|
10.11.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» (далі – Замовник) з 1 квітня 2016 року здійснюється придбання товарів, послуг та робіт необхідних для ведення господарської діяльності, виключно із застосуванням норм Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон).
Потенційний учасник подав скаргу до АМКУ стосовно необзхідності розділити предмет закупвлі на лоти. АМКУ задовільнив скаргу. Який механізм розділення предмету закупівлі на лоти, якщо така закупівля вже оприлюднена разом із планом закупівель? Чи потрібно замовнику відмінити торги та перезапустити їх вже розділив предмет закупівлі за лотами? чи інший спосіб як це зробити?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Виходячи зі змісту частин дев’ятої та одинадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення.
При цьому у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).
У свою чергу, перелік підстав відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 Закону та є вичерпним.
Поряд з цим повідомляємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
07.11.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Відповідно до п. 4 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, "У разі відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися, оператором авторизованого електронного майданчика повертається плата учаснику/переможцю, крім випадків, коли пропозиції учасника/переможця було відхилено."
{Абзац пункту 4 в редакції Постанови КМ № 553 від 09.08.2017}
До серпня 2017 такої норми не було. А як буде з такою ситуацією? Замовник оголосив допорогових закупівлю в листопаді 2016 року (!), Але так її і не завершив (стадія кваліфікації на сьогоднішній день), за інформацією від учасника, договір так і не укладено фактично. Тепер (листопад 2017) учасник вимагає, завершити закупівлю, шляхом скасування торгів. У цьому випадку йому теж буде повернута плата за участь, або це стосується тільки закупівель, які оголошені після 09.08.2017?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, вимоги до функціонування електронної системи закупівель визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
Поряд з цим Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 553 (далі – Постанова) внесені зміни до Порядку функціонування системи. Зазначена Постанова набрала чинності 15.08.2017, з дня її офіційного опублікування згідно зі статтею 57 Конституції України та частини першої статті 52 Закону України “Про Кабінет Міністрів України”.
Водночас статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Разом з тим згідно із рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
Ураховуючи, що така вказівка у Постанові відсутня, її дія не поширюється на правовідносини суб’єктів сфери публічних закупівель, які виникли до 15.08.2017.
Таким чином, повернення плати за подання учасником тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника процедури закупівлі у випадках, визначених Порядком функціонування системи до набрання чинності постанови КМУ від 09.08.2017 № 553 здійснюється у випадках, визначених Порядком функціонування системи, в редакції, що діяла до дня набрання чинності Постанови.
|
|
02.11.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Оголошений тендер на закпівлю лабораторних послуг не відбувся 2 рази у зв'язку з кількістю учасників меньше 2. Питання 1: Чи потрібно оголошувати 3-і торги, якщо тендерна документація 2-х торгів відрізнялась від 1-х (конкретизовано кількість і види досліджень, змінені та розширені вимоги до учасників), при цьому сума закупівлі не змінилась. Питання 2:Чи може замовник під час переговорної процедури зменьшити кількість та загальну вартість предмету закупівлі оголошеного на торгах, що не відбулися? Питання 3: Чи може бути запрошений на переговорну процедуру суб'єкт господарювання в якого із замовником послуг один центральний орган управління?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питань 1,2
Відповідь на аналогічні питання зазначена у запитах 156/2017 від 31.01.2017 та№ 224/2017 від 09.02.2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA
Щодо питання 3
Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Разом з тим слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, а принципами здійснення закупівель є максимальна економія та ефективність, запобігання корупційним діям і зловживанням.
При цьому виходячи зі змісту статті 38 Закону відповідальність в частині прийнятих рішень несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
|
|
30.10.2017
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
Ч. 2 ст.31 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено однією з підстав визнання торгів такими, що не відбулися, - скорочення видатків на здійснення закупівлі. Складається враження, що окремі Замовники користуються цією нормою для неукладання договорів з окремим учасниками-переможцями. У зв'язку з наведеним: 1. Чи має право Замовник на цій підставі визнавати торги такими, що не відбулися, після акцепту пропозиції? 2. Чи правомірні дії Замовника з визнання торгів такими, що не відбулися, на підставі проекту змін до плану? 3. Чи мав Замовник у протоколі про визнання торгів такими, що не відбулися вказати посилання на конкретні документи, що стали підставою для зменшення (скорочення) витрат?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини другої статті 31 Закону замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, у разі, зокрема скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг.
Виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення, які приймаються тендерним комітетом або уповноваженою особи оформлюються протоколом. Водночас слід ураховувати, що відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).
Водночас наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону затверджені форми протоколу розкриття тендерних пропозицій та протоколу розгляду тендерних пропозицій.
Разом з тим, у інших випадках оформлення протоколів здійснюється замовником самостійно у довільній загальноприйнятній у діловодстві формі.
При цьому Законом не визначено періоду проведення процедури закупівлі, під час якого замовник має право визнати торги такими, що не відбулися у разі скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг.
Водночас слід ураховувати, що закупівлі мають здійснюватись замовниками з дотриманням принципів, визначених статтею 3 Закону, зокрема відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Натомість на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщений лист від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
|
|
26.10.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Підскажіть будь-ласка, відповідно до статті 31 Закону України №922-VIII «Про публічні закупівлі», Замовник може на підставі обґрунтованих причин прийняти рішення щодо відміни торгів або визнати їх такими, що не відбулися. Вичерпний перелік підстав для відміни торгів зазначений в ст. 31 Закону, в тому числі у разі відхилення всіх пропозицій згідно із Законом.
Але електронний майданчик, на якому зареєстрований замовник, не наділений технічною можливістю щодо застосування даної функції. Для відміни торгів необхідно дочекатися завершення періоду оскаржень та закупівля буде автоматично переведена у статус "відмінена" після завершення періоду оскаржень (10 календарних днів з моменту оприлюднення інформації про відхилення тендерної пропозиції останнього учасника).
Відповідно до ч.2 ст. 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, подаються протягом п’яти днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій. При цьому майданчик не має функціоналу для оприлюднення замовником повідомлення про відміну торгів або визнання такими, що не відбулися відповідно до ст. 31 Закону.
Це суперечить Закону України "Про публічні закупівлі" оскільки частиною 3 ст. 31 Закону передбачено, що повідомлення про відміну торгів оприлюднюється в електронній системі закупівель замовником протягом одного дня з дня прийняття рішення та автоматично надсилається всім учасникам електронною системою закупівель.
Чи правильно ми розуміємо, що замовник може разом з останнім протоколом про відхилення пропозиції кріпити повідомлення про відміну торгів і розпочати нову процедури відкритих торгів у разі нагальної потреби в закупівлі товару.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас питання планування закупівель та реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Ураховуючи зазначене, та виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону.
При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону.
|