|
Доброго дня.
1. На який орган в Україні покладено обов’язок по визначенню примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі?
2. Чи має право Замовник скористатись Примірною методикою затвердженою наказом МЕРТ від 18.02.2020 року за № 275 та обрати для визначення очікуваної вартості метод порівняння ринкових цін способом направлення не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій з послідуючим обранням для визначення очікуваної вартості найнижчої цінової пропозиції ?
3. Чи існує в законодавстві спосіб перевірки визначення Замовником очікуваної вартості предмета закупівлі і який орган відповідає за таку перевірку?
4. Чи може невірне визначення очікуваної вартості предмета закупівлі призвести до отримання завищених цін на товар за результатами аукціону?
5. Які установи, підприємства, організації в Україні наділені повноваженнями щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі на умовах, що визначаються Замовником до предмета закупівлі (доставка до місця поставки за рахунок Постачальника, відстрочення платежу, банківська гарантія, забезпечення договору тощо)?
6. Які організації, установи та/або підприємства в Україні мають право видавати офіційні документи щодо рівня ринкових цін на товар і чи може їх застосовувати Замовник при визначенні очікуваної вартості закупівлі, якщо вони не містять інформації про умови конкретного замовника (порівняні комерційні умови), наприклад, Державної служби статистики?
Дякую!
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питань 1, 2
Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону і може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості, зокрема методу порівняння ринкових цін. Ця методика має рекомендаційний характер.
Щодо питання 3
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. При цьому стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає вжиття адміністративних заходів (стягнень), пов'язаних з визначенням очікуваної вартості предмета закупівлі.
Щодо питання 4
Одним із принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, є максимальна економія і ефективність. Запорукою ефективного та успішного проведення процедур закупівель є їх оптимальне планування. Важливий етап планування закупівель - визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. Так, заниження очікуваної вартості закупівлі може призводити до відсутності інтересу до закупівлі з боку учасників ринку і, як наслідок, неуспішності такої закупівлі. Встановлення ж очікуваної вартості завищеного розміру може нівелювати принцип максимальної економії.
Щодо питань 5, 6
Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою.
При цьому Законом не визначено органів, які уповноважені надавати офіційну інформацію щодо вартості товарів, робіт і послуг та переліку документів, якими необхідно керуватись замовнику під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.
|
|
12.04.2021р. за результатами проведеної процедури спрощеної закупівлі (Ідентифікатор закупівлі
UA-2021-03-05-000837-a) між УЖКГ (далі за текстом – Замовник) та ФОП Томковід О.В. (далі за текстом – Підрядник) укладено Договір підряду №80 від 12.04.2021 р. на виконання робіт «Капітальний ремонт вимощення житлового будинку №94 по пр. Східний» ДК 021:2015-45453000-7 [Капітальний ремонт і реставрація], КЕКВ 3131.
За результатами виконання вказаного Договору Підрядником було встановлено, що об’єм робіт за зазначеним об’єктом має бути збільшено, оскільки Автором проекту та відповідно Замовником робіт не було враховано дев’ять погонних метрів вимощення житлового будинку №94 по пр. Східний. За вимогами чинного у сфері будівництва законодавства Підрядником було вжито заходів щодо внесення змін до проектно-кошторисної документації та узгодження таких змін з особою, що здійснює технічний нагляд за вказаним об’єктом, Автором проекту.
Таким чином за даним об’єктом виникли додаткові аналогічні роботи які не були враховані Замовником в Договорі підряду від 12.04.2021 р. №80 на виконання робіт «Капітальний ремонт вимощення житлового будинку №94 по пр. Східний».
Проте, такі додаткові роботи мають бути відображені у Договорі підряду, укладеному за результатами спрощеної процедури закупівлі.
Як виходить з умов укладеного Договору від 12.04.2021 р. № 80 істотні умови Договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, окрім випадків передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
При цьому, у відповідності до ч. 5 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується Замовником як виняток у разі, в тому числі, якщо після укладення Договору про закупівлю у Замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному Договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера.
Враховуючи вищевказане, рошу надати роз’яснення та інформацію щодо можливості укладення нового Договору про закупівлю з ФОП Томковід О.В. (підрядника за первісним договором), за результатами переговорної процедури у разі якщо після укладення Договору про закупівлю (спрощена закупівля) у Замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт – дев’ять погонних метрів вимощення житлового будинку №94 по пр. Східний.
|
|
Доброго дня. Між нашим підприємством та Каланчацькою с/р Херсонська обл. було укладено угоду про проведення норматовної грошової оцінки населених пунктів. Частково була здійснена оплата. Після розробки технічних документацій ці роботи були направлені на обовязкову державну експертизу до Держгеокадастру. Передбачая, що до кінця року ми не отримаємо з експертизи техничні документації з НГО ми уклали додаткову угоди про продовження терміну виконання робіт (зразок був взят з одного із сайту прозорро). В цьому році зазначені вище документації були отримані і передані до с/р. С/р подає документи до УДКС на оплату заборгованості і УДКС відмовляє в проведенні оплати мотивую, що сума більш 50Т.грн. і потрібно проводити новий тендер на цю послугу. При цьому чомусь не береться до уваги ні договор, ні додаткова угода, ні акт передачі документації, ні акт звірки забовязень і саме головне, що сесія с/р затвердила розроблену документацію. Пропанується провести тендер по новому на вже виконану роботу, як це може бути? Прошу допомогти, роз’ясніть, що нам тепер робити? Щиро дякую за відповідь.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” та від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянуті теми: “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі” та "Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання".
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|