|
|
15.09.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель.
Пунктом 2.3. Примірного положення про уповноважену особу затвердженого наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40 передбачено, що у разі відсутності однієї уповноваженої особи (під час перебування на лікарняному, у відрядженні або відпустці) замовник має право визначити іншу уповноважену особу, яка буде виконувати обов'язки такої уповноваженої особи.
В АТ «Укрзалізниця», як в одного з найбільших закупівельників в Україні, буде призначено значну кількість уповноважених осіб, кожна з яких буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель.
Просимо надати роз’яснення, щодо діяльності уповноваженої особи, яка буде виконувати обов'язки іншої уповноваженої особи у разі її відсутності.
1. Чи має право замовник встановити взаємозаміщення між призначеними уповноваженими особами? Наприклад, у разі тимчасової відсутності уповноваженої особи відповідальної за закупівлю послуг призначити виконувати її обов’язки іншу уповноважену особу яка є відповідальною за закупівлю товарів?
2. Чи має право уповноважена особа, яка виконує обов’язки тимчасово відсутньої уповноваженої особи, завершити процедури закупівель/спрощені закупівлі розпочаті тимчасово відсутньою уповноваженою особою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
Поряд з цим правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи, а також їх права, обов'язки та відповідальність визначаються в положенні про уповноважену особу, розпорядчих рішеннях замовників тощо.
При цьому замовник самостійно зазначає у своєму розпорядчому рішенні та положенні про уповноважену особу схеми заміщення та/або способи для виконання функцій уповноваженої особи та покладення обов’язків на іншу уповноважену особу у разі її тимчасової відсутності.
|
|
|
08.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
На сьогодні, при проведенні закупівлі електричної енергії є непоодинокі вимоги в тендерній документації замовника щодо надання документального підтвердження сертифікації уповноваженою організацією відповідності управління якістю учасника закупівлі згідно вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) «Системи управління якістю. Вимоги», системи управління охороною здоров'я та безпекою праці учасника закупівлі згідно вимогам ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2019, IDT) «Системи управління охороною здоров'я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування», системи екологічного управління учасника закупівлі згідно вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування».
Частиною 3 статті 22 ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачено можливість включення Замовником до своєї тендерної документації іншої інформації, але наявність такої інформації повинно бути передбачено законодавством.
Отримання вищевизначених сертифікатів ISO відповідно до законодавств України не є обов'язковим. Є закони та нормативно-правові акти України, які чітко обумовлюють, що потрібно для постачання електричної енергії. Таким чином вимоги щодо наявності даних сертифікатів не передбачені законодавством та є дискримінаційними, оскільки суттєво зменшують коло можливих учасників аукціону, а наявність таких чи подібних сертифікатів в того чи іншого учасника жодним чином не впливає на якість, своєчасність та ефективність при здійсненні постачання електричної енергії.
Враховуючи зазначене прошу надати роз’яснення щодо доцільності, при проведенні закупівлі електричної енергії, вимоги замовника стосовно надання документального підтвердження сертифікації уповноваженою організацією відповідності управління якістю учасника закупівлі згідно вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT), системи управління охороною здоров'я та безпекою праці учасника закупівлі згідно вимогам ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2019, IDT), системи екологічного управління учасника закупівлі згідно вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим під час здійснення закупівель замовник може використовувати нормативно-правові акти, стандарти тощо, що не суперечить нормам Закону.
Крім того, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання ДСТУ та встановлення вимог тендерної документації міститься у запитах № 812/2020 і 1552/2020 за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b611473-8eaa-40aa-b68b-4f3c79883492&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e4c828e-9839-4d81-aa1f-1e512bec87b5&lang=uk-UA
|
|
|
08.09.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Дарницькою окружною прокуратурою шляхом моніторингу процедур публічних торгів встановлено, що замовником у технічних вимогах застосовано максимально деталізовані вимоги до предмету закупівлі, внаслідок чого під критерії замовника підпадає виключно один товар певної марки певної моделі, що є порушенням вимог ст. 23 Закону України "про публічні закупівлі". Чи уповноважене містерство економіки та торгівлі на запит Дарницької окружної прокуратури підтвердити/спростувати вказаний факт, а у разі можливості зазначити, який саме товар підпадає під встановлені замовником закупівлі критерії?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником.
З огляду на викладене, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників для подальшого визначення переможця торгів.
Поряд з цим зазначаємо, що основні функції Мінекономіки визначено статтею 9 Закону. Так, у межах повноважень відповідно до пункту 13 статті 9 Закону Мінекономіки як Уповноважений орган у сфері закупівель надає безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
03.09.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Підкажіть будь ласка як бути у даній ситуації, в установі вводять дві уповноважені особи до штату. Одна уповноважена особа буде займатися спрощеними процедурами, а інша відкритими торгами. Підкажіть вони повинні підпорядковані на пряму директору тобто віднести їх до відділу адміністрації чи до відділу економіки? Допоможіть розібратися у даній ситуації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06%20
Поряд з цим правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи, а також їх права, обов'язки та відповідальність визначаються в положенні про уповноважену особу, розпорядчих рішеннях замовників тощо.
Крім того, підпорядкування уповноважених осіб здійснюється з урахуванням організаційної структури підприємства (організації).
|
|
|
01.09.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може уповноважена особа з питань закупівель знаходитись в родиних зв"язках з головним бухгалтером підприємства
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі -Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Замовник визначає уповноважену особу у спосіб та за умов, установлених у статті 11 Закону.
Так, зокрема, згідно з частиною п’ятою статті 11 Закону визначення або призначення уповноваженої особи не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість ухвалення рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Для цілей Закону конфліктом інтересів вважається наявність приватного інтересу у працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або можуть вплинути на результати цієї процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, та/або наявність суперечності між приватним інтересом працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Отже, будь-які рішення щодо визначення або призначення уповноваженої особи мають прийматися замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону.
Відповідальність за порушення вимог Закону установлена статтею 44 Закону. Так, за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, зокрема, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи, несуть відповідальність згідно із законами України.
|