|
|
21.02.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
зведений кошторисний розрахунок 1 550 000 грн, включає Авторський нагляд(оплата тільки автору проекту),технічний нагляд (окрема освідчена особа захищає інтереси замовника, оплата окремим договором), витрати на експертизу проектно-кошторисної документації. Фактично роботи підрядника - 1 450 000,чи можна в річному плані розділяти вище названі предмети згідно класифікаторів та непроводити відкриті торги на проведення робіт так, як неперевищений поріг згідно ст 2.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання визначення предмету закупівлі робіт та віднесення супровідних послуг до робіт розглянуто в листі Мінекономрозвитку від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216
|
|
|
14.02.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Згідно п. 6 Наказу 454 - визначення предмета закупівлі послуг з професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації для безробітних громадян, що надаються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, здійснюється за окремими професіями (спеціальностями, напрямами або галузями знань), які визначаються відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 липня 2010 року № 327, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Разом із цим у Єдиному закупівельному словнику відсутній конкретний предмет, що стосується саме навчання безробітних конкретній професії / спеціальності. Наприклад щодо надання послуги з професійного навчання безробітних за професією "Швачка, "Кухар", "Машиніст екскаватора одноковшового"тощо.
У більшості випадків предмет ДК прописують або 8041 (Послуги різних навчальних закладів, де при розкритті 5 знака відсутній пункт щодо навчання безрлобтіних) або 8053 (Послуги з професійної підготовки спеціалістів) де також немає жодного посилання щодо навчання безробтіних.
Крім цього, існує практика, коли при визначенні предмета закупівлі для навчання безробтних вказують 99999 (тобто предмет не визначено).
Чи вірна думка, що при визначенні предмету закупівлі стосовно навчання безробтіних ми маємо право вказувати назву професії (спеціальності) та не вказувати код предмету закупівлі, а прописувати 99999-9.
Прошу надати чітку відповідь на поставлене питання, дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7854d62e-ef7f-4fe0-9b8c-82695cb8b61a&lang=uk-UA у запиті 772/2018.
|
|
|
04.02.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальним підприємством «Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (далі за текстом – КП «ГВП») реалізовуються енергоефективні заходи в закладах бюджетної сфери, а також на об’єктах генерації та розподілу теплової енергії.
В рамках виконання Програми економічного і соціального розвитку м. Києва на 2018-2020 роки у 2018 році КП «ГВП» за результатами проведення публічних закупівель (відкриті торги) укладено договори підряду (ціна - динамічна) для виконання робіт з термомодернізації та капітального ремонту закладів бюджетної сфери. В проектних документаціях, розроблених у 2018 році для виконання робіт, та які пройшли експертизу, встановлений розмір кошторисної заробітної плати 7 500,00 грн. (розмір заробітної плати встановлений рішенням сесії Київської міської ради від 21.12.2017 року №1042/4049 – додаток 1).
Через затримку фінансування витрат замовника, з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», договори підряду були продовжені на 2019 рік.
Водночас, рішенням сесії Київської міської ради від 20.12.2018 року № 485/6536 встановлено розмір кошторисної заробітної плати 11 000,00 грн. (додаток 2).
Листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.03.2018 № 8/15-154-18 (додаток 3) надаються роз’яснення в частині зміни рівня заробітної плати під час будівництва. Так, у разі, якщо під час будівництва змінюється рівень заробітної плати, вносяться відповідні зміни до договору підряду шляхом складання додаткової угоди. Уточнення договірної ціни, у тому числі у зв’язку зі збільшенням рівня заробітної плати, здійснюється у порядку, передбаченому умовами договору. Відшкодування додаткових витрат, пов’язаних зі збільшенням рівня заробітної плати, може відшкодовуватися за рахунок коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, ризиків всіх учасників будівництва, а за їх відсутності (через вичерпання ліміту цих коштів), економії по інших статтях витрат, передбачених у договірній ціні, або у відповідних графах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва. При цьому, у разі вичерпання затвердженого ліміту коштів, передбаченого зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, проектна документація перезатверджується у встановленому порядку.
Враховуючи наведене вище, з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення щодо можливості внесення змін до договорів підряду, укладених у 2018 році, в частині збільшення рівня заробітної плати на залишок робіт до розміру 11 000,0 грн., та відповідного збільшення вартості робіт за договорами.
Звертаємось з переконливим проханням надати відповідь в паперовому вигляді на адресу підприємства.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=9&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.
Разом з тим, відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону інформаційний ресурс Уповноваженого органу - сайт, наповнення якого здійснює Уповноважений орган та на якому надаються безоплатні консультації з питань закупівель, доступ до якого здійснюється через мережу Інтернет.
|
|
|
25.01.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тендерною документацією встановлено, що у складі своєї тендерної пропозиції Учасник повинен надати сканований оригінал платіжного доручення з відміткою банку про сплату суми коштів, що підтверджує внесення Учасником суми забезпечення тендерної пропозиції.
Вважаємо встановлення даної вимоги дискримінацією учасників, які мають договірні відносини з банком-гарантом і формою покриття не обов’язково виступатиме внесення коштів на банківський рахунок. Формою покриття можуть бути цінні папери, об'єкти нерухомості або будь-яке інше майно принципала, або покриття грошовими коштами принципала у разі сплати банком принципалом гарантії, у випадках передбачених Замовником та законодавством України. Замовник не має права регулювати відношеня між банком та принципалом.
ЗУ "Про публічні закупівлі" та іншими нормативно- правовими актами, жодної вимоги щодо надання у складі пропозиції конкурсних торгів платіжного доручення або квитанції, що підтверджують перерахування коштів в якості грошового забезпечення (покриття) банківської гарантії, чинним законодавством не передбачено. Просимо дати розяснення щодо встановлення Замовника вищевказаної вимоги тендерної документації? Правомірна чи данна вимога?
Крім того, п 5.1.2. Тендерної документації встановлено також дискримінаційну вимогу щодо надання Учасником «Копії документів, підтверджуючих наявність складу та вагової на території Березівського району Одеської області або сусіднього з ним району чи мобільних ваг які можуть бути розташовані на зазначеній території. (Якщо споруди для зберігання вугілля належать Учаснику на праві власності, він повинен надати копії документів, що підтверджують право власності відповідних будівель на зберігання вугілля, а також копію технічного паспорту або іншого документу на ваги, в іншому випадку – копії договорів оренди об’єктів нерухомості для зберігання вугілля та вагової чи мобільних ваг які можуть бути розташовані на зазначеній території, завірені підписом та печаткою орендодавця або надавача послуг). Разом з договорами учасник повинен надати копії документів, що підтверджують право власності відповідних будівель на зберігання вугілля, а також копію технічного паспорту та/або копію документу з відповідною відміткою про повірку відповідного вагового обладнання які належать орендодавцю або надавачу послуг.
Вимога щодо наявності матеріально - технічної бази - складу на території смт. Березівського району Одеської області або сусіднього з ним району є дискримінаційною по відношенню до учасників процедури закупівлі, які можуть виконати умови поставки, але не мають відповідних складів на вказаній території, але мають матеріально технічну базу в Одеській області та за власні кошти та власними силами зобовязовуються доставити Товар, що є предметом закупівлі до місця вказаного Замовником. Закон України «Про публічні закупівлі» не передбачає наявність складських приміщень на території Замовника. Чи правомірні дії замовника щодо встановлення такої вимоги?
Також, невідомо з якої причини Замовник встановлює вимоги про надання Учасником документів, що підтверджують наявність матеріально - технічної бази завірені підписом та печаткою орендодавця або надавача послуг, а не Учасником, адже учасник є стороною договору та має законне право завіряти документи у яких від виступає стороною. Чи правомірна вимога Замовника?
Просимо надати розяснення щодо правомірності вищевказаних вимог Замовника.
Ідентифікатор закупівлі- UA-2019-01-22-001893-b,
ID 2aefc4c29a3047569074f3a367c86a83
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
При цьому порядок оскарження процедур закупівель встановлений у статті 18 Закону. Скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій замовників.
|
|
|
25.01.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до листа Міністерство економічного розвитку і торгівлі України від 05.08.2016 р. № 3302-06/24782-06 Щодо здійснення закупівлі робіт:
відповідно до наказу Мінекономрозвитку від 17.03.2016 N 454 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі" визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" (далі - ДСТУ), прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року N 293.
Відповідно до положень ДСТУ:
до будівельних робіт віднесено: будівельні, монтажні, ремонтно-будівельні, реставраційно-відновлювальні та пусконалагоджувальні роботи (п. 3.2);
при визначенні вартості будівництва до будівельних робіт відносяться роботи, передбачені в збірниках ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи, монтаж устаткування, ремонтно-будівельні, реставраційно-відновлювальні та пусконалагоджувальні роботи (п. 5.1.3).
Відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Мінрегіонрозвитку від 04.06.2014 № 163 (далі — ДБН А.2.2-3-2014) будівництво: нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва.
Відповідно ДБН А.2.2-3-2014 проектування: роботи, які пов'язані зі створенням проектної документації на будівництво, які в себе, зокрема, включають передпроектні роботи, проектні роботи з відповідними стадіями проектування (техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), техніко-економічний розрахунок (ТЕР), ескізний проект (ЕП), проект (П), робочий проект (РП), робоча документація (Р).
Згідно з Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015, затвердженим наказом Мінекономрозвитку України № 1749 від 23.12.2015 (далі – ДК 021:2015) будівельні роботи (будівництво) мають свій окремий код відповідно до виду будівництва (будівництво, реконструкція, капітальний ремонт), аналогічно мають окремі коди і проектні роботи (послуги) - послуги з архітектурного проектування, архітектурні, інженерні та планувальні послуги, геодезичні послуги у галузях архітектури та будівництва.
Таким чином, предмет закупівлі робіт визначається замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» та на основі ДК 021:2015, а також конкретної назви виду робіт за кожним предметом закупівлі.
Крім цього, звертаю Вашу увагу, що визначення процедури закупівлі проектних робіт, які в подальшому увійдуть до зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта будівництва, здійснюється на підставі вартості проектних робіт, що визначається відповідно до вихідних даних підрозділів замовника та ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 з подальшим коригуванням їх вартості за експертним звітом.
Враховуючи викладене, просишу підтвердити правильність визначення процедури закупівлі :
Обєкт будівництва: Будівництво насосної-станції
1. Проектні роботи - 500 тис грн - допорогова закупівлі
2. Будівельні роботи - 10 млн грн - відкриті торги
П.С. Замовник здійснює діяльність в окремих сферах господарювання
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 26.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить вичерпну відповідь на питання.
При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій замовників у конкретних випадках.
|