|
|
03.02.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
На виконання робіт чи послуг з метою здійснення господарської діяльності та виконання статутних завдань, які не можуть бути виконані чи надані штатними працівниками або щодо здійснення яких існує недостатність штатних працівників, Театром укладаються договори з фізичними особами, які не мають статусу суб’єкта підприємницької діяльності. До таких послуг належать як специфічні – створення творів мистецтва (режисерських постановок, музичного або художнього оформлення), залучення на ролі акторів у вистави, так і загальні – послуги молодшого медичного персоналу, водіїв, слюсарів, працівників будівельних спеціальностей.
Згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 оплата праці (включаючи гонорари працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності) входить до фонду основної заробітної плати фонду оплати праці Театру (п. 1.5 та п. 2.1.8).
Відповідно до цього та нормативних вимог щодо здійснення планування фінансово-господарської діяльності (при складанні фінансового плану), вказані виплати за договорами віднесені до фонду оплати праці у Театрі з відповідними нарахуваннями загальнообов’язкових платежів. Водночас, за вказаною ознакою контролюючі органи (органи доходів і зборів, інспекція праці) відносять укладені договори та правовідносини, які виникають на їх підставі, до трудових, що виключає поширення дії Закону України «Про публічні закупівлі».
Зважаючи на вищевикладене, чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на придбання робіт чи послуг у фізичних осіб за рахунок коштів фонду оплати праці державного підприємства ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Разом з тим, учасник процедури закупівлі - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (пункт 35 частини першої статті 1 Закону).
Таким чином, замовник може укласти договір про закупівлю з учасником, який є фізичною особою, за результатами застосування процедури закупівлі.
При цьому щодо укладання трудових договорів та оплати праці за рахунок коштів фонду оплати праці слід звертатись до Міністерства соціальної політики України, як до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики.
|
|
|
03.02.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
На сьогодні на Державному підприємстві «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» (надалі – Театр) використовується агентська система реалізації квитків на вистави та заходи на підставі договорів консигнації. За умовами укладених договорів Театр зобов’язується передати Агенту, а Агент зобов’язується за дорученням Театру прийняти для продажу третім особам та реалізовувати від імені та за дорученням Театру квитки на театральні вистави та заходи за обумовлену Договором винагороду (встановлено відсоток від обсягу реалізації квитків Агентом) протягом строку цього Договору.
Вказані договори укладені з окремими фізичними особами-підприємцями у жовтні 2015 року із застереженням про безстрокову їхню дію.
Згідно з фінансовим планом діяльності Театру, витрати на оплату послуг реалізації квитків (предмет закупівлі визначено нами згідно з ДК 021:2015 за кодом 55900000-9 «послуги з роздрібної торгівлі») у 2017 році становлять понад 200 тисяч гривень.
Зважаючи на вищевикладене, чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на правовідносини між Театром та агентами, які виникли на підставі таких договорів, укладених до набрання ним чинності ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Так, відповідно до статті 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.
Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.
Згідно з частиною першою статті 1002 Цивільного кодексу України повірений має право на плату за виконання свого обов’язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з тим відповідно до статті 297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов’язується надати послуги другій стороні (суб’єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб’єкта і за його рахунок.
Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.
Частинами першою та другою статті 301 Господарського кодексу України передбачено, що відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб’єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.
Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.
Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються за договором доручення або агентським договором та не мають на меті придбання товарів, робіт чи послуг за укладеним договором про закупівлю, норми Закону на такі правовідносин не розповсюджуються.
В іншому випадку, якщо передбачається здійснення закупівлі (придбання) товарів, робіт та послуг, то замовнику необхідно здійснити таку закупівлю з дотримання вимог Закону, застосувавши одну із процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить відповідь щодо договорів про закупівлю, укладених до набрання чинності Закону.
|
|
|
01.02.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У статті 136 Земельного Кодексу України зазначено, що закупівля послуг з виконання робіт із землеустрою, оцінки земель у процесі підготовки лотів до продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (зокрема, оренди) на земельних торгах та визначення виконавця земельних торгів організатором земельних торгів здійснюється у порядку, визначеному законодавством про здійснення державних закупівель.
1. Чи можна застосовувати законодавство про публічні закупівлі для закупівлі органом виконавчої влади послуг з підготовки лотів до проведення земельних торгів, а саме виконання робіт із землеустрою, оцінки земель за умови відсутності бюджетних призначень, коли виконавцю цих послуг витрати компенсуються у подальшому іншою юридичною особою за результатами проведення земельних торгів за рахунок коштів покупця лота, тобто без використання бюджетних коштів?
2. Якщо так, то як проводити планування публічних закупівель за відсутності бюджетних призначень? Що може у цьому випадку бути підставою для внесення відповідного пункту до річного плану закупівель та (або) додатку до нього?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
|
27.12.2016
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Міністерство соціальної політики України (надалі – Міністерство) відповідно до статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) звертається до Уповноваженого органу щодо надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з приводу проведення Міністерством переговорної процедури закупівлі за кодом ДК 016:2010 55.20.1 послуги щодо тимчасового розміщування під час відпусток та інші послуги щодо тимчасового розміщування; (ДК 021:2015 55243000-5 послуги дитячих таборів) - послуги з оздоровлення та відпочинку дітей в ДП “УДЦ “Молода гвардія”.
Так, відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України „Про державну підтримку та особливості функціонування державних центрів „Артек” і „Молода гвардія” держава викуповує 100% путівок в ДП „УДЦ „Молода гвардія” для дітей пільгових категорій, що є підставою застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до п.2 ч.2 статті 35 Закону, а саме відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.
Головним розпорядником коштів і відповідальним виконавцем за бюджетною програмою КПКВК 2501450 „Оздоровлення і відпочинок дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячому оздоровчому таборі ДЦ „Молода Гвардія” є Міністерство соціальної політики України.
Вартість одного ліжко-дня перебування дитини у ДП „УДЦ „Молода гвардія” затверджується Міністерством за погодженням з Міністерством фінансів.
Відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для організації оздоровлення і відпочинку дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячих центрах „Артек” і „Молода гвардія”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2011 № 227 путівки до дитячого центру надаються безоплатно або з частковою оплатою у розмірі 20, 30, 50 відсотків вартості путівки за рахунок батьків (осіб, які їх замінюють) або інших джерел. Батьківська плата за часткову вартість путівки надходить на рахунок Міністерства для їх акумулювання та перерахування ДП „УДЦ „Молода гвардія”. У такому випадку, Міністерство не є розпорядником, одержувачем вказаних коштів.
Виходячи із норм Закону, а саме п.9 частини 1 статті 1, де замовники це органи державної влади, які є розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів, Міністерство здійснює закупівлю послуг з оздоровлення та відпочинку лише на обсяг коштів передбачений у Державному бюджеті на відповідний рік.
При цьому, договір на закупівлю послуг між Міністерством та ДП “УДЦ “Молода гвардія” може бути укладеним відповідно до затвердженої вартості одного ліжко-дня, яка включає як бюджетні кошти так і батьківську плату.
Враховуючи вищевикладене, Міністерство соціальної політики звертається для надання роз’яснення щодо правомірних подальших дій замовника у сфері публічних закупівель, а саме:
- Чи повинен замовник при складанні річного плану закупівель враховувати батьківську плату при визначені очікуваної вартості предмету закупівлі?
- Чи має право замовник укласти договір про закупівлю послуг із загальною сумою, що складається з бюджетних коштів та батьківської плати, якщо переговорна процедура закупівлі застосована для придбання путівок лише за кошти Державного бюджету?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною третьої статті 11 Закону є тендерний комітет.
Форма річного плану закупівель затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ).
Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель шляхом унесення в них наявної інформації.
Так, в полі “Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі” замовник самостійно указує або розмір бюджетного призначення за кошторисом, або очікувану вартість предмета закупівлі.
У свою чергу, в полі “Примітки” замовник може вказати іншу інформацію, яку вважає необхідною.
Щодо питання 2
Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Таким чином, у разі застосування переговорної процедури закупівлі замовник укладає договір відповідно до тих умов, щодо яких сторонами було досягнуто згоди та ціни пропозиції учасника.
|
|
|
24.12.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можливо на рівні Міської ради або його виконкому організувати один (єдиний) тендерний комітет, який би проводив публічні закупівлі (закупівлю товарів, робіт і послуг) для розпорядників нижчого рівня (як от: управління соц. захисту, управління охорони здоровья, відділ освіти і таке інше)? Чи відповідає це чинному законодавству?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного Кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Визначення понять “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів” та “одержувач бюджетних коштів” наведені у пунктах 18, 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно.
Відповідно до пунктів 3 і 7 частини п’ятої статті 22 Бюджетного Кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону замовники – органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, виходячи зі змісту пункту 20 частини першої статті 1 Закону у разі якщо замовником є головний розпорядник бюджетних коштів, придбання товарів, робіт або послуг у порядку, встановленому Законом, здійснюється тендерним комітетом або уповноваженою особою такого замовника.
|