|
10.01.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати роз’яснення стосовно наступного питання. Очікувана вартість предмету закупівлі складає 40 000 000,00 грн. ( що перевищує 20 мільйонів гривень). Закупівля багатолотова. Відповідно до вимог тендерної документації учасник повинен надати копію затвердженої антикорупційної програми та копію наказу про призначення уповноваженого з антикорупційної програми учасника - юридичної особи (для учасників – юридичних осіб у випадку, коли наявність антикорупційної програми є обов’язковим для юридичної особи відповідно до закону).
Питання : чи повинен учасник надати копію антикорупційної програми та копію наказу про призначення уповноваженого з антикорупційної програми, якщо він подав пропозицію за двома лотами та сума закупівлі за цими лотами не перевищує 20 мільйонів гривень ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання розміщена за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ef90771d-dba5-4ee5-aeee-8a5f7975aa50&lang=uk-UA
|
|
10.01.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Просимо надати роз’яснення. Якщо очікувана вартість багатолотової закупівлі перевищує 20 мільйонів гривень, але учасник торгів подає тендерні пропозиції стосовно декількох частин предмета закупівлі (декількох лотів), очікувана вартість яких в сумі не дорівнює та не перевищує 20 мільйонів гривень, чи зобов’язаний цей учасник відповідно до статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» та статті 62 Закону України «Про запобігання корупції» мати затверджену антикорупційну програму та уповноваженого з реалізації антикорупційної програми?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 37 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Так, тендерна документація повинна містити зокрема вимоги, встановлені статтею 17 Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.
У свою чергу, відповідно до пункту 10 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень.
З огляду на викладене, у разі якщо юридична особа є учасником процедури закупівлі, вартість якої дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника.
|
|
07.12.2016
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу Вас дати роз’яснення як у грудні 2016р подовжити договірні відносини(додаткова угода), на постачання електричної енергії з ДТЕК «Донецькобленерго» (монополіст) без зміни істотних умов договору? В зв'язку з тим що НКРЕКП в своїх постановах неодноразова піднімав ціни в поточному році, що привело к достроковим витратам кошторису і фактично грудень місяць не можливо сплатити без зміни суми договору.
Враховуючи вище викладене я як голова тендерного комітету запропонував керуючись розділом VII ст. 36 ч.4 п.7 ЗУ «Про публічні закупівлі» укласти додатковий договір з зміною суми договору в бік збільшення так як ціна (тариф) є регульованим і п.7) не заперечує збільшенню суми так як п.2) п.4 Закону.
Підкажіть я правильно зрозумів норму Закону?
Крім цього неодноразово виникають питання що робити з договірними відносинами, якщо були підвищені ціни в зв’язку з постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2016р. № 656 «Про реалізацію пілотного проекту щодо тимчасового обмеження застосування постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. №1548 та постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007р. №1222» на кінець поточного року якщо ціни не регульовані, потреби існують, а зміни приведуть до збільшення суми, визначеної в договорі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить вичерпну відповідь щодо випадків зміни істотних умов та зокрема зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, збільшення суми договору.
|
|
02.12.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Згідно ч. 1 ст. 25 Закону документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Запитання: якщо замовником визначено окремі частини предмету закупівлі (лоти), а учасник процедури закупівлі подає пропозицію щодо декількох лотів, чи повинен такий учасник завантажувати всі документи тендерної пропозиції, що вимагаються згідно тендерної документації (довідки про відповідність вимогам ст. 16-17 Закону, тощо), до кожного лоту окремо? Відповідно чи повинен замовник відхилити тендерну пропозицію учасника щодо окремого з декількох лотів, якщо за таким лотом учасником не завантажено відповідних документів тендерної пропозиції, але при цьому учасником завантажено всі необхідні документи щодо іншого лоту (лотів), згідно якого (яких) учасником подано тендерну пропозицію, та такі документи у повній мірі відповідають вимогам тендерної документації, підтверджують відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, тощо?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 37 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Частиною другою статті 22 Закону встановлено, що тендерна документація повинна містити, зокрема, інструкцію з підготовки тендерних пропозицій; один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством; опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота).
Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Крім того, відповідно до частини першої статті 25 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
З огляду на викладене, у разі якщо замовником визначено предмет закупівлі без поділу його на частини (лоти), тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі в електронному вигляді через електронну систему закупівель відповідно до вимог тендерної документації щодо такого предмета закупівлі.
При цьому, у випадку якщо замовником здійснюється закупівля за визначеними окремими частинами предмета закупівлі (лотами), тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі в електронному вигляді через електронну систему закупівель відповідно до вимог тендерної документації щодо окремої частини предмета закупівлі (лота).
Поряд з цим виходячи зі змісту статей 22, 25 та 28 Закону, розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюється щодо кожної частини предмета закупівлі (лота) окремо.
При цьому замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації згідно зі статтею 30 Закону.
|
|
02.12.2016
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно Наказу №454 "Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури", яким чином визначити саме лінійний обєкт дороги та чи можливо проводити процедуру лотово у рамках однієї процедури? дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb , розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить вичерпну відповідь щодо визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту.
Щодо поділу предмета закупівлі на лоти
Визначення термінів “предмет закупівлі” та “частина предмета закупівлі (лот)” наведено в пунктах 18 та 37 частини першої статті 1 Закону відповідно.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від від 17.03.2016 № 454 (далі –Порядок). Так, Порядком установлено, що положення абзаців першого і третього пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються до 31 грудня 2016 року; положення абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються з 01 січня 2017 року.
Згідно з пунктом 2 Розділу II “Визначення предмета закупівлі товарів і послуг” Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво” (далі - ДБН А.2.2-3:2014), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг (абзац четвертий пункту 1 розділу ІІ Порядку).
Разом з тим, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого – десятого знаків Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг (абзац третій пункту 1 розділу ІІ Порядку).
Ураховуючи викладене, визначення предмета закупівлі та окремих частин предмета закупівлі (лотів), здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами розділу IІ Порядку.
|