Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

замовник може вчиняти будь які дії які прямо не заборенені Законом, до таких дій належить і ч. 3 ст. 631 ЦКУ при переговорній процедурі в не залежності від підстав її проведення, після їх виникнення. Так, ст. 40 Закону. ЗУ "Про публічні закупівл" зазначено підставами проведення переговорної процедури. В Законі не розмежовується і не обмежується можливості застоування ст. 631 при переговорній процедурі, яка не є процедурою закупівель, а є винятком із них. Оскарження переговорної процедури можливе (п.3.ч.4 ст. 18 Закону), тому різниці між ними немає. Тверження яке лягло в основу "Відповідь на запит 1374/2020" дійсне щодо договору за результатом процедур закупівель . Таким чином з моменту винекнення у Замовника підстав для проведення переговорної процедури останній керуємся Цивільним та Господарським кодексом, і враховуює саме їх. Однак, останній абзац вищезазначеної відповіді щодо п.2,4,5. не є обґрунтований, так як не містить такого, а скоріш за все є відсиланням до раніше діючої практики яка була побудована на основі попередньої редакції Закону (відповідь на запит 91/2016). Відповідь на запит 1413/2021 на мій погляд дає більш чітку картину. Тим паче, що інформація щодо можливості оскарження та умов договору ніяким чином не обмежують переговорну процедуру в не залежності від того з якої підстави вона проводиться. Якщо припустити, що замовник із 631 ЦКУ укладає договір по п. 2, без підстав на такий, знайдеться інший субєкт який може це зробити, про якого замовник не знав.... получиться і тут не можна??? тоді де Ваша логіка. п.1.ч.2.ст.40 Закону чітко вказуює які умови попередніх відкритих торгів не повинні мінятися "При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації;" між цим обмеження немає заборони щодо внесення змін до договору, тим паче що в усіх 100% випадків змінюються навіть істотні умови такі як кількість, або ціна або строки або що кому в голову прийде. Замовник має повне право укласти договір в абсолютно новій редакції.

Відповідь

29.06.2022

Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі

Розширений перегляд

3053 / 3015

замовник може вчиняти будь які дії які прямо не заборенені Законом, до таких дій належить і ч. 3 ст. 631 ЦКУ при переговорній процедурі? Так, ст. 40 Закону. ЗУ "Про публічні закупівл" зазначено підставами проведення переговорної процедури. В Законі не розмежовується і не обмежується можливості застоування ст. 631 при переговорній процедурі, яка не є процедурою закупівель, а є винятком із них. Оскарження переговорної процедури можливе (п.3.ч.4 ст. 18 Закону) в незалежності від підстав її проведення, тому різниці між ними немає. Таким чином з моменту винекнення у замовника підстав для проведення переговорної процедури, останній керується Цивільним та Господарським кодексом, і враховуює особливості визначені в ст. 40 (в нашому випадку "При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації"). Підсумовуючи наведене, можна констатувати, що Закон не містить обмежень для застосування ч. 3 ст. 631 ЦК України до п.1 ч. 2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі", що узгоджується з "відповідь на запит 1413/2021", після виникнення відповідних підстав проведення переговорної процедури. Варто зазначити, що якщо ніхто не прийняв участь у відкритих торгах, то останні ніхто і не оскаржить. Після того як замовник визначиться із контрагентом він ще деякий час буде проводити саму процедуру, але вже чітко буде знати із ким буде укладено договір. Особливо дане питання актуально для послуг які постійно споживаються як приклад: електроенергія яка споживається 24/7/365. Тверження яке лягло в основу "Відповідь на запит 1374/2020" дійсне щодо договору за результатом процедур закупівель. Однак, останній абзац відповіді щодо п.2,4,5. не є обґрунтований, так як не містить такого, а скоріш за все є відсиланням до раніше діючої практики яка була побудована на основі попередньої редакції Закону (відповідь на запит 91/2016).

Відповідь

21.04.2022

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

2064 / 1996

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) (далі - постанова № 169) в умовах воєнного стану в Україні оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законом та Законом України “Про оборонні закупівлі”. У відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (зі змінами) (далі – Указ Президента № 64) воєнний стан в Україні введений з 24.02.2022 та продовжений до 24.04.2022. Згідно з законопроектом № 7300 від 19.02.2022 року, внесеним Президентом України до Верховної Ради України, передбачається продовження воєнного стану ще на 30 днів (до 24.05.2022 року). Таким чином, замовники у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» при проведенні закупівель в період воєнного стану керуються Постановою № 169. Згідно з Постановою № 169, договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України. Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Статтею 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Як показує практика укладення договорів (особливо замовниками, які здійснюють діяльність у сфері видобутку нафти і газу), строк дії договору про закупівлю може бути встановлений на рік чи більше. Це обумовлено, в першу чергу специфічними замовленнями та необхідністю додаткового часу для постачальників на виробництво того чи іншого товару або обладнання (напр.: виготовлення засобів індивідуального захисту, трубної продукції, яка використовується лише в нафтогазовидобуванні, специфічних технологічних установок тощо). З огляду на вищевказане, може виникнути ситуація, за якої замовники здійснюються закупівлі в період воєнного стану відповідно до Постанови № 169 (орієнтовно на даний момент до 24.05.2022 року), тоді як строк дії договору потенційно буде більшим за строк дії воєнного стану в Україні. При цьому, Постанова №169 не містить жодних обмежень щодо строку дії договорів, які укладають в умовах воєнного періоду. Враховуючи вищенаведене, з метою недопущення порушень вимог законодавства України, застосування єдиного підходу до умов договорів про закупівлю, які укладаються в період воєнного часту, просимо надати роз’яснення з наступних питань: 1. Чи можуть замовники при укладанні договорів про закупівлю згідно з Постановою № 169 вказувати строк дії договору більший, аніж строк дії воєнного стану, який встановлений відповідним законом України на момент укладення договору про закупівлю? 2. Якщо воєнний стан не буде продовжено, то чи мають замовники право продовжити до повного виконання співпрацю за договорами закупівлі, які були укладені у період дії воєнного стану, але строк виконання яких (поставка товару, надання послуг, виконання робіт) виходить за строк дії воєнного стану? Чи у такому випадку замовнику потрібно розірвати такий договір та/або вжити заходів щодо утримання від здійснення нових замовлень на товари/послуги/роботи, строк постачання/надання/виконання яких буде поза періодом воєнного стану в України (якщо така опція передбачена умовами договору)?

Відповідь

15.04.2022

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

2129 / 2172

Підприємством було укладено договір про надання послуг з відповідною юридичною особою (публічні торги), термін дії якого закінчився 15.03.2022. Надалі, 23.03.2022 з цією ж юридичною особою відповідно до вимог постанови КМУвід 28.02.2022 № 169 без проведення процедури публічних торгів на період дії воєнного стану було укладено новий договір. При цьому, послуги з 16.03.2022 по 23.03.2022 юридична особа продовжувала надавати, у зв'язку з чим у новому договорі була застосована стаття 631 ЦКУ (тобто зазначено, що умови договору застосовуються до відносин між сторонами, що виникли з 16.03.2022). Разом з тим, згідно з роз'ясненнями Мінекономіки, розміщеними на офіційному веб-сайті, стаття 631 ЦКУ "можливість застосування у договорі про закупівлю положень частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України є виключно при здійсненні замовником переговорної процедури закупівлі у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону". При цьому, у запиті, на який Мінекономіки надано вищевказані роз'яснення, питання стосувалося щодо можливості застосування статті 631 ЦКУ до періоду, коли воєнний стан ще не було введено (з 01.01.2022). У зв'язку із зазначеним, просимо надати роз'яснення, чи можна застосовувати норми частини третьої статті 631 ЦКУ при укладанні відповідно до вимог постанови КМУ від 28.02.2022 № 169 договору у випадку, коли зазначені норми засосовуються до відносин, що виникли у період дії воєнного стану та дії зазначеної постанови (зокрема, чи правомірно укладення договору 23.03.2022 та передбачення у ньому, що його умови застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання, а саме, з 16.03.2022)?

Відповідь

14.04.2022

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

2863 / 2850

Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 40 "ЗУ "Про публічні закупівлі" переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб'єктом господарювання у разі відсутності конкуренції з технічних причин. У Головного управління, як Замовника є постійна потреба в отриманні послуги з розподілу електричної енергії, яка відповідно до вищевказаних норм закону, може бути надана лише певним субєктом господарювання. До початку введення воєнного стану, Головне управління, як Замовник, отримувало послугу з розподілу електричної енергії на підставі договору від 21.12.2021 року, який було укладено у відповідності з вимогами абзацу 4 ч.2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі". Відповідно до пп. 1 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №169 від 28.02.22 року "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" оборонні та публічні закупівлі здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених ЗУ "Про публічні закупівлі" та ЗУ "Про оборонні закупівлі". Наразі виникла потреба в укладанні нового договору, з датою початку отримання послуги, не пізніше 05.03.2022 року, в звязку з чим прошу надати консультацію (рекомендацію) з наступного питання: 1. Чи можливо при укладанні нового договору, у відповідності з вимогами постанови КМУ №169, застосовувати норми ч. 3 ст. 631 ЦК України, та встановити що умови договору застостосуються до відносин між Сторонами, які виникли з 05.03.2022 року?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2