|
|
13.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, прошу вашої відповіді з наступного питаня: Якщо на підприємстві до втупу в дію змін до закону про державні закупівлі, було укладено договір на ремонтні роботи на суму 137 тис грн, та за нього викладено звіт про укладенний договір, тепер після вступу в дію з 19 04 2020 р змін до закону ще зявилася необхідність в укладені договору ще на 23 тис грн. з тим же контрагентом на тіж ремонтні роботи договору. Як нам діяти в такій сетуації, провести спрощену процедуру закупівлі, або звітувати про укладенний договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
13.05.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати роз'яснення.
Проект будівництва 2018 року. Договір з проектною організацією був укладений на суму 210 тис.грн. Пройшли експертизу - затвердження - коштів не надійшло, проект пролежав 1,5 року і ось зараз ніби щось обіцяють. Треба пройти коригування проекту. Проектна організація надала договір щодо коригування проектно-кошториної документації вже на суму 290 тис грн., а це на 100% більш первінного договору. Як його проводити? Примінити спрощену закупівлю…? А як свое бажання взяти участь у цієї закупівлі схочуть другі проектні організації? Міняти проектанта? Ніхто авторські права на проектно-кошторисну не віддасть. За старим законом в мене б був "звіт про Укладення договір" (роботи до 1,5 млн.). Зараз обов'язково спрощені закупівлі від 50 тис .. Але у мене не новий проект, а коригування. Вивчивши новий Закон я можу згідно зі ст.3 ч.7 опублікувати "звіт про Укладення договір", але який пункт застосувати .... п.2 (Відсутність конкуренціх з технічних причин).?Чи підходить коригування ПКД під цей пункт? Як правильно застосувати новий ЗУ про закупівлі в цій ситуації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Поряд з цим аналогічна відповідь міститься у запиті 609/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
|
|
|
13.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Оскільки Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України є уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері публічних закупівель відповідно до пункту 12 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), просимо надати роз’яснення з таких питань:
1. Відповідно до частини 10 статті 3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону.
Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими в частині першій статті 3 Закону.
Разом з тим, частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупки.
Чи вважатиметься новим предметом закупівлі придбання товарів, робіт, послуг після внесення змін до річного плану в разі:
1) виникнення додаткової потреби в товарах, роботах та послугах, яку замовник не міг передбачити;
2) виділення додаткових коштів;
3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівлі;
4) перерозподілу коштів, зекономлених через зміну ціни договору в бік зменшення;
5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі;
6) інших подібних випадків.
2. Якщо установою було сплановано по певному коду державної класифікації закупівлю товарів (послуг) на суму 150 тис. грн та до 19 квітня 2020 року було укладено договорів на 110 тис. грн, чи обов’язково при використанні решти 40 тис. грн проводити спрощену процедуру закупівлі.
3. У пункті 1 частини 1 статті 3 Закону застосовується термін «вартість предмета закупівлі», при цьому частина 4 статті 3 Закону містить вже термін «вартість товарів, робіт і послуг». Чи існує принципова різниця між вказаними термінами, методиці їх визначення, застосування та в чому вона полягає.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питань 1-2
Повідомляємо, що питання планування закупівель зокрема розглянуто у запитах 366/2020, 493/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=61a9df4f-1188-4262-bc63-3ea78fa734c7&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Щодо питання 3
Питання оприлюднення в системі звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, розглянуто в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Отже, перелік інформації, яку повинен містити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначений частиною третьою статті 3 Закону.
Так, в звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель зокрема зазначається назва предмета закупівлі.
У свою чергу, визначення поняття «предмет закупівлі» наведено в пункті 22 частини першої статті 1 Закону.
|
|
|
13.05.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Учасник брав участь у закупівлі електричної енергії, оголошеної 27.02.2020 року. У процесі проведення дійсної закупівлі в тому числі під час розгляду та оцінки тендерних пропозицій та навіть при укладенні договору із переможцем замовник повинен керуватись положеннями закону діючого у редакції до 19.04.2020 року.
При цьому відповідно до попередньої редакції Закону «Про публічні закупівлі», яка діяла під час оголошення дійсної процедури за предметом Електрична енергія за кодом CPV за ДК 021:2015: 09310000-5 - (постачання електричної енергії), а саме, згідно з ч. 3 ст. 16 Закону, замовник не встановлює кваліфікаційні критерії та не визначає перелік документів, що підтверджують подану учасниками інформацію про відповідність їх таким критеріям, у разі закупівлі електричної енергії (в тому числі).
Крім цього подання документів які б підтверджували ст.16 замовник тендерною документацією не вимагав.
Проте замовник відхилив декількох учасників у закупівлі на підставі невідповідності ст.16 Закону. через те, що зараз діє новий Закон, де встановлюються дійсні критерії.
Ми як учасник звернулися із вимогою щодо усунення порушень, проте її було відхилено. Аукціон уже відбувся. Визначено переможця.
Додатково, ми ознайомились із вашими роз’ясненнями викладеними у листі від 21.12.2019 року № 3304-04/55553-06 (в частині терміну дії законодавства). Проте, просимо роз’яснити щодо способу захисту нас як учасника у такій ситуації.
Просимо також пояснити чи зобов’язаний замовник викладати конкретну причину відхилення у протоколі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено лист від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 “Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів” за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06
Крім цього, відповідь на питання міститься у запитах №№ 2/2017 та 59/2017 за посиланням:
https://me.gov.ua/inforez/Details?id=930baf22-1b6f-4bf4-b291-c07e94d0ef5b&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f5c91512-276a-4c66-a929-068114d63b2f
|
|
|
12.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Просимо надати розіяснення стосовно вимог нового Закону. Статтею 31 Закону встановлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо, зокрема переможець процедури закупівлі:не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону. Тим самим, ст. 17 цього Закону педбачено, що замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель. Нормою Закону не визначено не вимагає від учасника або переможця. Слід зауважити, що інформація про надання ліцензія міститься у вільному доступі у вигляді відкритих даних. Таким чином, незрозуміло чи має вимагати замовник надання переможцем копії ліценгзії. Але у разі її ненадання має відхилити переможця. Тобто, статті Закону суперечать одна одній.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною другою статті 41 Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Отже, Законом встановлено імперативну норму щодо надання переможцем процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю копії ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом.
|