|
|
08.07.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до листа Мінекономрозвитку, вих.. № 3302-06/21890-07 від 15.07.2016 р. було надано роз’яснення що «…підприємства…, які не є замовниками у розумінні Закону, можуть використовувати Систему з метою здійснення відбору постачальника…, незалежно від суми закупівлі у порядку, затвердженому наказом ДП «Зовнішторгвидав України від 13.04.2016 р. № 35». Але 19.03.2019 р. цей наказ було відмінено наказами ДП «ПРОЗОРРО» № 10 та № 11.
Запитання:
Враховуючи вищенаведене, в разі закупівель товарів, робіт чи послуг за електронною Системою закупівель, яким документом необхідно керуватись підприємству, що не є замовником у розумінні Закону при використанні ЕСЗ, якщо очікувана вартість закупівель може бути менше та більше порогової?. Дякуємо за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Водночас згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Закону під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
У свою чергу, відповідно до Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166, користувач - учасник, постачальник товарів, надавач послуг, виконавець робіт, замовник, державні (зокрема казенні) та комунальні підприємства, їх дочірні підприємства, об’єднання підприємств, а також господарські товариства, в яких державна або комунальна частка у статутному капіталі становить 50 і більше відсотків, орган оскарження, органи, які уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, і Казначейство та його територіальні органи в межах своїх повноважень та інші заінтересовані особи.
Поряд з цим Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель затверджена наказом Державного підприємства “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10.
Таким чином, у разі використання електронної системи закупівель державними (казенними) та комунальними підприємствами, їх дочірніми підприємствами, об’єднаннями підприємств, а також господарськими товариствами, в яких державна або комунальна частка у статутному капіталі становить 50 і більше відсотків, які не є замовниками у розумінні Закону, застосовується Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель затверджена наказом Державного підприємства “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10.
|
|
|
20.04.2018
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Підскажіть будь-ласка, як вирішити таке питання. Я опублікувала звіт про укладений договір на суму 80000 грн на придбання товару у січні місяці, прикрипіла договір, але у квітні я заключила додаткову угоду на 19000 до цього договору. Чи потрібно її як-то опублікувати (додаткову угоду)або додати ці зміни до основного договору?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформація стосовно проведення допорогових закупівель міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Інформація стосовно оприлюднення звіту про укладені договори міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
15.10.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
доброго дня. Згідно річного плану закупівель, у нас було заплановано 190 000,00 грн. по коду 45310000-3 - Електромонтажні роботи на проведення поточного ремонту гуртожитку.(спрощена закупівля, не відбулась, потреба не відпала). Згідно визначення предмету закупівлі - це послуги з поточного ремонту й предмет закупівлі визначається
за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-
транспортної інфраструктури. Водночас виникла потреба у встановленні пожежної сигналізації на іншому обєкті. Послуги зі встановлення пожежної сигналізації не є поточним ремонтом й предмет закупівлі визначається за показником 4-ї цифри ДК 021:2015. Запитання №1: як це правільно відобразити у річному плані та провести закупівлю пожежної сигналізації (відкриті торги, спрощена закупівля чи звіт про укладений договір).Запитання №2: чи сумується в річному плані сума закупівлі по будинку чи знаку ДК, якщо це усунення аварії ( наприклад порив системи водопостачання чи замикання електричної проводки). Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування замовниками закупівель, які вони об’єктивно не могли передбачити, розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06.
Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".
|
|
|
04.06.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Лист у МЕРТ
Замовником укладено договір про закупівлю будівельних робіт. Ціна договору є твердою.
Договором передбачено, що "ціна може бути уточнена в разі зміни законодавства з питань, обов’язкове застосування положень якого призводить до зміни вартості робіт".
Пунктом 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
За час дії договору, виконання якого триває, зросла законодавчо визначена мінімальна заробітна плата, що потягло збільшення витрат виконавця робіт.
Питання:
1. Чи відноситься мінімальна заробітна плата до «регульованих цін (тарифів) і нормативів»?
2. Чи можна розцінювати фразу в договорі: «в разі зміни законодавства з питань, обов’язкове застосування положень якого призводить до зміни вартості робіт» – як «встановлення в договорі порядку зміни ціни», що передбачено п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону?
3. Чи зобов'язаний замовник за наявності умов, передбачених ч.ч. 4, 6 ст. 36 зазначеного Закону, укласти угоду про збільшення ціни договору? Чи це його саме право, а не обов'язок?
4. Яким чином замовник може відреагувати на вимогу підрядника підняти ціну договору за вищевказаних обставин?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель в листах за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, (лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”) та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 (лист від 30.12.2017 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|
|
|
07.02.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Яким чином матеріали та обладнання, що використовуются при здійснені енергосервісних заходів, передаються територіальній громаді після закінчення строку дії енергосервісного договору? Чи потрібно зазначати іх вартість при передачі? Якщо потрібно, то хто і на підставі чого має визначати цю вартість? Чи має при передачі майна враховуватись вартість виконаних проектних, будівельно-монтажних та пусконалагоджуваних робіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” (далі – Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об'єктів державної та комунальної власності.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону енергосервіс − комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів.
Поряд з цим енергосервісний договір − договір, предметом якого є здійснення енергосервісу виконавцем енергосервісу, оплата якого здійснюється за рахунок досягнутого в результаті здійснення енергосервісу скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів (пункт 3 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, відповідно до частини десятої статті 5 Закону після закінчення строку дії енергосервісного договору або у разі його розірвання держава (якщо об'єкт енергосервісу знаходиться у державній власності) або відповідна територіальна громада (якщо об'єкт енергосервісу знаходиться у комунальній власності) набуває права власності без додаткової плати на все майно, утворене (встановлене) за енергосервісним договором.
При цьому пунктом 10 частини другої статті 5 Закону визначено, що порядок переходу до замовника права власності на майно, що було утворено (встановлено) йому за енергосервісним договором, є істотною умовою енергосервісного договору.
Таким чином, права власності на майно, що було утворено (встановлено) замовнику за енергосервісним договором, переходять до замовника в порядку, визначеному енергосервісним договором.
Водночас відповідно до Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 676, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.
Так, Держенергоефективності відповідно до покладених на нього завдань, реалізує державно-приватне партнерство у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива; здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Держенергоефективності, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.
З огляду на викладене та ураховуючи норми Закону, з питань закупівлі енергосервісу пропонуємо додатково звернутися до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.
|