|
16.10.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник "Відділ з питань освіти, молоді і спорту Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області" оголосив закупівлю - https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-08-31-001785-b за результатами аукціону всі три учасники дискваліфіковані, проте ми учасник з найбільш економічно вигідною ціною подали скаргу в АМКУ на неправомірне рішення щодо відхилення нашої тенд.пропоз. Проте, Замовник не дочекавшись завершення періоду оскарження і розгляду скарги оголошує таку ж, але нову закупівлю https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-10-06-003139-a !! Тобто якщо наша скарга буде задоволена, наша пропозиція буде знову на розгляді і нова закупівля вже теж триватиме, бо прийом пропозицій завершується скоріше (22.10.21 р.) ніж призначений розгляд скарги (25.10.21 р.) ! Запитання - чи є такі дії замовника законними, як одночасно можна проводити закупівлю на одні і ті ж роботи, з тим самим предметом і оголошеною вартістю?!! Просимо надати пояснення, будемо вдячні.
Це пояснення Замовника, щодо повторного оголошення по закупівлі:
"Шановний учаснику! Виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону. Закон не містить обмежень щодо здійснення закупівель товарів, робіт або послуг за тим самим предметом закупівлі повторно у разі виникнення потреби протягом поточного року."
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Ураховуючи зазначене, та виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
При цьому Закон не містить обмежень щодо проведення кількох закупівель з однаковим предметом закупівлі протягом року. Водночас плануючи такі закупівлі замовник має дотримуватись положень частини десятої статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 Закону.
Разом з тим закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 5 Закону, зокрема, максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
12.10.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Питання:
При діючому тендерному договорі є складнощі у законодавчому обгрунтуванні потреби у закупівлі та внесенні змін до річного плану на 2021 рік за тим самим предметом закупівлі із такою ж технічною специфікацією.
Чи можливо без розірвання діючого договору обгрунтувати та розпочати нову процедуру закупівлі за цим самим предметом закупівлі та за тим самим кодом?
Якщо не розірвати договір та все ж таки розпочати нову процедуру закупівлі чи буде це порушенням законодавства?
Дякуємо за відповідь. Просимо надати відповідь у найкоротші терміни.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містится у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
При цьому Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) не містить обмежень щодо проведення кількох закупівель з однаковим предметом закупівлі протягом року. Водночас плануючи такі закупівлі замовник має дотримуватись положень частини десятої статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 Закону.
Водночас зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”.
|
|
24.09.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Державним підприємством «Об’єднана Компанія «Укрвуглереструктуризація» (далі – Замовник) проводиться закупівля ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Роботи з фізичної ліквідації об’єктів та охорона довкілля шахти «Новатор» згідно з проектом ліквідації шахти «Родинська» (ДК 021:2015 «45110000-1 Руйнування та знесення будівель і земляні роботи»), ідентифікатор закупівлі UA-2021-06-17-001616-c.
Під час розгляду тендерної пропозиції учасника ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «СТРОЙ-АРСЕНАЛ» (код ЄДРПОУ 30643835) (далі – Учасник) тендерний комітет Замовника, керуючись частиною шістнадцятою статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі», направив Учаснику вимогу на усунення виявлених невідповідностей у документах його тендерної пропозиції. Через не виправлення (неналежне виправлення) у встановлений Законом період виявлених невідповідностей та з інших підстав тендерну пропозицію Учасника було відхилено.
В свою чергу Учасник, не погоджуючись з діями Замовника, оскаржив рішення тендерного комітету. В ході розгляду скарги Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі – Колегія АМКУ) дійшла висновку, що Замовник не повинен був звертатися до Учасника на підставі вимог частини шістнадцятої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв’язку з чим задовольнила скаргу Учасника (рішення від 26.08.2021 року № 19334-р/пк-пз, додається). На виконання рішення Колегії АМКУ тендерним комітетом Замовника тендерну пропозицію Учасника повернуто на повторну кваліфікацію.
Враховуючи викладене, керуючись частиною першою статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі», просимо надати роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: чи повинен тендерний комітет Замовника розглядати тендерну пропозицію Учасника щодо зазначеної вище процедури закупівлі з урахуванням документів, доданих ним на підставі вимог частини шістнадцятої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі», з огляду на рішення Колегії АМКУ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону.
При цьому замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах : 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Отже, виходячи зі специфіки предмета закупівлі та вимог, встановлених в тендерній документації, керуючись принципами здійснення закупівель, визначеними у статті 5 Закону та переліком інформації та/або документів, передбачених частиною шістнадцятою статті 29 Закону, визначення невідповідностей в документах, поданих у складі тендерної прозиції учасника, здійснюється замовником самостійно.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
24.09.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Чи підлягають розгляду тендерні пропозиції учасника, завантажені після проведення аукціону? Чи можеа вважати ці тендерні пропозиції такими, що не відповідають умовам тендерної документації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1027/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ed490c9c-c48f-47dc-b34c-b689ee2be488&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
22.09.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
В одній із закупівель Поточного ремонту Будинку на території із терасами нами було вказано про наявність досвіду такого виду робіт відповідно до проектно коштористної документації в кількості 2 аналоічні договори . Особливість наших робіт полягає в Поточному ремонті Терас 1 та 2 поверхів. При чому учасник для відтвердження досвіду виконання надав 2 Договори а саме Капітальний ремонт нежитлового приміщення та капітальний ремонт даху та фасаду. Чи можна вважати дані види робіт підтвердженням досвіду якщо немає саме наявності робіт з Терасами?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Частиною другою статті 16 Закону передбачено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Своєю чергою, будь-які рішення, у тому числі щодо розгляду тендерних пропозицій на відповідність умовам тендерної документації, приймаються замовником самостійно.
Крім цього, питання щодо аналогічних договорів розкрито в запиті № 1126/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=269393bd-4ae4-4f85-8c55-25c3886d0c34&lang=uk-UA
|