|
26.05.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити йому в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо наявні певні підстави для цього, перелік яких наведений в частині 1 ст. 17 Закону.
Керуючись частиною 5 ст. 17 Закону та п. 2 частини 2 ст. 22 Закону Замовник не вимагає в тендерній документації (участі у переговорній процедурі закупівлі) документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.
Відповідно до роз’яснення Міністерства економіки України №3304-04/34835-06 від 03.06.2020 р. «Щодо застосування статті 17 Закону» інформація для підтвердження відповідності учасника та/або тендерної пропозиції учасника, зокрема пунктам 2, 3, 8 та 9 частини 1 ст. 17 Закону, перевіряється безпосередньо замовником під час проведення процедур закупівель, документи від учасників не вимагаються.
У зв’язку із запровадження правового режиму надзвичайного стану у відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, з подальшим його продовженням Указами Президента від 14.03.2022 року №133/2022, від 18.04.2022 року №259/2022, від 17.05.2022 р. №341/2022 та засвідченням Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин листом від 28.02.2022р. №2024/02.0-7.1, Замовником не може бути перевірена інформація для підтвердження відповідності учасників п. 2, 3, 8 та 9 частини 1 ст. 17 Закону, оскільки усі державні реєстри, доступ до інформації яких був вільний, наразі не працюють (за посиланням на реєстр, відповідний реєстр не відкривається та інформацію переглянути/перевірити неможливо). Таким чином, Замовник не може підтвердити відповідність/невідповідність учасників пунктам 2, 3, 8 та 9 частини 1 ст. 17 Закону.
Враховуючи вище наведене, просимо Вас роз’яснити, чи правомірне від час воєнного стану проведення процедур закупівель відповідно до Закону у зв’язку з відсутністю у Замовника можливості виконати вимоги ст. 17 Закону щодо самостійної перевірки інформації по учасникам, чи правомірне прийняття в роботу інформації, поданої учасниками при заповненні електронних полів (довідки в довільній формі від учасників та/або проставлення учасниками лише формальної «галочки» у відповідному полі електронної системи закупівель).
А також просимо надати рекомендації, як вчиняти в даній ситуації, як отримувати інформацію щодо повноцінної перевірки учасників відповідно до ст. 17 Закону для можливості проведення закупівель у відповідності до Закону без його порушення, адже Закон є дійсним і Замовники можуть проводити закупівлі у відповідності до нього. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 23.06.2022 № 3323-04/40967-06 “Щодо застосування статті 17 Закону у зв'язку із введенням воєнного стану”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за покликанням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F40967-06%20
|
|
23.04.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Чи обов'язково в тендерній документації вказувати повний перелік формальних помилок? Чи достатньо посилатися на затверджений перелік відповідно до Наказу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені статтею 22 Закону. Відповідно до пункту 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації мають зазначатися опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 710 затверджено перелік формальних помилок (далі – Перелік), який є вичерпним.
Отже, замовник в тендерній документації зазначає опис формальних помилок керуючись Переліком.
|
|
17.02.2022
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Код ДК 021:2015 — 72260000-5 "Послуги, пов’язані з програмним забезпеченням"
Після моніторингу ринку виявлено, що необхідний для роботи установи програмний продукт перевищує межу 50 тис.грн.
Свідоцтво про реєстрацію авторського права відсутнє. Але розробник повідомляє, що воно не обов"язкове. відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" статті 11. Виникнення і здійснення авторського права. Презумпція авторства пункта 2. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.
То чи підпадатиме ця закупівля під частину 2 пункту 7 статті 7 Закону: здійснюється без застосування спрощеної закупівлі в зв’язку із необхідністю захисту прав інтелектуальної власності?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Так, частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 2 частини сьомої статті 3 Закону.
У разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону, у тому числі, пов'язаних з необхідність захисту прав інтелектуальної власності, замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель приймається замовником самостійно.
Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство економіки України (далі – Мінекономіки), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами, далі - Положення), Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема інтелектуальної власності.
Тому, з питань захисту прав інтелектуальної власності слід звертатися до Мінекономіки як центрального органу виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Детальна інформація розміщена на вебсайті Мінекономіки у розділі "Діяльність" рубрики "Інтелектуальна власність" за покликанням:
http://www.me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=bb27fb37-4305-4686-9ea0-995d1c10f028&tag=DerzhavnaSluzhbaIntelektualnoiVlasnosti
|
|
02.02.2022
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Просимо надати роз’яснення з наступного питання: при публікації плану до закупівлі на потреби 2022 року, замовником помилково було вказано у плані рік закупівлі 2021 замість 2022 року. За результатами закупівлі укладено договір про закупівлю та передано на реєстрацію в Державну казначейську службу України (далі - Казначейство). Проте Казначейство відмовляє у реєстрації такого договору. Виправити план технічно неможливо. Просимо пояснити чи може замовник таку помилку вважати технічною (механічною, формальною) та надати до органу казначейства відповідний протокол технічної помилки?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пунктів 1 та 11 частини першої статті 9, частини восьмої статті 12 Закону наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок), що визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель.
Згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника/органу оскарження/органів державного фінансового контролю.
Оприлюдненням/розміщенням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу (пункт 10 Порядку). При цьому Порядок не містить механізму виправлення технічних (механічних) помилок, допущених замовником при заповненні форм документів у сфері публічних закупівель.
Ураховуючи зазначене та виходячи зі змісту статті 11 Закону, після оприлюднення відповідної інформації уповноважена особа може прийняти рішення про виправлення таких помилок, шляхом оформлення відповідного протоколу, який підписується уповноваженою особою.
При цьому, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу, є юридична особа, яка визначена адміністратором електронної системи закупівель згідно з абзацом четвертим пункту 2 Порядку, з питання технічної реалізації пропонуємо звертатись до адміністратора.
Довідково інформуємо, що з інформацією стосовно помилок замовників та можливих варіантів їх виправлення можна ознайомитися на infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pomilki-zamovnikiv-ta-mozhlivi-varianti-jih-vipravlennya
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
01.02.2022
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником було проведено відкриті торги на закупівлю електричної енергії для потреб закладу на 2022 рік. Після укладання договору уповноважена особа виявила помилку у плані закупівлі.
При заповненні форми річного плану закупівлі уповноважена особа Замовника припустилась помилки, а саме вказала закупівля на "2021" рік замість на "2022" рік.
Визначення та перелік технічних, механічних та формальних помилок у Законі про закупівлі і в Примірному положенні немає.
Чи можна таку помилку віднести до технічної, механічної або формальної помилки?
Чи має право уповноважена особа Замовника зафіксувати такі порушення документом (протоколом, листом тощо) та надати його разом з договором до відповідного Органу Казначейства на реєстрацію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пунктів 1 та 11 частини першої статті 9, частини восьмої статті 12 Закону наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок), що визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель.
Згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника/органу оскарження/органів державного фінансового контролю.
Оприлюдненням/розміщенням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу (пункт 10 Порядку). При цьому Порядок не містить механізму виправлення технічних (механічних) помилок, допущених замовником при заповненні форм документів у сфері публічних закупівель.
Ураховуючи зазначене та виходячи зі змісту статті 11 Закону, після оприлюднення відповідної інформації уповноважена особа може прийняти рішення про виправлення таких помилок, шляхом оформлення відповідного протоколу, який підписується уповноваженою особою.
При цьому, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу, є юридична особа, яка визначена адміністратором електронної системи закупівель згідно з абзацом четвертим пункту 2 Порядку, з питання технічної реалізації пропонуємо звертатись до адміністратора.
Довідково інформуємо, що з інформацією стосовно помилок замовників та можливих варіантів їх виправленн можна ознайомитися на infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pomilki-zamovnikiv-ta-mozhlivi-varianti-jih-vipravlennya
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|