Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
22.06.2021 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
3671 / 3620
Державне підприємство, яке є Замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» має намір укласти договір з суб’єктом господарювання ліцензійний договір. Предметом ліцензійного договору є надання дозволу використання технічних умов, які є об’єктом авторського права. Технічні умови будуть використовуватись державним підприємством в процесі здійснення його господарської діяльності для виробництва продукції. За умовами ліцензійного договору державне підприємство (сторона договору-Ліцензіат) за користування зазначеними технічними умовами, як об’єктом права інтелектуальної власності, виплачує Товариству (сторона договору - Ліцензіар) грошову винагороду (роялті) у вигляді відсотків від отриманого прибутку за результатами реалізованої продукції. Тобто, ціна договору не встановлена у твердій грошовій сумі і буде розраховуватись у відсотках від отриманого державним підприємством прибутку та залежати від обсягу продажу продукції, яка буде виготовлена за такими технічними умовами. Грошова винагорода (роялті) буде сплачуватись за власні кошти державного підприємства, які він буде отримувати за результатами здійснення господарської діяльності. Відповідно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності. Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. З урахуванням наведеного вище, та керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 року № 838 «Питання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства» виникла необхідність в отриманні консультації щодо наступного питання: 1. Чи підпадає укладення ліцензійного договору на умовах зазначених вище під дію Закону України «Про публічні закупівлі»? 2. Чи є предмет ліцензійного договору (надання права використання технічних умов) предметом закупівлі, а саме: товаром, роботами чи послугами, в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»? 3. Якому коду Єдиного закупівельного словника буде відповідати предмет такої закупівлі (надання права використання технічних умов, як об’єкта права інтелектуальної власності)?
Відповідь
22.06.2021 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
3231 / 3524
Згідно з п. 3 ч. 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» ,  до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать: юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Відповідно, виходячи з положень вищезазначеного, державне підприємство «Чорноморський яхт-клуб» (код ЄДРПОУ 33933233) може бути віднесене до вказаної категорії замовників, оскільки: з одного боку, державне підприємство створене державою для забезпечення потреб суспільства, в тому числі платників податків, які має забезпечити держава і які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси; з іншого боку, статутною метою діяльності підприємства є отримання прибутку на основі здійснення виробничої, комерційної, посередницької та іншої діяльності, що свідчить про комерційну спрямованість підприємства. Враховуючи вищезазначене, з метою усунення сумнів з приводу необхідності віднесення державного підприємства «Чорноморський яхт-клуб» до категорії замовників, встановлену п.3 ч.1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», просимо підтвердити чи спростувати віднесення державного підприємства «Чорноморський яхт-клуб» до замовників, встановлених п.3 ч.1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідь
22.06.2021 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
2734 / 2791
Лікарня була включена до переліку надавачів медичної допомоги, визначених для надання стаціонарної допомоги пацієнтам з COVID-19 за договором з НСЗУ. Надавала допомогу хворим на COVID-19 до 1 червня 2021. З 1 червня була виключена з даного переліку. Кошти від НСЗУ за надання допомоги хворим за травень на даний момент ще не надійшли на рахунок лікарні. Як тепер робити закупівлі, якщо кошти на ці потреби будуть зараховані в червні, а лікарня вже не ковідна і робити закупівлі по 225 постанові КМУ не може?
Відповідь
21.06.2021 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
4055 / 4151
Доброго дня. У нас оголошена закупівля по коду 30230000-0 (спрощена закупівля на суму 101 тис. грн.) та по коду 30200000-1 (відкриті торги на суму 351 тис.) Наразі є потреба закупити ноутбук, що буде теж по вказаному коду. Як у даному випадку провести закупівлю - укласти прямий договір чи проводити відкриті торги, бо загальна сума по коду перевищує 200 тис. грн.?
Відповідь
18.06.2021 Запитання      Тема: Тендерна документація Розширений перегляд
3543 / 3795
1. Прошу надати інформацію про нормативнинй чи розподчий документ, який визначає механізм формування ціни на будівельні роботи за бюджетні кошти (далі - нормативна ціна). 2. Чи є нормативна ціна максимальною велечиною? 3. Якщо "нормативна ціна" є нормативною, то на якій підставі учасник може її зменшити при поданні пропозиції, як в данному випадку має відбуватить конкуренція на торгах? 4. За рахунок яких складових договірної ціни учасник понижає ціну після аукціону? 5. Які складові ціни мають бути залишені без змін після проведення аукціону ? 6. Чи може учасник понижати кошторисну заробітну плату? (Згідно з Наказом Мінрегіону від 20 жовтня 2016 року № 281 вона є сталою велечиною) 7. Яка відповідальність за порушення (вихід) за нормативну ціну на конкретнйи вид робіт при капітальному ремонті однак в межах очікуваної вартості замовника.
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2