|
|
09.07.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами проведення відкритих торгів (електронний ідентифікатор UA-2019-04-05-000500-c) на закупівлю програмного забезпечення переможцем було визначено ТОВ "ТАНГРАМ УКРАЇНА", з котрим ДП Енергоринок підписали договір про закупівлю.
В процесі укладення та виконання договору було здійснено спроби щодо встановлення джерела фінансування ДП Енергоринок щодо проплати зобов'язань по договору, однак ні в договорі, ні в іншому офіційному вигляді відповіді на вище вказане питання не було. Під час переговорів було лиш повідомлено, що фінансування здійснюється за рахунок державних коштів, на основі чого й було зареєстровано податкові накладні.
Після постачання товару та оплати зі сторони ДП Енергоринок було встановлено, що договір оплачувався за рахунок власних коштів Замовника, і як наслідок, процедура реєстрації податкової накладної суттєво відрізняється та несе ризик отримання значних штрафів з боку ДФС не з вини постачальника.
Просимо роз'яснити, яким чином постачальники в публічних закупівлях мають можливість встановити, з якого джерела буде здійснено фінансування закупівлі для уникнення відповідальності та штрафів з вини Замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
Відповідно до частини першої статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Разом з тим, згідно з частиною другою статті 23 Закону замовник має право, зокрема за результатами звернень внести зміни до тендерної документації.
Отже, учасник може звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації (проекту договору про закупівлю) не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції.
У свою чергу, згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених у цій статті Закону.
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації.
Водночас з 03.05.2019 набув чинності наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі – Мінекономрозвитку) від 21.03.2019 № 463 “Про внесення змін до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490” (далі – Наказ), яким унесено зміни до форм документів у сфері публічних закупівель, затверджених наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель”.
Так, Наказом внесені зміни до форм документів у сфері публічних закупівель, які передбачають доповнення форм новими пунктами, зокрема, “Джерело фінансування закупівлі”.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22177-06, розміщено лист від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 “Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490”.
|
|
|
01.07.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Ми бюджетна установа, яка фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету та являється замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». В січні 2019 року нами проведено переговорну процедуру на закупівлю природного газу, за результатами яких визначено переможця з яким укладено договір про закупівлю на суму 311 029,92 грн з ПДВ. Відповідно до умов договору про закупівлю, ціна природного газу не включає вартість його транспортування магістральними трубопроводами ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» та газорозподільними підприємствами України. Крім того, договором передбачено, що в разі внесення змін до законодавчих/нормативно-правових актів України складові частини загальної вартості за 1000 куб. м. природного газу можуть змінюватись з дня набрання чинності відповідних змін в законодавстві. Також, на початку цього року нами підписано договір про надання послуг з транспортування природного газу. Після чого замовником окремо за кожним з договорів, на підставі актів приймання-передачі природного газу та послуг з його транспортування, здійснювалася оплата вартості, як спожитого природного газу, так і послуг з транспортування. В червні ми отримали від постачальника природного газу повідомлення, що з травня 2019 року постановою НКРЕКП від 22.04.2019 №580 внесено зміни до Кодексу газотранспортної системи України та типового договору транспортування природного газу. Це означає, що починаючи з 01.05.2019 року, постачальник природного газу при визначенні ціни за 1 тис. куб. м. природного газу має враховувати також вартість послуг транспортування природного газу магістральними трубопроводами за єдиним тарифом, що складає 157,19 грн (без ПДВ) (постанова НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001). Таким чином, фактично з 01.05.2019 року ціна 1 тис. куб. м. природного газу збільшена за рахунок включення до неї вартості транспортування природного газу.
Питання: 1.Яким чином замовнику оплатити вартість природного газу спожитого в травні 2019 року, адже його ціна була збільшена у зв’язку з прийняттям постанови НКРЕКП від 22.04.2019 №580, що згідно з ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» не є підставою для перегляду такої істотної умови договору про закупівлю, як ціна одиниці товару?
2. Які подальші дії замовника в такій ситуації, ми повинні розірвати договори на постачання природного газу, надання послуг з транспортування природного газу та провести нові відкриті торги з закупівлі газу, передбачивши в проекті договору новий порядок формування ціни 1 тис. куб метрів, або можливо шляхом укладення додаткової угоди внести зміни до діючого договору про закупівлю газу?
3.Чи можливо укласти з постачальником газу два окремих договори, один з яких на поставку газу, а інший на його транспортування?
Заздалегідь дякуємо за вичерпні відповіді!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у листі 461/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6a2a7b0e-d9c1-41d3-ac4a-9e82654f0594&lang=uk-UA
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06, розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|
|
|
06.06.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо надати фахову відповідь щодо правомірності дій Замовника, а саме надання від учасника торгів, який перебуває у статусі «Очікує рішення» додаткових документів, а саме:
«Учасник, який перебуває у статусі «На розгляді» повинен надати замовнику, в паперовому вигляді договірну ціну (пронумеровану), яка повинна містити всі обсяги відповідно до інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі і роздруковану електронну банківську гарантію із супровідним листом. До договірної ціни додаються Учасником наступні документи (пронумеровані): локальний кошторис; підсумкова відомість ресурсів; розрахунок загальновиробничих та адміністративних витрат.
Такі документи учасник повинен надати замовнику протягом двох робочих днів з дня набуття статусу «На розгляді».
Ціна пропозиції переможця відкритих торгів є договірною ціною, що являється, при укладанні договору, додатком до Договору.
Документи учасника, що перебуває в статусі «На розгляді» подаються в одному запечатаному конверті, який у місцях склеювання повинен містити підписи уповноваженої посадової особи учасника процедури закупівлі та відбитки печатки учасника процедури закупівлі».
Звертаємось до Вас за роз’ясненнями з метою вирішення цього питання з Замовником без скарги до АМУ на умови документації, що призведе до затягування строків проведення процедури та надання послуг.
Просимо викласти Вашу позицію щодо законності вище вказаних вимог, тому що замовник посилаючись на Ваш лист від 05.08.2016 № 3302-06-24782-06 відмовляється усувати дану вимогу, не бачить різниці між учасником і учасником-переможцем та не враховує, що всі розрахунки договірної ціни вимагаються від учасника-переможця, а не від просто учасника, який перебуває на «На розгляді». Адже згідно ст. 30 ЗУ «Про публічні закупівлі»
Тендерна пропозиція відхиляється замовником у разі якщо:
1) Учасник:
- не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону;
- не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.
Також пунктом 5 ст. 28 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено, що замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям.
І все. Адже у статусі «На розгляді» це учасник (ще не переможець) який надав найбільш вигідну пропозицію і очікує рішення Замовника , який перевіряє його тендерну пропозицію на відповідність кваліфікаційним критеріям, технічним вимогам, визначеним у тендерній документації та забезпечення тендерної пропозиції, а договірна ціна – це вже ціновий критерій.
Розгляд і узгодження договірної ціни (яка є додатком до договору) починається тільки після того як учасник отримує від замовника повідомлення про намір укласти договір та стає переможцем торгів (ст. 32 ЗУ «Про публічні закупівлі»). Тобто згідно будь-які вимоги по додаткових документах до учасника який перебуває у статусі «На розгляді» є незаконними.
Також звертаємо Вашу увагу, що тендерною документацією абсолютно не визначений порядок розгляду та подачі навіть цих документів від учасника який перебуває у статусі «На розгляді», а саме:
- Чому такі документи надаються протягом всього двох днів?
- Яких саме днів календарних чи робочих?
- Якщо календарних, який порядок подачі у разі закінчення аукціону у п’ятницю?
- Навіщо таке ускладнення та секретність з конвертами, адже електронна подача документів покликана спрощувати та робити прозорішою публічні закупівлі?
- Який порядок розгляду даних документів?
- Чи отримує учасник хоч якусь довідку, що дані документи отримані вчасно та в повному обсязі, щоб убезпечити себе від можливого «зникнення» якогось документу з конверту?
На нашу думку дана вимога створює підґрунтя для корупційного зловживання Замовником своїми правами та наштовхує на наміри Замовника про неукладення договору з «небажаним» переможцем закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
При цьому подання учасниками документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, у паперовій формі Законом не передбачено.
У свою чергу, питання подання документів тендерної пропозиції та погодження договірної ціни переможця торгів розглянуто в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель” та від 05.08.2016 № 3302-06/24782-06 “Щодо здійснення закупівлі робіт”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34323-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24782-06
Варто також зазначити, що Закон містить різні алгоритми здійснення розгляду та оцінки тендерних пропозицій в залежності від очікуваної вартості предмету закупівлі. Питання розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону розглянуто в листі від 05.08.2016 № 3302-06/24704-06 “Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24704
У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Водночас замовнику слід дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного/умисного обмеження кола потенційних учасників.
При цьому згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Поряд з цим контроль у сфері закупівель здійснюють органи, визначені у статті 7 Закону, якою встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
|
|
|
27.05.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У відкритих торгах в 2018 році отримало перемогу ТОВ "ПромСітіБуд".За даний час виконано визначений обсяг робіт.
16.05 2019 року на ім'я директора бібліотеки надійшов лист з повідомленням, що ТОВ "ПромСітіБуд"змінило назву на ТОВ "Строй Сіті Сервіс".Також змінився директор і поточний рахунок .Виписка з Єдиного державного реєстру та довідка про відкриття рахунку додається.
Запитання:чи треба проводити нові торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору.
Поряд з цим, частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 90 ЦК України, статті 9 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство з обмеженою відповідальністю повинно мати своє найменування, яке має містити інформацію про його організаційно-правову форму та назву.
Відповідно до частини першої статті 56 ГК України, статей 47-52 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" суб’єкт господарювання (зокрема, товарситво з обмеженою відповідальністю) може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючого товариства з обмеженою відповідальністю з додержанням вимог законодавства.
Довідково інформуємо, що відповідно до пункту 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи.
Водночас порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
При цьому у разі розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі, замовник керується вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону, оскільки такий предмет закупівлі вважатиметься новим предметом договору.
|
|
|
21.05.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тендерний комітет Державної установи «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я» звертається до Вас з проханням надати роз’яснення.
Листом – роз’ясненням від 28.12.2017 №3304-06/48844-06 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України зазначено, що згідно статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану закупівель.
При цьому розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі не регулюється Законом і здійснюється замовником самостійно.
Разом з тим, за результатами проведення процедури закупівлі укладається договір між замовником та учасником-переможцем.
Водночас умови договору про закупівлю не повинні відрізнятись від змісту тендерної пропозиції учасника-переможця за результатами аукціону, крім випадків визначених у підпунктах частини 4 статті 36 Закону. Підпунктом 1 частини 4 статті 36 Закону встановлено можливість зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.
Отже, яким чином замовник зменшує обсяг закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника, якщо закупівля проводилась під очікувану вартість?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307 розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, в якому зокрема розглянуто питання зменшення обсягів закупівлі, у випадку передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 36 Закону.
|