Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

В якому вигляді повинна надаватися секретарю ТК або УО "очікувана вартість предмета закупівлі" на РОБОТИ? Наказом №275 від 18.02.2020р. не наведено конкретеки. Є зведений кошторисний розрахунок, але ж авторський, технічний, експертиза і т.д. не враховуються в очікувану вартість, то в якій саме формі робити її, і хто саме повинен ставити підпис працівник, який відповідає за неї, чи начальник теж? Може є який зразок розрахунку очікуваної вартості?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 затверджено примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (далі – Методика).

При цьому оскільки Методика є примірною та носить рекомендаційний характер, замовники можуть використовувати її положення або на її основі після введення в дію затвердити власні методики.

Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить інформацію щодо віднесення супровідних послуг до робіт.

Поряд з цим внутрішній процес погодження очікуваної вартості предмета в організації та внутрішні взаємовідносини між керівником, тендерним комітетом або уповноваженою особою не є предметом регулювання Закону.

28.05.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

3484 / 3499

Частина 1: Пунктом 3 части 1 статті 2 ЗУ Про публічні закупівлі визначено, що до Замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону належать юридичні особи, які є підприємствами, установами та організаціями та їх об’єднаннями, які забезпечують потреби держави або територіальної громади. Водночас, ухвалою міської ради затверджено Програму підтримки громадських організацій, яка передбачає надання фінансової підтримки громадським об'єднанням через залучення їх до проведення щорічних заходів та визначає механізм використання коштів, передбачених у міському бюджеті для надання фінансової підтримки громадським об'єднанням через залучення їх до проведення щорічних заходів та реалізації соціально-культурних проектів у сфері соціального захисту. Виникає питання 1: чи поширюється сфера застосування Закону, визначена ст. 3, на громадські об’єднання та благодійні організації (фонди), яким надається фінансова підтримка за рахунок коштів міського бюджету? Частина 2: Якщо виходячи з першої частини в описаній ситуації на громадські об’єднання та благодійні організації поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі” тоді виникає наступне запитання. Якщо громадське об’єднання чи благодійна організація отримує бюджетні кошти для фінансування на реалізацію кількох ініціатив/проектів на конкурсній основі в рамках різних конкурсів/програм, в яких передбачені однакові статті видатків (під одним кодом закупівельного словника CPV 021:2015), відтак: Чи вважатиметься одним предметом закупівлі, закупівля однакових товарів/послуг в ході реалізації кількох ініціатив/проектів одного громадського об’єднання чи благодійної організації, в рамках різних програм на їх фінансування з одного рівня бюджету?

Відповідь

27.05.2020

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

4076 / 4213

Заклад вищої освіти, який є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» визначено переможцем конкурсного відбору наукових і науково-технічних робіт (далі – Конкурс), проведеного в порядку передбаченому статтею 58 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2018 р. № 739 «Про затвердження Порядку проведення конкурсного відбору наукових, науково-технічних робіт, що плануються до виконання за рахунок коштів державного бюджету» (далі – Порядок). Під час участі у відповідному конкурсі, закладом вищої освіти, подавалась заявка на участь у конкурсі, яка відповідно до пункту 15 Порядку містила інформацію про залучення закладом вищої освіти до виконання науково технічної роботи субвиконавця , - ТзОВ_1, (найменування, код ЄДРПОУ, місцезнаходження, матеріально-технічну базу, досвід співвиконавця) відповідне обгрунтування необхідності залучення, зміст та обсяг робіт субвиконавця. За результатами конкурсу, між замовником конкурсу та закладом вищої освіти, як виконавцем укладено договір на виконання науково технічної роботи (далі – Договір), у якому, зокрема зазначено інформацію про субвиконавця ТзОВ_1, визначено зміст та обсяг робіт субвиконавця, та їх вартість – 172 тис. гривень. Оплату робіт субвиконавця має здійснити виконавець – заклад вищої освіти за рахунок коштів виділених замовником конкурсу. На даному етапі, у закладу вищої освіти існує необхідність залучити субвиконавця ТзОВ_1. Просимо роз’яснити чи потрібно закладу вищої освіти проводити спрощену закупівлю для залучення субвиконавця ТзОВ_1? Оскільки за змістом норм Закону України «Про публічні закупівлі» спрощена закупівля є по суті конкурентним відбором, а субвиконавець ТзОВ_1 вже визначений та погоджений згідно з умовами Конкурсу та Договору. Якщо спрощену закупівлю проводити не потрібно, то на якій підставі згідно Закону України «Про публічні закупівлі»? Консультацію просимо надати в контексті редакції Закону України «Про публічні закупівлі» чинній на дату звернення та по суті, без посилань на подібні звернення або узагальнені відповіді, оскільки вони не містять інформації про описаний вище випадок, і як правило відсилають до редакції Закону України «Про публічні закупівлі», яка діяла до 19.04.2020 року.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно з пунктом 7 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку, визначеному статтями 58 і 59 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”.

При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування порядку, встановленому Законом, приймається замовником самостійно.

У свою чергу, договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним кодексом України.

Так, статтею 892 ЦК України визначено, що за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Поряд з цим відповідно до статті 893 Цивільного кодексу України виконавець зобов'язаний провести наукові дослідження особисто, якщо інше не встановлено договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Виконавець має право залучати до виконання науково-дослідних робіт інших осіб лише за згодою замовника. Виконавець має право залучати інших осіб (субвиконавців) до виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо інше не встановлено договором. Водночас частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Крім того, частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

Отже, у разі якщо договором на виконання науково технічної роботи передбачено залучення визначених договором субвиконавців, то такий договір має виконуватись належним чином відповідно до його умов.

В іншому випадку, у разі якщо субвиконавці за вказаним договором не визначені, виконавець такого договору, у разі якщо є замовником у розумінні Закону, у випадку необхідності закупівлі товарів, робіт або послуг здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.

26.05.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

4013 / 3946

Доброго дня. Ми, Фермерське господарство "Качура Василя Івановича" являємося переможцем серед фермерських господарств на території сільської ради, яка надає нам кошти на безповоротній основі на підтримку розвитку фермерського господарства у 2020 році у сумі, що перевищує 200 тис.грн.. Дані кошти перераховані на казначейський рахунок, який відкритий на нашу організацію. Цікавить питання: чи повинні ми оголошувати дану закупівлю в СЕЗ Prozorro, так як це кошти, що надає сільська рада, але ми не являємося Замовником в розумінні Закону "Про публічні закупівлі" (100% приватна власність)? Якщо так, то яку закупівлю оголошувати: відкриті торги чи спрощену закупівлю? Дякуємо.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується:

1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1,5 мільйона гривень;

2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт – 5 мільйонів гривень.

Водночас повідомляємо, що визначення поняття “замовник” розглянуто в листі від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06

21.05.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

4163 / 4233

Підприємством оголошено закупівлю на «Проведення капітального ремонту системи водопостачання», тип процедури – відкриті торги. Закупівлю опубліковано 14.04.2020р., тобто за старим ЗУ «Про публічні закупівлі». Розкриття тендерних пропозицій відбулось 18.05.2020р. При цьому у учасника закупівлі на майданчику заблокована можливість оприлюднити «Розрахунок договірної ціни за результатами аукціону». Що призвело до неможливості перевірки Розрахунків Замовником, так як за умовами тендерної документації було передбачено, що учасник у строк 3-х робочих днів з дня проведення аукціону, або відхилення попереднього учасника – оприлюднює «Розрахунок договірної ціни за результатами аукціону». Підтвердіть, будь ласка, чи дійсно заблокована можливість у учасників оприлюднювати документи в період між кінцевою датою подання пропозиції до моменту прийняття та оприлюднення рішення замовника, стосовно розгляду пропозиції учасника. І будь ласка роз’ясніть алгоритм дій для Замовника у даному випадку.

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2