|
13.01.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
У Києво-Святошинському районі існує КУ "Дитяче харчування", яке створено з метою забезпечення харчування учнів 1-4 класів та учнів пільгових категорій за кошти бюджету району. КУ "Дитяче харчування" здійснює закупівлі через ProZorro відповідно до вимог ЗУ "Про публічні закупівлі".
Харчування учнів за кошти батьків та продаж буфетної продукції не здійснюється.
На сьогодні розглядається питання запровадити харчування учніів за кошти батьків та продаж буфетної продукції у закладах освіти району.
У звязку з цим районною радою створено комунальне підприємство "Шкільне харчування" та вирішується питання розподілу між Комунальною установою та комунальним підприємством послуг, які будуть надаіватись за кошти батьків.
Враховуючивищевикладене, просимо надати роз'яснення:
1. Чи потрібно новоствореному комунальному підприємству здійснювати закупівлі через ProZorro відповідно до вимог ЗУ "Про публічні закупівлі", якщо воно буде працювати безпосередньо на батьківськіх коштах, без виділення бюджетних асигнувань?
2. Чи потрібно комунальній установі здійснювати закупівлі через ProZorro відповідно до вимог ЗУ "Про публічні закупівлі" для організації платного гарячого харчування учнів, якщо вона буде працювати безпосередньо на батьківськіх коштах, які будуть надходити на спеціальний рахунок установи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас питання стосовно визначення поняття замовників у розумінні Закону розглянуто в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F12875-06%20
Отже, юридичні особи та/або суб’єкти господарювання самостійно визначають приналежність до замовників в розумінні Закону.
Своєю чергою, питання застосування замовником Закону незалежно від джерела фінансування розглянуто у запиті № 65/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, з яким пропонуємо ознайомитися за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=04ad9c85-d426-4a58-b4f2-752e68c10cfa&lang=uk-UA
.
|
|
10.01.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!Виникло таке запитання, замовником було укладено додаткову угоду (на постачання природного газу) під 20% згідно ч.5 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі", але тендер ще триває і обсягів газу не вистачить до завершення закупівлі на 2020 рік. Як вчинити: укласти прямий договір на місяць чи переговорну процедуру за нагальною потребою, і взагалі чи можливо це?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F29640-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F48844-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06
Так, згідно з частиною сьомою статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Разом з тим відповідно до частини другої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Крім цього зазначаємо, що умови застосування переговорної процедури закупівлі встановлені статтею 35 Закону. При цьому підстава проведення переговорної процедури закупівлі, визначена пунктом третім частини другої статті 35 Закону, застосовується замовником саме у разі виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, пов'язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам.
|
|
09.01.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Прошу надати роз'яснення з наступного питання щодо застосування норм Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції, введення в дію якої відбудеться 19.04.2020 (далі – Закон).
Згідно пункту 5 частини сьомої статті третьої Закону якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
Що вважається додатковими аналогічними робітами чи послугами? Якщо, наприклад, проведено тендер/спрощену процедуру за предметом: «Капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку (ДК 021: 2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)», а саме: ремонт покрівлі, чи можна з урахуванням пункту 5 частини сьомої статті третьої Закону здійснити без застосування порядку проведення спрощених закупівель закупівлю за предметом: «Капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку (ДК 021: 2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)», але не ремонту покрівлі, а іншого виду ремонту (наприклад: ремонт фасаду, під’їздів, трубопроводів, тощо) у межах капітального ремонту?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 3 нової редакції Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
Таким чином, замовник може здійснити закупівлю робіт чи послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель, у разі якщо протягом трьох років після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у додаткових аналогічних роботах чи послугах, які є тотожними конкретним видам робіт та послуг, що містяться у договорі про закупівлю, і вартість яких не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
Разом з тим дана норма передбачає укладення договору для можливості фактичного збільшення обсягу певних робіт або послуг, які зазначені в основному договорі про закупівлю, у разі необхідності.
|
|
06.01.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
З 01.04.2020 року лікарня, як надавач медичних послуг вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, зобов’язана буде підписати договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій з Національною службою здоров’я України (далі - НСЗУ).
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII оплата надання медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій здійснюється на підставі інформації та документів, що внесені надавачем медичних послуг до електронної системи охорони здоров’я. Тобто оплата НСЗУ здійснюються уже по факту лікування кожного окремого пацієнта (з розрахунку наданої послуги та витрачених лікарських засобів).
Питання – яким чином провести процедуру міжнародних відкритих торгів та здійснити реєстрацію тендерного договору, якщо відповідно до п.2.10. наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України» від 02.03.2012 року № 309 органи Казначейства не реєструють зобов’язання у разі відсутності у розпорядника бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом? Тому що такі кошти будуть виділені після лікувань пацієнтів і не відразу в сумі, необхідній для підписання договору.
Крім того, з 19.04.2019 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19 вересня 2019 року № 114-IX укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених законом тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".
Тобто тут виходить замкнуте коло. Ми, як замовник, можемо оголосити процедуру відкритих торгів з міжнародною публікацією (що займе достатньо довго часу – до 2,5 місяці) на очікувану вартість та завершити таку процедуру.
Однак, у реєстрації такого договору у органах Державної казначейської служби України буде відмовлено, оскільки не буде фінансування від НСЗУ (ліки ще не куплені –пацієнти не проліковані - кошти від НСЗУ не надійшли).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас інформуємо, що питання проведення процедур закупівель на очікувану вартість предмета закупівлі розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06%20%09
Крім того, оскільки відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (із змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, додатково з питань обслуговування (банківського чи казначейського) комунальних підприємств як надавачів медичних послуг вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій з Національною службою здоров’я України пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
01.01.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати відповідь, чи дійсно необхідно оформлювати експертний висновок щодо радіологічних вимірювань автотранспортного засобу, який буде застосовано Учасником для перевезення продуктів харчування у м.Києві, виданого уповноваженим на те державним органом (установою, організацією) на вимогу Закону України «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання» та Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» учасник повинен проводити свою господарську діяльність що не суперечить та не порушує дані норми та закони.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. При цьому згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Водночас відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - це пропозиція щодо предмету закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника закупівлі.
Додатково інформуємо, що відповідно до Положення про Міністерство енергетики та захисту довкілля України (Мінекоенерго), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 № 32 (із змінами) (далі – Положення), Мінекоенерго є центральним органом виконавчої влади, який зокрема забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки.
При цьому з гідно з пунктом 4 Положення Мінекоенерго відповідно до покладених на нього завдань інформує та надає роз'яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до його компетенції, сприяє розвитку екологічної освіти та екологічному вихованню населення.
Ураховуючи викладене, пропонуємо із зазначеного питання додатково звернутись до вищенаведеного органу виконавчої влади.
|