роз'яснення чи можливо провести переговорну процедуру після двох не відкритих торгів які не відбулися, якщо на даний час відбулася зміна головного розпорядника коштів на підставі децентралізації, а саме: торги починали проводити в листопаді як КНП "Знам'янський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Знам'янської районної ради. на даний час виникла потреба проведення переговорної процедури, але відбулися зміни з 11.01.2021 року (отримано виписку з ЄДР про зміни ) про зміни на Знам'янську міську раду (зміна головного розпорядника. Чи починати в такому випадку нові відкриті торги?????
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 “Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб” та від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
|
|
26.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
І. Згідно з частиною 7 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, зокрема:
якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Запитання 1: Чи зобов’язаний замовник вимагати від суб’єкта господарювання, з яким буде укладатись договір, документи, які вимагались в оголошенні про спрощені закупівлі, наприклад: довідки, гарантійні листи, інформацію/документи про право підписання договору про закупівлю, статут тощо?
ІІ. Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема:
оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій;
при цьому частиною 4 статті 41 встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Поряд з цим, пунктом 24 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що пропозиція учасника спрощеної закупівлі - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі;
Запитання 2: Якщо замовник не вимагає подання заповненого/підписаного/оформленого договору у складі пропозиції учасника спрощеної закупівлі чи має право замовник та переможець укладати договір за результатами спрощеної закупівлі на інших умовах аніж ті, що викладені у проекті договору?
Запитання 3: Чи має право замовник та переможець спрощеної закупівлі розширити та/або доповнити та/або деталізувати умови викладені в проекті договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Щодо питання 2, 3
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Так, частиною п'ятнадцятою статті 14 Закону установлено, що договір про закупівлю укладається згідно з вимогами статті 41 цього Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця спрощеної закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. У разі, якщо договір про закупівлю укладено з порушенням вимог цієї частини він є нікчемним (пункт 2 частини першої статті 42 Закону).
При цьому, оскільки пропозиція подається відповідно до вимог, установлених замовником в оголошенні про спрощену закупівлю, частиною тринадцятою статті 14 Закону встановлено обов'язок замовника відхилити пропозицію у разі якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
Інформація щодо укладення договору про закупівлю відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України міститься в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06
|
|
05.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно ч. 7 ст. 17 Закону «По публічні закупівлі» (далі – Закон) у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у ч. 1 ст. 17 Закону.
Чи вірно ми розуміємо, що замовник може в тендерній документації встановити вимогу до учасника про надання в довільній формі підтвердження відсутності підстав передбачених ч. 1 ст. 17 Закону для кожного суб’єкта господарювання, які залучатимутися учасником як субпідрядники/співвиконавці в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону? А чи повинні замовники вимагати документальне підтвердження відсутності підстав передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 ч. 1 ст. 17 Закону, щодо кожного субпідрядника/співвиконавця. якщо учасник стане переможцем закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06, який містить інформацію про субпідрядників/співвиконавців.
|