|
15.12.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
10 листопада 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1209 «Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв’язку із зміною ціни природного газу», якою визначається механізм зміни підприємствами теплопостачання розміру нарахованої споживачам (крім населення, бюджетних установ, релігійних організацій) плати за теплову енергію, комунальні послуги у разі щомісячної зміни для них ціни природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії та, відповідно, надання послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води.
13.12.2021 між КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР» і АТ «Дніпровська ТЕЦ» укладено договір №138т/21/1 про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води на загальну суму 52 267,70 грн.
Однак, на підставі вказаного рішення Уряду, Акціонерним Товариством «Дніпровська теплоцентраль» прийнято рішення щодо суттєвих змін розміру нарахувань за постачання теплової енергії та гарячої води споживачам з 23 жовтня по грудень 2021 року. Станом на 01.12.2021 було відсутнє відповідне повідомлення на власному веб-сайті товариства.
Приймаючи таке рішення, керівництвом АТ «Дніпровська ТЕЦ» не прийнято до уваги вимоги Закону України «Про публічні закупівлі», яким передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зменшення обсягів закупівлі та збільшення ціни за одиницю товару на 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю – не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Відповідно до статті 43 Бюджетного кодексу України для операцій з бюджетними коштами на ім’я КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР» в управлінні Державної казначейської служби України станом на 12.02.2021 відкрито рахунки у встановленому законодавством порядку одержувачу коштів бюджету Дніпропетровської області.
Стаття 2 Бюджетного кодексу України передбачає – одержувач бюджетних коштів це суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
З урахуванням викладеного, звертаємося з проханням надати роз’яснення щодо правомірності змін розміру нарахувань за постачання теплової енергії та гарячої води нашому підприємству з боку АТ «Дніпровська ТЕЦ», з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Крім цього, інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про житлово-комунальні послуги" та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами). Тому, з питань, зазначених у зверненні, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.
|
|
10.12.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
У пункті 3.7 Примірного положення про уповноважену особу, затвердженого наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40, зазначено, що "Уповноваженій особі РЕКОМЕНДОВАНО дотримуватися принципів доброчесності та діяти на основі етичних міркувань, передбачених настановами щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель". Тобто, Уповноважена особа може нехтувати принципами доброчесності, оскільки НЕ ЗОБОВ'ЯЗАНА їх дотримуватися?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, інформуємо, що Примірне положення про уповноважену особу затверджене наказом Міністерства економіки України “Про затвердження Примірного положення про уповноважену особу” від 08.06.2021 № 40 (далі - наказ) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи.
При цьому, оскільки положення є примірним та має рекомендаційний характер, замовники можуть ним керуватися та на його основі затвердити власні положення про уповноважених, що матимуть обов’язковий характер, у тому числі в частині дотримання принципів доброчесності та дій на основі етичних міркувань, передбачених настановами щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель.
Водночас перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того зазначаємо, що уповноважена особа самостійно приймає рішення, за які несе відповідальність.
|
|
09.12.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до частини 10 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), серед інших покладених функцій, уповноважена особа «забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону».
Отже, конкретно у даному випадку Закон не зобов’язує безпосередньо уповноважену особу оприлюднювати зазначену інформацію в електронній системі закупівель (на відміну від планування закупівель, вибору процедури закупівлі та її проведення, які уповноважена особа відповідно до Закону здійснює особисто). Натомість законодавець передбачає, що уповноважена особа має забезпечити, іншими словами створити належні умови, гарантувати оприлюднення належної інформації в електронній системі закупівель відповідно до вимог Закону.
Вищезазначене підтверджується і тим, що згідно з частиною 1 статті 10 Закону саме замовник (а не уповноважена особа, відповідальна за організацію та проведення закупівель замовника) оприлюднює в електронній системі інформацію про закупівлі.
Станом на сьогодні відповідно до наявної у відкритих джерелах інформації, зокрема і на веб-порталі Уповноваженого органу, і на його офіційному сайті, з 1 січня 2022 року єдиною умовою для отримання можливості розміщувати інформацію про закупівлі через електронний майданчик, накладати електронний підпис для її подальшого оприлюднення в електронній системі закупівель є наявність підтвердження позитивного результату проходження тестування уповноважених осіб. Про те, що особа, яка проходитиме/пройшла тестування, має підтвердити, що вона визначена/призначена уповноваженою особою в один із визначених Законом способів не йдеться. Таким чином, технічно можливість пройти тестування має будь-яка особа, що володіє електронним підписом.
З огляду на вищезазначене прошу надати консультацію з такого питання?
Чи допустимою (правомірною) буде така організація роботи замовника, за якої оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про закупівлі відповідно до Закону здійснюватимуть відповідальні працівники створеного замовником структурного підрозділу, що здійснює супроводження роботи уповноважених осіб, за умови підтвердження такими працівниками свого рівня володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель шляхом проходження тестування на веб-порталі Уповноваженого органу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1549/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5620096b-2e3d-490a-926c-27c50b0d8e62&lang=uk-UA
|
|
09.12.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день!
Під час проведення відкритих торгів нашою установою була отримана тендерна пропозиція, яка після проведення електронного аукціону стала найбільш економічно вигідною. Проте у складі тендерної пропозиції учасник надав аналогічний договір, укладений між двома підприємствами, де керівником є одна і та ж сама особа. Підписаний такий договір з обох боків виконачими директорами, тобто різними особами. Поняття "пов'язані особи" в розумінні Закону України "Про побублічні закупівлі" не розповсюджується на учасника закупівлі та його контрагента по аналогічномку договору. Питання: чи має уповноважена особа законодавчі підстави ставити під сумнів такий аналогічний договір. Дякую за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону “пов’язана особа” – особа, яка для цілей Закону відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Отже, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках, у тому числі визначення пов’язаності осіб.
|
|
08.12.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до абз. 4 п. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону Украхни "Про публічні закупівлі" на період дії карантину закупівля товарів (крім лікарських засобів, вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, систем постачання медичних газів), робіт та послуг, пов’язаних з проектуванням та встановленням систем постачання медичних газів (у тому числі кисневих станцій, кріогенних ємностей, мереж централізованого киснепостачання та їх складових), а також інших послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), здійснюється в порядку, встановленому цим Законом для спрощених закупівель.
В листі від 30.09.2021 р. 3304-04/47893-07 Мінекономіки зазначено, що ця норма стосується закупівлі всіх інших необхідних товарів і послуг для боротьби з COVID-19, та не містить обмежень щодо вартості таких предметів закупівель. І визначення товарів та послуг, які будуть закуповуватися шляхом застосування спрощених закупівель, здійснюється замовником самостійно. і немає обмежень щодо вартості таких предметів закупівель. Йдеться про гранично високу вартість для застосування спрощених закупівель? А що з тоді закупівлями до 50 тис. грн? Їх також необхідно проводити як спрощені? Чи в загальному порядку - прямий договір, допорогова чи прозорромаркет.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Так, абзацом четвертим пункту 3-1 розділу X Закону установлено, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, закупівля товарів (крім лікарських засобів, вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, систем постачання медичних газів), робіт та послуг, пов’язаних з проектуванням та встановленням систем постачання медичних газів (у тому числі кисневих станцій, кріогенних ємностей, мереж централізованого киснепостачання та їх складових), а також інших послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), здійснюється в порядку, встановленому Законом для спрощених закупівель.
Отже, незалежно від вартості предмета закупівлі товару, роботи, послуги, у тому числі, якщо вартість є меншою 50 тисяч гривень або перевищує 200 тисяч гривень, замовник здійснює закупівлі товарів, робіт та послуг, що зазначені в абзаці четвертому пункту 3-1 розділу X Закону, із застосуванням встановленого статтею 14 Закону порядку проведення спрощених закупівель
|