|
06.05.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Звертаюсь з проханням надати роз'яснення з наступного питання.
Нами укладено договір на реконструкцію каналізаційного колектору у 2019 році за вимогами старої редакції закону України «Про публічні закупівлі».
На даний час роботи з реконструкції каналізаційного колектору не завершені, договір не закрито.
Однак виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника на суму 2 млн грн., що не перевищує 50 % ціни основного договору про закупівлю.
За нормами якої редакції Закону потрібно провести переговорну процедуру на закупівлю додаткових аналогічних робіт у того самого учасника, враховуючи що основний договір було укладено за старою (до 19.04.2020) редакцією Закону?
Які саме норми старої чи нової редакції Закону необхідно зазначати в обґрунтуванні застосування переговорної процедури?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 738/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA
|
|
06.05.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником проведена процедура закупівлі та за її результатами укладено договір про закупівлю послуг з розроблення детального плану територій до 19.04.2020.Разом з тим, за результатами громадських слухань Проекту виникла необхідність у закупівлі додаткових послуг на суму орієнтовно 45 тис. грн. Чи може замовник провести переговорну процедуру закупівлі в редакції закону після 19.04.2020 на підставі п.5. ч. 2. ст. 40 (необхідність закупівлі аналогічних послуг), якщо в основному договорі можливість додаткової закупівлі не передбачалась?Чи можливо взагалі застосувати у даному випадку цю процедуру?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Поряд з цим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель".
|
|
06.05.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Славутське НВК (школа, дошкільний заклад), який діє як окрема юридична особа, має самостійний баланс, провів закупівлі і укладав договори на 2020 рік. З 01.09.2020 згідно рішення сесії буде проведено реорганізацію даного закладу, буде змінена його структура, облік в даному закладі буде вестися централізованою бухгалтерією управління освіти, а значить і замовником послуг,їх платником буде виступа управління освіти. Питання!!!! Візьмемо за приклад угоду на придбання телової ененргії. Угода по НВК діє до 31.12.2020.Чи може управління освіти виступити правонаступником договору, про що буде прописано в рішенні сесії і цей самий договір перереєструвати в Казначейській службі і платити за послуги по цій угоді, чи даний договір необхідно розірвати і на залишкову суму провести процедуру закупівель де замовником буде виступати управління освіти
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 153/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=05dfbdd0-892b-4e44-bfd4-1945244251cc&lang=uk-UA
|
|
06.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до листа №1227 від 24.04.2020 року Департаменту внутрішнього аудиту МОУ.
Відповідно дослідження даного департаменту надано висновок що нами проведено поділ предмету закупівлі на частини. Чи являється це поділом предмету закупівлі, а тим паче порушення Закону про публічні закупівлі. Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною першою статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Водночас частиною першою статті 4 нової редакції Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.
Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
Поряд з цим відповідно до частини десятої статті 3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
При цьому предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
З огляду на викладене, замовникові слід керуватись відповідними вартісними межами, встановленими Законом для здійснення закупівель. Про способи пропонуємо ознайомитись в запиті за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
06.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, нашим підприємством був укладен договір на розробку містобудівної документації населенного пункту до вступу в дію нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі". Випадково ми дізнались, що договір замовником небув зареєстрован відповідно до вимог законодавства. Прошу пояснити, що нам робити в цьому випадку, ми вже приблизно на 35 відсотків виконали роботу. Щиро дякуємо за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь стосовно порушення виконання договірних зобов’язань міститься у запиті 1105/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=65a4756f-0840-47d1-b4d6-3b860a95fe7c&lang=uk-UA
Разом з тим з питання відсутності реєстрації договору в органах Державної казначеської служби України пропонуємо звернутися безпосередньо до замовника.
|