Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару..

Водночас статтею 5 Закону встановлено, що учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах. 

Отже, учасниками процедури закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 37 частини першої статті 1 Закону незалежно від форм власності та організаційно-правових форм.

При цьому Закон не встановлює вимог щодо того, хто може бути представником для участі в закупівлях. 

Водночас рішення щодо того, хто буде виконувати функції представника для участі в закупівлях у бюджетній організації визначається розпорядчими рішеннями керівництва організації та посадовими інструкціями працівників.

Шановний користувачу, повідомляємо, що питання щодо проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами  через централізовану закупівельну організацію територіальними органами центрального органу виконавчої влади, які утворені як юридичні особи міститься у листі Мінекономіки від 06.02.2020 № 3304-04/6578-06 (копія листа додається).

Водночас питання щодо проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію для відокремлених структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади, які не мають статусу юридичних осіб розглянуто у запиті 688/2021 за посиланням:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f08a1288-500b-4ded-96c5-b5e6e4035e1b&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).

Водночас, питання щодо здійснення уповноваженою особою контролю за виконанням умов договору, а також їх права, обов'язки та відповідальність визначаються в примірному положенні про уповноважену особу, посадових інструкціях працівників та розпорядчих рішеннях замовника.

Разом з тим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06%20 розміщено лист від 10.04.2020 №  3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.06.2020 №  3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: 

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06

Крім цього, з метою створення конкурентного середовища під час проведення закупівлі замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку. Так, згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі" для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 цього Закону. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб’єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення попередніх ринкових консультацій замовником не вважається участю суб’єктів господарювання у підготовці вимог до тендерної документації.

Водночас будь-які рішення мають прийматися замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону.

Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Щодо питання 1

Відповідно до частини дев’ятої статті 29 Закону після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.

При цьому, виходячи зі змісту статті 11 Закону та пункту 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, об'єктивний та чесний вибір переможця належить до обов’язків уповноваженої особи або тендерного комітету, а будь-які рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом.

Водночас, виходячи зі змісту частини дванадцятої статті 29 Закону, за результатами розгляду тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації замовником в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону складається та оприлюднюється протокол розгляду всіх тендерних пропозицій.

Перелік інформації, яку має містити протокол розгляду тендерних пропозицій, визначено частиною дванадцятою статті 29 Закону.

Так, зокрема згідно з пунктом 6 частини дванадцятої статті 29 Закону протокол розгляду тендерних пропозицій повинен містити інформацію про підстави відхилення тендерної пропозиції (у разі відхилення) згідно зі статтею 31 Закону. Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом.

Cвоєю чергою, відповідно до частини третьої статті 31 Закону у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні та протоколі розгляду тендерних пропозицій, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.

Крім цього, з інформацією про  особливості проведення окремих етапів спрощених закупівель, у тому числі, пов'язаних з розглядом пропозиції учасника на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, пропонуємо ознайомитися в листі від  05.05.2020  №  3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

Щодо питання 2

За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з Законом (частина п`ятнадцята статті 29 Закону).

Частиною першою статті 33 Закону встановлено, що рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Це рішення уповноваженої особи оформлюється протоколом, який складається в довільній формі.

Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Перелік інформації, яку має містити повідомлення про намір укласти договір про закупівлю визначено частиною другою статті 33 Закону.

Водночас будь-які рішення мають прийматися замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону.

При цьому до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників.

Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Також, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.