|
|
15.07.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами проведеної процедури відкритих тогрів (за новим Законом) було укладено договір на закупівою ліків. Відповідно до умов договору ціна за одиницю та загальна ціна за Товар визначаються у Специфікації на Товар (Додаток № 1 до договору), а також у видаткових документах, що надаються Постачальником Замовнику (видаткових накладних. Поставка здійснюється партіями, в залежності від потреби Замовника. Постачальник зменшив ціну на деякі позиції товару та надіслав додаткову угоду, в якій вказано зменшині ціни на конкретну партію товару ( з перечислених позицій) в межах виконання Договору без зменшення ціни Договору. Решту з перечислених позицій Постачальник планує поставляти по цінах, за результатами торгів, та які вказано в Специфікації Договору.
Запитання: Чи потрібно зменшувати суму Договору на різницю зменшення ціни та чи відповідає п.5 ч.5 ст.41 Закону зменшення ціни в розрізі окремої партії товару (з перечислених позицій в додатковій угоді) визначеною Договором без зменшення ціни іншої партії даних Товарів? Казначейство відмовляється реєструвати таку додатукову угоду та вимагає здійснити зменшення ціни на всі інші партії даних Товарів, не зважаючи, що нами було надано лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06"Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", та відповідь на запит 702/2019 Департамента регулювання публічних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, кажучи, що це роз’яснення стосується минулого Закону і не розповсюджується на дію нового Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1002/2020 (питання 1), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=750a0a56-0ee5-427b-b5ae-a0cea384c011&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
14.07.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нашим підприємством проведено закупівлю за процедурою "Відкриті торги", за результатами торгів визначено переможця та укладено договір. Однак у квітні через зменшення фінансування було укладено додаткову Угоду про зменшення суми договору. На сьогодні нам відновили фінансування. Запитання: Чи можемо ми укласти додаткову угоду про збільшення суми договору. Чи нам потрібно проводити нову закупівлю.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною п'ятою статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначеній у цій частині цієї статті Закону.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін.
Отже, зміна істотних умов договору здійснюється замовником виключно у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону.
|
|
|
08.07.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником будівництва на 45 млн. грн. та відповідно і закупівлі у 2019 році виступала РДА, зараз є потреба змінити замовника на УКБ Рівненської ОДА.(потрібно змінити головного розпорядника коштів державного бюджету). Чи є потреба проводить ще раз нову закупівлю на нового замовника, чи це можна врегулювати додатковими угодами???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне за змістом питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=25f532e0-aedf-400d-967c-00bf164cbe0b&lang=uk-UA у запиті № 678/2017.
|
|
|
06.07.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
08.01.2020 р. між Виконавчим комітетом Ренійської міської ради Одеської області (Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська Обласна Енергопостачальна Компанія» (Постачальник), за результатом відкритих торгів, був укладений договір про закупівлю електричної енергії № 35 (далі – Договір). Термін поставки: січень-грудень 2020 року.
28.05.2020 року на адресу Споживача надійшла пропозиція Постачальника щодо зміни ціни у Договорі з 01.03.2020 р., з посиланням на п.2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі». Запропоновані зміни обумовлені коливанням ціни на електричну енергію за 1 кВт*год, що підтверджується Експертним висновком № ЧК-138 від 13.04.2020 року, виданим Чернігівською регіональною Торгово – промисловою палатою.
З вказаного висновку вбачається, що середньозважена ціна по ОЕС України на РДН за лютий місяць 2020 року склала 1271,42 грн./МВт.год., а середньозважена ціна по ОЕС України на РДН за березень місяць 2020 року склала 1391,23 грн./МВт.год., що становить тенденцію росту ціни на + 9,42 %.
Законом України «Про ринок електричної енергії» передбачена можливість придбання учасником ринку електричної енергії як на організованих сегментах ринку (на ринку "на добу наперед", на внутрішньодобовому ринку та на балансуючому ринку), так і за двосторонніми договорами та шляхом імпорту.
За таких обставин, вважаємо запропоновані зміни Постачальника недостатньо обґрунтованими, оскільки наданий Експертний висновок № ЧК-138 від 13.04.2020 року, підтверджує факт коливання ціни електричної енергії у березні 2020 лише по ОЕС України на ринку «на добу наперед», та не підтверджує факт придбання ТОВ «ООЕК» електричної енергії, впродовж зазначеного періоду, на цьому ринку, у зв’язку з чим не виключає можливе придбання ТОВ «ООЕК» у березні 2020 року електричної енергії на інших сегментах ринку.
Враховуючи вищевикладене, просимо роз’яснити, чи потрібно в даному випадку Споживачу вимагати від Постачальника, у якості документального підтвердження, відповідний документ (доказ) на підтвердження того, що з 01.03.2020 року по теперішній час Постачальник здійснював закупівлю електричної енергії в об’єднаній енергетичній системі України на ринку «на добу наперед»?Якщо так, то яким документом може бути підтверджена вказана обставина?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання зміни ціни у договорах постачання електричної енергії розглянуто в листі від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 “Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=33869-06
|
|
|
26.06.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Згідно ч.2 п.5 ст.41 Закону "Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії". Газ – один з агрегатних станів речовини. В ст.1 розд.1 Закону «Визначення основних термінів» визначення терміну газ відсутнє. Виникає питання - який саме газ мається на увазі? Чи всі речовини в газоподібному стані підпадають під це визначення? Якщо ні, чи стосується це скрапленого газу для автомобілів? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 2 частини пятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
При цьому норма пункту 2 частини пятої статті 41 Закону поширюються на договори про закупівлі, у разі якщо предметом закупівлі є товар.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Визначення поняття “товар” наведено у пункті 34 частини першої статті 1 Закону. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
Водночас відповідно до Положення про Міністерство енергетики та захисту довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.01. 2015 № 32 (зі змінами), Мінекоенерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах; у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд). Тому, з питання різновидів газу пропонуємо додатково звернутися до Мінекоенерго.
|