Міністерство розвитку економіки,
торгівлі та сільського господарства України
01008, м. Київ, вулиця М. Грушевського, 12/2
Про застосування вимог Закону України «Про публічні закупівлі»
до договорів цивільно-правового характеру
з фізичними особами (не підприємцями)
Просимо дати роз’яснення, чи застосовуються вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» до договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами (не підприємцями).
З одного боку, стаття 1 та стаття 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначають, що договір на закупівлю товарів (робіт або послуг) є господарським договором, тобто частиною господарської діяльності.
А провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання заборонене і карається накладенням адміністративного стягнення, згідно ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже фізична особа, яка не зареєстрована як підприємець, не має права укладати договір про закупівлю.
Також згідно порядку оподаткування цивільно-правових угод з фізичною особою (не підприємцем), ці угоди прирівнюються до трудових договорів, на які не поширюється чинність зазначеного вище Закону.
З іншого боку, пп. 37 п.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначає, що «учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі».
Просимо навести нам приклади офіційного тлумачення Закону України «Про публічні закупівлі» щодо застосування вимог цього Закону до договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами (не підприємцями).
Також просимо повідомити, чи існують організаційні та технічні обмеження електронної системи закупівель «ПРОЗОРРО» щодо участі у закупівлях фізичних осіб (не підприємців).
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у пункті 4 частини першої статті 2 Закону, а для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково визначений частиною шостою статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним.
В інших випадках замовник здійснює закупівлю в один із способів, керуючись вартісними межами, що встановлені Законом.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання робіт і послуг за договорами цивільно-правового характеру така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Щодо питання 2
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Таким чином, учасниками процедури закупівлі/спрощеної закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 37 частини першої статті 1 Закону.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Разом з тим, частиною першою статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (далі - Порядок).
Щодо питання 1
Правилами здійснення закупівель через електронний каталог, визначеними пунктами 53-68 Порядку, передбачено два способи закупівель для замовників:
1) відбір постачальника шляхом формування замовлення в електронному каталозі з дотриманням принципів здійснення закупівель, визначених статтею 5 Закону, - для закупівель товарів, вартість яких не перевищує 50 тис. гривень;
2) відбір постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників - для здійснення закупівлі товару, вартість якого дорівнює або перевищує 50 тис. гривень та є меншою, ніж 200 тис. гривень, для замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону, та меншою, ніж 1 млн. гривень для замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону.
Отже, виходячи із зазначених вище положень Порядку, закупівля через електронний каталог може здійснюватися прямою закупівлею (якщо її вартість до 50 тис. гривень ) або через запит ціни пропозицій (якщо її вартість дорівнює або перевищує 50 тис. гривень).
Наприклад, у разі якщо у замовника, визначеного пунктами 1, 2 і 3 частини першої статті 2 Закону, передбачена закупівля за переліком товарів, наявного у каталозі, у межах одного коду (за ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”) на суму 74 тис. гривень. При цьому один товар - на суму 49 тис. гривень, а інший товар – на суму 25 тис. гривень, то у такому разі ці позиції замовник має закупити прямою закупівлею. Також, у разі якщо є можливість обрати товари в одного постачальника, замовник може укласти один договір на всі товари, закупівля яких була прямою в одного постачальника. Отже, договорів буде стільки, скільки буде постачальників.
Щодо питання 2
Виходячи з норм Закону, у разі якщо вартість предмета закупівлі товару дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, то для замовника передбачено два способи закупівель: шляхом застосування спрощених закупівель або шляхом застосування електронного каталогу.
Своєю чергою, правилами здійснення закупівель через електронний каталог, визначеними Порядком, передбачено, зокрема, що відбір постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників здійснюється для закупівлі товару, вартість якого дорівнює або перевищує 50 тис. гривень та є меншою, ніж 200 тис. гривень, для замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону, та меншою, ніж 1 млн. гривень для замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону.
При цьому ані Закон, ані Порядок не містять обмежень щодо кількості проведення повторних відборів постачальника шляхом запиту ціни пропозицій у разі, якщо такий запит було відмінено/двічі відмінено замовником, зокрема через відсутність пропозицій постачальників. У такому разі рішення про доцільність повторного застосування запиту ціни пропозицій приймається замовником самостійно.
Натомість з огляду на те, що застосування електронного каталогу є альтернативою спрощеним закупівлям та оскільки спроби застосувати запит ціни пропозицій можуть бути невдалими через їх відміну, то замовник може застосовувати спрощені закупівлі.
Частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
|