|
|
16.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Звертаємось до Вас з питання здійснення закупівель та укладення договорів на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) на потреби національної економіки та забезпечення життєдіяльності населення, а саме.
Нормативними актами, якими керуємось при організації порушеного питання, є:
- Постанова КМУ від 27.04.2006 № 586 (зі змінами Постанова КМУ від 10.09.2008 № 801);
- Наказ Міністерства економіки України від 12.01.2009 № 5-ДСК;
- Наказ Міністерства економіки України від 19.02.2009 № 125-ДСК.
Зазначені нормативні акти містять рекомендації щодо укладення договорів на виконання мобілізаційних завдань, згідно яких договори мають укладатись з конкретним підприємством (установою), які вже визначені розпорядженням керівника органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, виходячи з потужностей підприємств, розташованих на адміністративній території населеного пункту:
-в мирний час: протягом 3 місяців після підписання мобзавдання, яке в свою чергу є безстроковим і не містить обов’язку перепідписання щороку;
- в особливий період: протягом 1 місяця після підписання мобзавдання.
Крім того, пунктом 19 Методичних рекомендацій, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.02.2009 № 125-ДСК, визначено порядок відбору виконавців мобзавдань з числа лише тих, що належать до сфери управління замовника та перебувають у його власності, або в державній чи комунальній власності.
При цьому, конкретні умови договору мають бути визначені з урахуванням інших нормативно-правових актів, в тому числі у сфері закупівель за державні кошти. Зазначені укладені договори будуть мати гриф «ДСК» Літер «М».
В свою чергу, виникає велика кількість питань:
- Чи потрібно публікувати план закупівель;
- Як провести закупівлю, якщо:
• заздалегідь відомий виконавець;
• відсутні кошторисні призначення;
• невідома дата виконання, бо необхідність виконання буде безпосередньо залежати від необхідності виконання мобілізаційних завдань в особливий період;
- Як правильно зазначити період дії договору;
- Чи потрібно укладати та розривати такі договори щороку?
- Чи потрібно керуватися при проведенні закупівель та укладенні договорів на виконання мобілізаційних завдань Законом України «Про публічні закупівлі» та постанови КМУ від 12.10.2022 № 1078 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування»? Чи можливо існує інших нормативно-правовий акт, який регламентує зазначені закупівлі?
Заздалегідь вдячні за відповідь та роз’яснення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Так, згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. При цьому згідно з пунктом 6 частини першої Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Водночас будь-які рішення щодо закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому. Принагідно пропонуємо ознайомитися з інформацією, викладеною в листах від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2.Щодо переліку виключень), від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (8. Щодо строку дії договору про закупівлюта, 10. Щодо переліку виключень) та у запиті № 220/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fc586e77-9ad7-4bec-a41a-cb16776055de&lang=uk-UAПри цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. |
|
|
14.06.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до положення пункту 6-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення " Закону України "Про публічні закупівлі" замовники повинні та пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законому України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовник здійснює закупівлю товарів, враховуючи ступінь локалізації виробництва, якщо такий товар входить до відповідного переліку. Нами, як замовником, заплановано придбання шляхом проведення відкритих торгів транспортного засобу для перевезення 10 осіб і більше, а саме мікроавтобуса на 16 місць бувшого у використанні іноземного виробництва. Оскільки потенційні учасники майбутньої закупівлі не являються виробниками товару, який відповідно не виготовлявся (повністю чи частково) на території України, тому вони не можуть надати підтвердження ступеня локалізації на даний вид товару. Тому суттєво і важливо знати чи потрібно враховувати під час проведення закупівлі ступінь локалізації, якщо товар являється бувшим у використанні та повністю виготовлений за межами України.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
31.08.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департаментом цивільного захисту та оборонної роботи проводяться закупівлі відповідно до п.13 пп.1 особливостей за постановою 1178 за програмою «Полтавський спротив у 2022-2024 роках» яка містить гриф Для службового користування:
13. Придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли:
1) інформація, що повинна бути оприлюднена в оголошенні про проведення відкритих торгів та/або в тендерній документації, належить до інформації з обмеженим доступом або коли її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку, та/або безпеці об’єктів енергетичної чи газової інфраструктури, та/або об’єктів електроенергетики, та/або об’єктів розробки чи видобування вуглеводнів, за наявності відповідного обґрунтування;
Питання – чи потрібно публікувати звіт про договір який заключений відповідно до п.13 пп.1 особливостей, на виконання програми яка містить гриф для службового користування (номенклатура, кількість, учасники). Підставою для накладення цього грифу були звернення від військових, які звернулися з проханням обмежити відкритий доступ до цієї програми.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо оприлюднення та звітування в ЕСЗ інформації про закупівлі), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463
|
|
|
31.05.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Мова йде про закупівлю на ПРОЗОРО: виконання робіт -капітальний ремонт електромереж за кодом 4531000-3 Електромонтажні роботи.
В якості аналогічного договору Замовник (бюджетна установа) вимагає надати договори тільки з виконання капітального ремонту електромереж.
Ми, як потенційний учасник, маємо договори з майже однаковою сумою на виконання робіт з однаковим переліком, за таким же кодом, але з іншою назвою договору, а саме: виконання робіт з поточного ремонту електромереж.
Замовник (бюджетна установа) на всі наші електронні запити відповідає цілими сторінками (зрозуміло, чому), але конкретної відповіді не дає, вимагаючи тільки договори з назвою "капітальний ремонт..."
Запитання: Чи будуть вважатись ці договори аналогічними?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
11.04.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Серед вимог замовників до учасників закупівлі послуг підключення та користування, доступу до мережі Інтернет є вимога про наявність Атестату відповідності системи захисту інформації та експертний висновок до нього.
Атестат відповідності підтверджує, що учасник забезпечує захист інформації замовника відповідно до вимог нормативних документів у сфері технічного захисту інформації, а експертний висновок, що є невід’ємною частиною Атестату, посвідчує те, що комплексна система захисту інформації учасника пройшла відповідну експертизу і визнана такою, що відповідає вимогам та стандартам, встановленим відповідними нормативними документами.
Експертний висновок містить розгорнуту інформацію про усі складові комплексної системи захисту учасника, зокрема інформацію про структуру та фізичне розташування (адреси) компонентів інформаційно телекомунікаційної системи учасника. Слід зазначити, що інформація про адреси розташування компонентів системи (вузлів зв’язку - центральних, магістральних, резервних) є чутливою за умов воєнного стану та ворожих обстрілів об’єктів критичної інфраструктури. Так, після завантаження до електронної системи повного тексту експертного висновку, інформація про адреси розташування вузлів зв’язку стає доступною широкому загалу.
Витік інформації щодо вузлів зв’язку може спричинити виведення їх з ладу внаслідок ворожих дій та нанести збитки замовнику послуг, постачальнику, населенню.
Разом з тим, відповідно до наведених у додатку вимог тендерної документації надання експертного висновку в обмеженому обсязі тягне за собою дискваліфікацію учасника, як такого, що не виконав вимоги тендерної документації.
Необхідно відмітити, що на сайті Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України https://cip.gov.ua/ua/news/zakhisheni-vuzli-dostupu-do-merezhi-internet розміщено Перелік операторів (провайдерів) телекомунікацій, що надають послуги з доступу до мережі Інтернет та мають чинні атестати відповідності систем захист ЗВІД (далі - Перелік). У Переліку є інформація про номер, дати видання та чинності Атестату відповідності і це інформація вказує, що послуги доступу до Інтернет цього Постачальника мають захист інформації.
Відповідно до п. 36 Особливостей, електронною системою після закінчення строку для подання тендерних пропозицій, розкривається вся інформація, зазначена в тендерній пропозиції. Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна. Конфіденційною не може бути визначена інформація про технічні умови, технічні специфікації та документи.
Оскільки, вимоги щодо надання учасником Атестату відповідності та експертного висновку відносяться замовником до технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, віднесення інформації, що у них міститься до конфіденційної теж не є можливим.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про національну безпеку України», загрозами національній безпеці України визнаються явища, тенденції і чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України. До національних інтересів України, віднесено важливі інтереси людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян. Безперебійний доступ населення до електронних комунікаційних послуг, зокрема Інтернету є національним інтересом.
Заподіяння шкоди вузлам зв’язку постачальників електронних комунікаційних послуг спричинить безпосередню загрозу національним інтересам.
Отже, оприлюднення інформації про Атестат відповідності з метою виконання норм закупівельного законодавства може мати негативні наслідки для національної безпеки. У зв’язку з цим, просимо роз'яснити, чи достатньо на підтвердження виконання вказаних вимог ТД, надавати тільки копію Атестату відповідності та посилання на Перелік.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Водночас відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною четвертою статті 5 Закону.
Поряд з цим, згідно з пунктом 51 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель.
З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|