|
|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч.1 ст.75 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України) у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).
Компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди перекладачу здійснюється на підставі ухвали суду, зміст якої не передбачає укладання договору про закупівлю.
Зазначені витрати відповідно до ч.1 ст. 118 КПК України є одним з видів процесуальних витрат.
Частиною 2 ст.122 КПК України визначено, що витрати, пов’язані із участю потерпілих у кримінальному провадженні, залученням та участю перекладачів для перекладу показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Порядок і розмір вищезазначених витрат визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 №710 «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів».
Просимо надати роз’яснення, чи підпадають дані видатки під дію Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06, розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель".
При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з вимогами частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Просимо роз’яснити випадок, якщо перерахунок ціни за результатами аукціону є меншим, ніж ціна, що зазначена в екранній формі системи (наприклад: екранна форма – 100 000,00 грн, перерахунок – 99 880,00 грн).
1) ціна договору має співпадати з екранною формою системи (100 тис. грн) чи має бути встановлена згідно перерахунку (99 880,00 грн)?
2) чи існуватиме можливість при оприлюдненні договору про закупівлю змінити власноруч «суму за договором» - на сьогодні ця сума не підлягає ручному коригуванню?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
07.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
якщо комунальне підприємство є госпрозрахунковою олрганізацією і на початок року не має затвердженного фінансового плану (кошторису ), нами проводилися закупівлі без застосування електронної системи. Питання:1. кожне надходження грошей на розрахунковий рахунок окремим фінансуванням
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання надано у запиті 1029/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1e226228-5323-4433-b8d7-098147468f14&lang=uk-UA
Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|
|
|
06.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Як правильно організувати проведення закупівель відокремленими структурними підрозділами?
Ми державний вищий навчальний заклад. В структурі нашого вишу є відокремлені структурні підрозділи: коледжі. Коледжі не мають стутусу юридичної особи. Але вони фінансуються безпосередньо міністерством, також вони мають свою бухгалтерію, свій рахунок, код ЄДРПОУ. Директора коледжів мають право підпису на підставі довіреностей.
Відповідно до листа МЕРТУ "Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель" від 30.09.2016 №3302-06/31458-07, головна організація може створювати тендерні комітети у відокремлених структурних підрозділах, які будуть здійснювати закупівлю товарів робіт та послуг для своїх потреб. Так власне на даний час і організована робота тендерних комітетов по коледжах.
Річні плани закупівель узгоджувалися коледжами з юридичною особою - вишем.
Але з прийняттям нової редакції Закону узгоджувати треба не тільки понадпрогові закупівлі, а й спрощені закупівлі. Це дуже складно. Оскільки ми не володіємо інформацією про їхні кошти, виникають оперативні нагальні потреби у закупівлях. До сих пір виникали кумедні ситуації, коли ми проводили відкриті торги на суму 5 тис. грн., тому що загальна сума предмету закупівлі по вишу+коледжі більша 200 000 грн. А на даний час ситуація ускладнюється многоразово. Я міркую таким чином, що оскільки відокремлені підрозділи фінансуються окремо, проводять незалежну господарчу і фінансову діяльність, вони можуть мати окремі річні плани закупівель, проводити закупівлі в межах своєї організації
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458 розміщено лист від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель”, який містить вичерпну відповідь. При цьому пиання щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
05.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з п.1.5 та п.2.1.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5 оплата праці (включаючи гонорари працівників, які не перебувають у штаті підприємства, (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності) входить до фонду основної заробітної плати фонду оплати праці.
Відповідно до п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу при нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовим договором (далі — договір ЦПХ) за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагород. Тобто сторона по договору (замовник) виступає податковим агентом, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу).
Згідно з класифікацією видатків замовника до фонду оплати праці включено винагороду відповідно до умов цивільно-правових договорів.
Враховуючи вищенаведене прошу надати роз’яснення чи поширується дія закону Закону України “Про публічні закупівлі” на укладення цивільно-правових договорів, з врахуванням того що винагорода за виконання таких договорів буде проводитись за рахунок коштів фонду оплати праці?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користвачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 886/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=63491996-51c6-4e79-959f-a505874c1727&lang=uk-UA
|