|
02.03.2023
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. 25.02.2023 набрала чинності постанова КМУ від 17.02.2023 № 157 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178» (далі — Постанова № 157), яка внесла зміни зокрема і до пункту 44 Особливостей. Відповідно до пункту 44 Особливостей: Учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав, зазначених в цьому пункті (крім абзацу чотирнадцятого цього пункту), шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції.
Але при створенні оголошення про відкриті торги з особливостями, підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі не приведено у відповідність до Постанови №157.
Наприклад, відповідно до пп.6 п. 44 Особливостей: керівник учасника процедури закупівлі був засуджений за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якого не знято або не погашено в установленому законом порядку.
А при створенні оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями на електронному майданчику та на веб-порталі Уповноваженого органу ця підстава виглядає так: Службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), не була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої знято або погашено у встановленому законом порядку.
Які дії Замовника стосовно закупівель оголошених після 25.02.2023 року? Коли будуть внесені зміни до технічної реалізації ДП "Прозорро"? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”. Тому з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Так, Мінекономіки, звернувшись до ДП “ПРОЗОРРО”, отримало відповідь на Ваше звернення, що міститься в листі ДП “ПРОЗОРРО” від 29.03.2023 № 206/01/445/11, що додається.
|
|
13.01.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Прошу надати відповідь з питання наступного змісту. Верховний суд зазначає, що право тлумачити норму права, зокрема, Закон України "Про публічні закупівлі" є виключним правом суду. Яка гілка влади, державний орган, чи установа має право тлумачити нормативні акти, видані Міністерством економіки, зокрема, Наказ від 15.04.2020 № 708 " Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі"?
Дякую за роз'яснення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини 2 статті 19 Конститцуії України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених Законом. Основні функції Мінекономіки визначено статтею 9 Закону.Так, відповідно до пунктів 11, 12 і 13 частини першої статті 9 Закону одними з основних функцій Уповноваженого органу є розроблення та затвердження порядку визначення предмета закупівлі, надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель та надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. На підставі Закону, яким встановлена конкретна сфера правового регулювання, а також підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих на його виконання Мінекономіки надає консультації та узагальнені відповіді рекомендаційного характеру, у тому числі щодо визначення замовником предмета закупівлі. Так, у запиті № 1141/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f12e5788-55d5-4ec7-8262-4e9839906d36&lang=uk-UA надано таку консультацію щодо порядку визначення предмету закупівлі. Узагальнена відповідь надана в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06Довідково зазначаємо, що саме право тлумачити норму права є виключним правом суду. Роз'яснення державних органів (листи, рекомендації) не є нормою права і не мають юридичного значення. Такий висновок викладений в пункті 112 Постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду по справі № 927/491/19, з яким можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97911848
|
|
30.11.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо Вас надати роз’яснення: Відповідно до Закону України «Про Публічні закупівлі» та Постанові №1178 від 12 жовтня 2022 року, чи правомірне Замовником вимагати від потенційних учасників надання Гарантійного листа в редакції, як це зазначено в тендерній документації, а саме:
«Учасник у складі тендерної пропозиції надає гарантійний лист про те, що учасник не має розірваного договору та/або відсутні рішення суду щодо стягнення з учасника неустойки, штрафу, або пені по укладеним договорам за результатами тендерних закупівель починаючи з 2019 року до дати подання тендерної пропозиції за даною закупівлею»?
Як приклад, надаємо Вам посилання до оголошення UA-2022-11-28-014050-a . Вимога розташована на сторінці 29 Тендерної документації в п.33 додатку 1 «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» тендерної документації.
Дякуємо за відповідь
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель визначених частиною четвертою статті 5 Закону. Поряд з цим, згідно з пунктом 51 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
07.11.2022
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
17 грудня 2021р. Національним заповідником «Замки Тернопілля» було оголошено «Переговорну процедуру» щодо закупівлі: «Ліквідація аварійного стану (влаштування консерваційного даху) Замку, пам’ятки архітектури національного значення XVII століття охор. №686, вул. Замкова, 1 м. Чортків, Тернопільська область (коригування)» (код ДК 021-2015 – 45453000-7 «Капітальний ремонт і реставрація») за кодом ДК - 45453000-7- «Капітальний ремонт і реставрація».
У відповідності до Наказу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області від 11.04.2022 № 2-з «Про початок моніторингу процедур закупівель» у відношенні названої закупівлі було розпочато моніторинг.
За результатами проведеного моніторингу (№UA-M-2022-04-11-000062) названої процедури закупівлі Національного заповідника «Замки Тернопілля» № UA-2021-12-17-010087-b у відповідності до Наказу Управління Західного офісу Державної аудиторської служби України в Тернопільській області від 11 квітня 2022 № 2-з, із врахуванням Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Національний заповідник «Замки Тернопілля» було зобов’язано розірвати договір про закупівлю від 28.12.2021 року №293 (далі - Договір).
На виконання вимог Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-M-2022-04-11-000062, Замовником здійснено заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов’язань за договором, а саме, Замовником 22.04.2022р. Підряднику було надіслано на електронну адресу лист щодо розірвання Договору від 22.04.2022р. №01-02/01-166/1 та проект Додаткової угоди №2 про розірвання Договору про закупівлю від 28.12.2021 року №293. На електронну адресу Замовника 27.04.2022р. було отримано відповідь від Підрядника про відмову щодо розірвання Договору про закупівлю від 28.12.2021 року №293.
Оскільки, чинним Договором не було передбачено можливості одностороннього розірвання Договору, Національний заповідник «Замки Тернопілля», з метою вчасного виконання названого рішення Держаудитслужби, терміново змушений був прийняти рішення про одностороннє розірвання Договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти №293 від 28.12.2021р. з 27.04.2022р. всупереч фактичній відсутності у Договорі такої можливості, про що повідомив Підрядника та долучив відповідні документи до системи Прозорро.
Тим не менше, вивчивши детально ситуацію, Заповідником прийнято рішення про необхідність захисту свої прав, а також визнання протиправним та скасування висновку Управління Західного офісу Державної аудиторської служби України в Тернопільській області.
За результатами розгляду позовної заяви Заповідника рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду визнано протиправним і скасовано висновок від 20.04.2022 року Управління Західного офісу Державної аудиторської служби України в Тернопільській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-17-010087-b.
Оскільки Договір про закупівлю №293 від 28.12.2021р. фактично не припинив свою дію, а за результатами судового розгляду був скасований висновок Управління Західного офісу Державної аудиторської служби України в Тернопільській області, який зобов’язував Заповідник розірвати названий Договір, виникла потреба у відновлення відповідного статусу закупівлі у системі Прозорро.
Звернувшись до адміністраторів майданчика закупівель «dzo.com.ua» та системи Прозорро Заповіднику надано відповідь, що в силу технічних причин вони не в змозі виконати рішення суду та поновити закупівлю і Договір про закупівлю, та рекомендували звернутися за вирішенням такої ситуації до Міністерства економіки України, як єдиного уповноваженого органу, у якого така технічна можливість присутня.
Із врахуванням наведеного, Національний заповідник «Замки Тернопілля» просить забезпечити можливість відновлення дії Договору про закупівлю №293 від 28.12.2021 р. процедури закупівлі UA-2021-12-17-010087-b та надати Заповіднику інформацію щодо подальших дій із реалізації такої можливості.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічний запит надана листом Мінекономіки від 12.12.2022 № 3311-05/79129-07, що додається.
|
|
25.10.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно частини 9 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п’ятої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення операції об’єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану встановлюються окремим законом.
Пунктом 2 Постанови КМУ від 03.03.2021 № 363 «Питання оборонних закупівель» визначено перелік державних замовників сфери оборони, а саме, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерство оборони, Міністерство юстиції, Державну службу з надзвичайних ситуацій, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Державне космічне агентство, Адміністрацію Державної прикордонної служби, Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Управління державної охорони, Національне антикорупційне бюро, Національну гвардію, Національну поліцію, Державну спеціальну службу транспорту, Державне бюро розслідувань, Державну судову адміністрацію, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості.
З метою правильного застосування законодавства у сфері публічних/оборонних закупівель, прошу надати роз'яснення чи розповсюджуються дані положення також на регіональні, територіальні органи, які є окремими юридичними особами, провадять свою діяльність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, при цьому підконтрольні центральним органам, що визначені в даних положеннях, чи дана норма розповсюджується тільки на центральні органи влади?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічні питання міститься в запитах № 1056/2022 та № 1135/2022, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a13cf905-2ab5-4e75-bf17-2b6bd180d903&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=acee5961-7a96-405b-9ed3-60611143fa5b&lang=uk-UA
|