|
|
03.09.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Підкажіть будь ласка як бути у даній ситуації, в установі вводять дві уповноважені особи до штату. Одна уповноважена особа буде займатися спрощеними процедурами, а інша відкритими торгами. Підкажіть вони повинні підпорядковані на пряму директору тобто віднести їх до відділу адміністрації чи до відділу економіки? Допоможіть розібратися у даній ситуації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06%20
Поряд з цим правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи, а також їх права, обов'язки та відповідальність визначаються в положенні про уповноважену особу, розпорядчих рішеннях замовників тощо.
Крім того, підпорядкування уповноважених осіб здійснюється з урахуванням організаційної структури підприємства (організації).
|
|
|
01.09.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може уповноважена особа з питань закупівель знаходитись в родиних зв"язках з головним бухгалтером підприємства
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі -Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Замовник визначає уповноважену особу у спосіб та за умов, установлених у статті 11 Закону.
Так, зокрема, згідно з частиною п’ятою статті 11 Закону визначення або призначення уповноваженої особи не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість ухвалення рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Для цілей Закону конфліктом інтересів вважається наявність приватного інтересу у працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або можуть вплинути на результати цієї процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, та/або наявність суперечності між приватним інтересом працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Отже, будь-які рішення щодо визначення або призначення уповноваженої особи мають прийматися замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону.
Відповідальність за порушення вимог Закону установлена статтею 44 Закону. Так, за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, зокрема, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи, несуть відповідальність згідно із законами України.
|
|
|
27.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з підпунктом 94 пункту 4 Положення про Міністерство економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, прошу надати роз’яснення з наступного питання.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України “органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”.
Відповідно до пункту 1 глави 1 та пункту 1 глави 7 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (зі змінами):
- право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями;
- посадові особи підписують документи в межах своїх повноважень, визначених у положеннях (статутах) установи, положеннях про структурні підрозділи, посадових інструкціях, розпорядчому документі про розподіл обов’язків між керівником та його заступниками тощо. У зазначених документах визначається також порядок підписання документів іншими особами в разі відсутності керівника установи та посадових осіб, які уповноважені їх підписувати. Право підписання документів може надаватися посадовим та іншим особам на підставі довіреності.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі” “договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом”.
Згідно з пунктом 3.1 Примірного положення про уповноважену особу, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 08.06.2021 № 40 “уповноважена особа може мати право на підписання договорів про закупівлю в разі надання замовником таких повноважень, оформлених відповідно до законодавства”.
Відповідно до частини другої статті 238 Цивільного кодексу України “представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє”.
Враховуючи вищезазначені норми права, прошу надати роз’яснення чи може керівник особливого центрального органу державного управління (далі - ОЦОДУ), який відповідно до Закону України про цей ОЦОДУ підписує угоди, що укладаються ОЦОДУ, делегувати (шляхом видання довіреності) уповноваженій особі (у розумінні пункту 35 частини першої Закону України “Про публічні закупівлі”) свої повноваження щодо підписання договорів про закупівлю.
Інакше кажучи, чи не буде порушено норму права, зазначену у частині другій статті 238 Цивільного кодексу України, якщо керівником ОЦОДУ буде делеговано (шляхом видання довіреності) уповноваженій особі повноваження щодо підписання договорів про закупівлю, яке надано керівнику ОЦОДУ відповідно до Закону України про ОЦОДУ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Частиною десятою статті 11 Закону визначено функції уповноваженої особи.
Поряд з цим відповідно до абзацу третього пункту 11 частини першої статті 9 та частини дев'ятої статті 11 Закону затверджений наказ Міністерства економіки України
"Про затвердження Примірного положення про уповноважену особу" від 08.06.2021 № 40 (далі – Примірне положення).
Відповідно до абзацу третього пункту 3.1. розділу 3 Примірного положення уповноважена особа може мати право на підписання договорів про закупівлю у разі надання замовником таких повноважень, оформлених відповідно до законодавства.
Крім того, відповідно до пункту 4.1 розділу 4 Примірного положення уповноважена особа має право, зокрема: приймати рішення, узгоджувати проекти документів, зокрема проект договору про закупівлю з метою забезпечення його відповідності умовам процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, та підписувати в межах компетенції відповідні документи.
Отже, замовники самостійно визначають функціональні обов`язки уповноваженої особи в положенні про уповноважену особу, керуючись вимогами Закону, та можуть ураховувати Примірне положення в тій частині, що не суперечить вимогам Закону.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
|
|
|
26.08.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення закупівель до 01.01.2022.
Просимо надати роз’яснення щодо порядку завершення процедур закупівель розпочатих тендерними комітетами у 2021 році:
1. Чи має право тендерний комітет приймати рішення після 01.01.2022 щодо процедур закупівель розпочатих у 2021 році?
2. Чи має право уповноважена особа приймати рішення після 01.01.2022 щодо процедур закупівель розпочатих тендерними комітетами у 2021 році?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті № 1100/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=bd033121-862b-4a33-813f-c1d079252255
Крім того зазначаємо, що оскільки з 1 січня 2022 року організацією процедур закупівель займатимуться виключно уповноважені особи, замовнику варто заздалегідь передбачати у своєму розпорядчому рішенні, яким визначається уповноважена особа та/або в положенні про уповноважену особу відповідну функцію (механізм, процедуру) щодо завершення уповноваженою особою процедур закупівель, розпочатих тендерним комітетом.
|
|
|
20.08.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Під час оголошення спрощеної закупівлі замовник в електронній системі закупівель обрав вид закупівлі спрощена/допорогова закупівля, але допустив технічну помилку і не встановив відповідну позначку «спрощена закупівля», що передбачено функціоналом майданчика Держзакупівлі.онлайн.
В документах (оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та проекті договору), які замовник оприлюднив на майданчику, а також в протоколі уповноваженої особи зазначено, що проводиться саме спрощена закупівля. Згідно річного плану визначено, що вид закупівлі – спрощена закупівля.
У зв’язку із вищевикладеним просимо надати відповідь:
чи можна вважати, що замовник, не встановивши позначку «спрощена закупівля» в електронній системі, не вірно обрав вид закупівлі, а отже порушив вимоги Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас перелік підстав для відміни спрощеної закупівлі визначений частиною сімнадцятою статті 14 Закону.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері закупівель не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|