|
|
13.07.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Сільська рада є засновником комунального унітарного підприємства, яке надає послуги з благоустрою території. Чи має право сільська рада укладати прямі договора (до 50 тис. грн.) на надання послуг з благоустрою території з комунальним підприємством засновником якого вона є? Заздалегідь дякую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону “пов’язана особа” – особа, яка для цілей Закону відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Поряд з цим замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами) замовника/керівником замовника виключно під час проведення процедур закупівель.
Разом з тим згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Водночас питання делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто в листі від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель" (приклад наведено у Додатку 1), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06
|
|
|
25.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Укладено договір про надання послуг користування програмним забезпеченням електронного документообігу, сума договору 53,0тис.грн. Відповідно старій редакції ЗУ на прозоро оприлюднено звіт про укладений договір.
Сім місяців потому виникла необхідність закупівлі додаткових послуг, сума 5600грн. Змінити постачальника не можливо – несумісність ПЗ. Відповідно до ст.3 п.7, п.п. 4,5. ЗУ можливо укласти договір на закупівлю додаткових товарів, послуг у того ж самого постачальника. Але в пункті про ТОВАРИ законотворці НЕ посилаються на тендер, а в пункті про ПОСЛУГИ йде пряме посилання на закупівлю по результатам проведення тендеру/спрощеної процедури. Як здійснити закупівлю додаткових послуг у того ж самого постачальника?
Цитата з ЗУ ст.3 п.7, п.п. 5
5) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури;
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 775/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
10.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Виникла потреба в закупівлі природного газу для опалення приміщення яке повністю здається в оренду. Самі ми споживачами природного газу не являємося. Бюджетних призначень не маємо. Укладати договір як орендодавець на постачання природного газу будемо ми з постачальником.
Сплата за спожитий газ буде виключно за кошти відшкодування отриманого від орендарів.
В ДКСУ нам пояснили що ми будемо сплачувати з КЕКВ 0000, тому що не маємо своїх касових видатків.
Чи являється такий договір придбання природного газу предметом закупівлі в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі"? Чи потрібно проводити процедуру закупівлі через ПРОЗОРРО або напряму заключити договір з постачаючою орнанізацією.
Чи можливо зебезпечити фактичну потребу у здійсненні закупівлі без відповідних бюджетних асигнувань на момент проведення процедури закупівлі?
Після укладання такого договору ми не будемо реєструвати ні юридичні ні фінансові зобовязання, а сплачувати з відшкодованих коштів.
Просимо надати роз'яснення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг та за результатами закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Водночас ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить питання взяття бюджетних зобов’язань.
Разом з тим, згідно з Положенням про Державну казначейську службу України (Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
При цьому Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309. Так,відповідно до пункту 7 Порядку Державну казначейську службу України уповноважено надавати роз'яснення з питань його застосування.
Тому з питань реєстрації договорів без відповідних бюджетних асигнувань рекомендуємо звернутись до казначейської служби.
|
|
|
11.08.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
який порядок прийняття рішення про відхилення пропозиції учасника відкритих торгів у разі невиправлення таким учасником невідповідностей протягом 24 годин, які було надано?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Одночасно зазначаємо, що рішення уповноваженої особи або тендерного комітету оформлюється протоколом.
При цьому згідно з частиною другою статті 31 Закону інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.
|
|
|
15.10.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Між учасником та замовником укладено договір про надання послуг з поточного ремонту за результатом проведення відкритих торгів. Предмет закупівлі - послуги з поточного ремонту.
В ході надання послуг встановлено, що частина послуг та матеріалів, які мають виконуватись відповідно до договору, суперечать технологічному процесу надання послуг, є недоцільними або були надлишково передбачені в кошторисній документації.
При цьому, в ході надання послуг виявлено потребу у заміні частини послуг на інші та наданні послуг, які є обов’язковими для завершення технологічного процесу надання послуг та потрібні для подальшої експлуатації будівлі, виконання яких призведе до покращення якості предмету закупівлі, а саме покращення якості поточного ремонту.
Запитання:
Чи може учасник та замовник укласти додаткову угоду про внесння змін до істотних умов договору, а саме кошторисної документації, керуючись пунктом 4 частиною п’ятою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв'язку з покращенням якості предмету закупівлі, при цьому таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю?
Дякуємо за відповідь
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1386/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2ce1a830-03ce-4732-8fca-acbf7f18d679&lang=uk-UA
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|