|
29.10.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Оголошено процедуру з джерелом фінансування – власні кошти підприємства. За результатом аукціону укладено договір. Вже після укладення договору підприємству виділено державні кошти на дані цілі, виникає необхідність змінити джерело фінансування договору.
При створенні плану даної закупівлі замовник не міг знати, чи будуть виділені державні кошти на даний товар, тому не вказав у плані даної закупівлі КЕКВ, як того вимагає п.4 частини 2 ст.4 Закону про публічні закупівлі.
Просимо надати відповідь, чи дозволяє законодавство замовнику укласти і опублікувати додаткову угоду до даного договору щодо зміни джерела фінансування з власних коштів на державні і надати її в Держказначейство для оплати.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 2433/2020
за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=832ec4c6-266d-4fd6-937a-a46fa7404f86&lang=uk-UA
|
|
25.10.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Після укладання договору (відкриті торги) про закупівлю електричної енергії ціна декілька разів підвищувалась, таким чином вартість договору використалась раніше кінцевого терміну договору. Яким чином продовжити закупівлю електричної енергії, щоб не закуповувати її у постачальника "останньої надії"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 розміщено листи від 03.09.2020 № 304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" та від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”
При цьому питання щодо вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
21.10.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Звертаємось до Вас за роз'ясненням як правильно вчинити у даному випадку. Було проведено процедуру закупівлі "Відкриті торги" за ДК 021:2015 30230000-0: Комп'ютерне обладнання (ноутбуки для вчителя - 31 шт.) Ліцею № 17 "Інтелект" Полтавської міської ради, визначено переможця згідно норм Закону України "Про публічні закупівлі"( ID: UA-2021-08-17-010182-a). На етапі подачі договору до Казначейства дізналися, що для цієї закупівлі потрібно погодження з Міністерством цифрової трансформації України на виконання Закону України "Про Національну програму інформатизації" від 04.02.1998 р. № 74/98-ВР, так як сума закупівлі перевищує 500 тис грн. Ми довго чекали відповіді від Мінцифри, тому не встигли вчасно зареєструвати договір у Казначействі. Оскільки Мінцифра відмовила нам у погодженні даної закупівлі, в результаті чого Казначейство відмовляється реєструвати даний договір, чи можемо ми розірвати договір і які наші дії щодо переможця закупівлі. Як ми можемо припинити дію попернього договору і у які терміни зможемо оголосити нові торги ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Крім цього, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто теми : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” та “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Водночас відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України та передбачає, зокрема, що розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
.
|
|
19.10.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Дайте будь ласка консультацію з наступного питання! При створенні закупівлі в Полі "умови оплати" є - опис, при своренні закупівлі не було заповнено Поле "Опис", казначейство відказується зареєструвати договір вказуючи на відсутність заповнення даного пункту. Чи правомірні дії казначества?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону та повинно містити певну інформацію, зокрема щодо умови оплати.
Своєю чергою, згідно з пунктом 1 частини другої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю.
При цьому центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, вживає заходів з недопущення здійснення зобов’язанням за договором про закупівлю у разі відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених пунктом 1 частини другої статті 7 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій субєктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Довідково інформуємо, що з інформацією щодо заповнення поля “Умови оплати” можна ознайомитися на infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/updates/vidobrazhennya-umov-oplati-na-kartci-tendera
|
|
18.10.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальне виробниче підприємство «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради має власний Статут та власний бюджет та відноситься до суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених Ст.2 п.1 п.п.4 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» № 922- VIII від 25.12.2015р. та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-IX від 19.09.2019 р. та Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель» від 03.06.2021 № 1530-IX (далі - Закон) таких як забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам.
Згідно Ст.3 п.6 п.п.3 Закону України - цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі: паливно-енергетичні ресурси для виробництва теплової енергії.
КВП «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради закуповує електричну енергію для забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам, а також для освітлення виробничих приміщень.
Просимо надати роз’яснення щодо закупівлі електричної енергії для нашого підприємства без застосування Закону України «Про публічні закупівлі» за прямими договорами, згідно Ст.3 п.6 п.п.3 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
Своєю чергою, дія Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії (у тому числі ядерне паливо (опромінене чи неопромінене, зокрема поглинаючі стрижні систем керування та захисту), ядерні матеріали) проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин.
Отже, у разі якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлю паливно-енергетичних ресурсів для виробництва електричної, теплової енергії (у тому числі ядерне паливо (опромінене чи неопромінене, зокрема поглинаючі стрижні систем керування та захисту), ядерні матеріали) проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин, така закупівля здійснюється без застосування процедур закупівель, визначених Законом.
Водночас ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить питання віднесення електроенергії до паливно-енергетичних ресурсів. Поряд з цим відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, яка відповідно до покладених на неї завдань установлює тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках.
При цьому відповідно до Положення Міністерства енергетики України (далі − Міненерго), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507, Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує: формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі (далі - паливно-енергетичний комплекс), а також формування та реалізацію державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд) та у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання.
Тому з питань віднесення електроенергії до паливно-енергетичних ресурсів пропонуємо звернутися до зазначених органів.
|