|
|
11.11.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Міська рада утворила комунальні підприємства для виконання певних робіт з утримання обєктів благоустрою міта. Яким чином можна укладати договори між департаментом ЖКГ - розпорядником бюджетних коштів вищого рівня, та комунальними підприємствами - одержувачами. На даний момент комунальні підприємства навіть не можуть приймати участь у торгах, як повязані з ДЖКГ особи, що створені одним засновником. Підкажить будьласка яким чином організувати роботу у місті де нема конкуренції виконавців послуг і створені спеціалізовані підприємства.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначене у запиті 623/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fc2ba442-66df-4bf8-8304-135b6e9dbf52&lang=uk-UA
|
|
|
08.11.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п.3 постанови КМУ від 27.12.2018 року
"органами місцевого самоврядування (міською та обласною радами, якщо чисельність населення міста або області становить чи перевищує 1 млн. осіб) - для проведення тендерів в інтересах органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб (підприємств, установ та організацій) та їх об’єднань, які є замовниками відповідно до Закону:"
Чи можливо створити дану організацію в місті з населенням в 26 тисяч.
Та чи має право дана організація надавати послуги для інших регіонів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій (далі – ЦЗО) затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 “Про Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій”.
Виходячи зі змісту пункту 3 Постанови ЦЗО визначаються органами місцевого самоврядування міською та обласною радами, якщо чисельність населення міста або області становить чи перевищує 1 млн. осіб зокрема для проведення тендерів в інтересах органів місцевого самоврядування.
Таким чином, міська або обласна рада можуть визначити ЦЗО виключно у разі, якщо чисельність населення такого міста або такої області становить чи перевищує 1 млн. осіб.
При цьому, ініціатором звернення до такої ради може виступати будь-який зацікавлений у створенні ЦЗО на місцевому рівні суб’єкт місцевого самоврядування, який може звернутись з ініціативою щодо створення ЦЗО до відповідної обласної ради, за умови, якщо область відповідає такому критерію, як чисельність населення що становить чи перевищує 1 млн. осіб.
Разом з тим, відповідно до пункту 20 Постанови замовник має право самостійно обирати централізовану закупівельну організацію з числа тих, що визначені Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, крім випадків, коли замовники зобов’язані здійснювати закупівлі через централізовану закупівельну організацію.
|
|
|
08.11.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06,"Закон не містить обмежень щодо організації процедур закупівель до набрання чинності Закону про Державний бюджет України, затвердження кошторису, плану використання бюджетних коштів, фінансового плану, замовник для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах у наступному році, може наприкінці поточного року (або на початку наступного року) розпочати процедуру закупівлі". Надайте будь ласка роз'яснення:
Якщо на момент укладання договору кошторис, план використання бюджетних коштів або фінансовий план не будуть затвердженні, чи не буде порушенням укладання такого договору? За умови, що реєстрація бюджетних зобов’язань в органах Державної казначейської служби відбудеться протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.
При цьому звертаємо увагу, що Закон не містить обмежень щодо організації процедур закупівель до набрання чинності Закону про Державний бюджет України, затвердження кошторису, плану використання бюджетних коштів, фінансового плану; замовник для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах у наступному році, може наприкінці поточного року (або на початку наступного року) розпочати процедуру закупівлі за відповідним предметом закупівлі, керуючись його очікуваною вартістю за умови, що в проекті договору про закупівлю та у договорі про закупівлю буде передбачено відповідний порядок виникнення договірних зобов’язань в залежності від реального фінансування.
Водночас при укладанні договору розпоряднику (одержувачу) бюджетних коштів необхідно обов’язково ураховувати частину першу статті 23 Бюджетного кодексу України, оскільки згідно з частиною четвертою статті 48 Бюджетного кодексу України, зобов’язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов’язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.
|
|
|
06.11.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі .
Виконавчий комітет Зеленодольської міської ради проводив чергову закупівлю. На стадії кваліфікації з’явилися підозри до учасників, а саме щодо їх пов’язаності. За для підтвердження або спростування цієї інформації та для об’єктивної оцінки учасників ми звернулися з офіційним листом на майданчик «zakupki.prom.ua» з проханням надати IP адреси учасників закупівлі, на що нам відповіли, що IP адреси є конфіденційною інформацією і майданчик нам її не надасть.
Надайте, будь-ласка, роз’яснення: яким чином Замовник може перевірити пов’язаність учасників процедури закупівлі? Та чи є правомірними дії майданчика «zakupki.prom.ua», щодо ненадання інформації Замовнику.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше звернення, надіслане листом Міністерства юстиції України від 13.11.2019 № 41736/К-20544/7.3.1, яке опрацьовано Мінекономіки в порядку розгляду звернення громадян, надана листом від 29.11.2019 № 3304-04/50104-09 (копія у вкладенні додається).
|
|
|
05.11.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можна проводити замовнику-комунальному підприємству процедуру закупівлі послуг на два роки?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу у запиті 5/2016 від 05.10.2016 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fe000c0-10df-40dd-bcbf-97f75d5dfa28&lang=uk-UA
|