Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Таким чином, закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом, у разі якщо саме замовником передбачено придбання товарів, робіт або послуг.

   Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

   Зазначаємо, що Закон не містить будь-яких обмежень щодо здійснення суб’єктами навчальної діяльності у сфері закупівель.

   Водночас відповідно до частини першої статті 8 Закону основними функціями Уповноваженого органу є, зокрема розроблення примірних навчальних програм з питань організації та здійснення закупівель.

    З метою виконання функцій Уповноваженого органу Міністерством розроблено примірну навчальну програму для навчання спеціалістів з питань організації та здійснення публічних закупівель та примірну навчальну програму для навчання спеціалістів з питань участі у публічних закупівлях, які затверджені наказом Мінекономрозвитку від 02.12.2016 №  2017 “Про примірні навчальні програми з питань організаціїї та здійснення публічних закупівель”,  розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням  http://me.gov.ua/LegislativeActs/List?lang=uk-UA&id=6e190ba6-3c35-4244-8a3f-bc8733ca97de&tag=NormativnaBaza.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (пункт 5 частини першої статті 1 Закону).

Згідно з частиною першою статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

При цьому відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).

Разом з тим частиною другою статті 32 Закону встановлено,  що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Поряд з цим частиною третьою статті 32 Закону передбачено, що у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.

Крім того, статтею 31 Закону передбачені підстави для відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися.

Ураховуючи, що рішення, дії або бездіяльність замовника можуть бути оскаржені суб’єктом оскарження, зважаючи при цьому на можливість відмови переможця торгів підписати договір про закупівлю, а також відміну замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, з підстав, передбачених Законом, а також з урахуванням особливостей, визначених Законом, під час проведення тендера, за результатами якого укладається договір про закупівлю застосування положень частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України у такому договорі про закупівлю не є можливим.

Водночас переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 1, 2, 5, 6 частини другої статті 35 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом. Тому, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках.

Шановний користувачу, повідомляємо, що вимоги до функціонування електронної системи закупівель, процедура проведення авторизації електронних майданчиків, умови підключення та випадки відключення електронних майданчиків від електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.

Реєстрація в електронній системі закупівель (далі – система) здійснюється одним із способів ідентифікації/авторизації визначених пунктом 3 Порядку функціонування системи.

При цьому виходячи зі змісту пункту 8 Порядку функціонування системи, оператор авторизованого електронного майданчика (далі – оператор) зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі інформаційну підтримку, можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення процедури закупівлі та виконання інших вимог.

Таким чином, з питань реєстрації в системі рекомендуємо звертатись безпосередньо до оператора.

У свою чергу, виходячи зі змісту статті 95 Цивільного кодексу України та статті 58 Господарського кодексу України відомості про відокремлені підрозділи (філії та представництва) суб'єктів господарювання (юридичних осіб) включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.

Так, відповідно до пункту 20 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” в Єдиному державному реєстрі містяться дані про відокремлені підрозділи юридичної особи, зокрема ідентифікаційний код відокремленого підрозділу та найменування відокремленого підрозділу.

Таким чином, відокремлений підрозділ юридичної особи може під час реєстрації в системі вносити відомості про найменування та ідентифікаційний код відокремленого підрозділу такої юридичної особи.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до абзацу другого частини першої  статті 1 Закону України “Про природні монополії” від 20.04.2000 № 1682-III (далі – Закон № 1682-III) природна монополія   -   стан   товарного  ринку,  при  якому задоволення попиту на цьому ринку  є  більш  ефективним  за  умови відсутності   конкуренції   внаслідок  технологічних  особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю  товару  в міру збільшення обсягів виробництва),  а товари (послуги),  що виробляються  суб'єктами  природних  монополій,  не можуть  бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами),  у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку  менше  залежить  від зміни  цін  на  ці  товари  (послуги),  ніж  попит  на інші товари (послуги).

Згідно з абзацом четвертим частини першої  статті 1 Закону № 1682-III суб'єкт   природної   монополії   -   суб'єкт  господарювання (юридична   особа)   будь-якої   форми  власності,  який  виробляє (реалізує)  товари  на  ринку,  що  перебуває  у  стані  природної монополії.

Крім того, згідно з частиною другою статті 5 Закону № 1682-III зведений  перелік  суб’єктів природних монополій ведеться Антимонопольним  комітетом  України на підставі реєстрів суб’єктів природних  монополій у сфері житлово-комунального господарства, що формуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у  сфері  комунальних послуг,  а  в  інших  сферах,  в яких діють суб’єкти    природних монополій,   -   національними   комісіями регулювання  природних монополій у відповідній сфері або органами виконавчої  влади,  що здійснюють  функції  такого регулювання до створення  зазначених комісій.

При цьому, відповідно до статті 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є, зокрема свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом.

Разом з тим, статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.