|
12.02.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!Наше питання стосується регулювання ціни на медичне обладнання! А саме ціни на тендерну пропозицію.Тому що на виріб медичного призначення згідно постанови або якогось іншого нормативного акту я зараз не скажу Вам, можливо подати заявку не більше як на 9,9% від митної вартості.В якому документі регулюються ціни на медичне обладнання???.Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про ціни і ціноутворення” визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін. Згідно з пунктами 2 і 3 частини першої статті 5 цього Закону Кабінет Міністрів України здійснює державне регулювання цін, визначає повноваження органів виконавчої влади щодо формування, встановлення та застосування цін, якщо інше не визначено законом або міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а також перелік товарів, державні регульовані ціни, на які затверджуються відповідними органами виконавчої влади, якщо інше не визначено законом.
Підпунктом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 955 “Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і медичні вироби” (із змінами) на медичні вироби, які придбаваються повністю або частково за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів, а граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків.
Разом з тим, відповідно до пункту 5 Положення про реєстр оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядок внесення до нього змін, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.08.2014 № 574, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.09.2014 за № 1097/25874, реєстр оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення формує та веде в електронному вигляді МОЗ.
Так, відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних виробів та відповідно до покладених на нього завдань затверджує декларовані зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення, що закуповуються за кошти державного та місцевих бюджетів.
Ураховуючи зазначене, з питань регулювання цін на вироби медичного призначення, слід звертатись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|
|
08.02.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Генеральним замовником було проведено процедуру відкритих торгів, після чого укладено рамкову угоду до кінця 2018 року. На сьогоднішній день укладена рамкова угода чинна, замовниками проводиться відбір за рамковою угодою. Найменування (номенклатура, асортимент), загальна (орієнтовно) кількість товару зазначені в специфікації до рамкової угоди, яка є додатком 1 до рамкової угоди. Найменування (номенклатура, асортимент), кількість предмету закупівлі стосовно кожного замовника визначені в додатку 2 до рамкової угоди. Рамковою угодою також передбачено, що:
- фактичний обсяг товару, який буде закуплено замовниками за цією рамковою угодою визначається на підставі укладених замовниками договорів про закупівлю виходячи з фактичних потреб та обсягів асигнування кожного замовника на кожний період;
- обсяги закупівлі товару за рамковою угодою очікувані та можуть бути змінені залежно від реального фінансування видатків та виходячи з фактичних потреб кожного з замовників, або збільшенні в межах та відповідно до цієї угоди (відповідно до рамкової угоди підставою для внесення змін до рамкової угоди є збільшення загальної планової кількості товару за рамковою угодою, але не більше ніж на 10 відсотків загальної кількості, визначеної на дату укладення рамкової угоди).
Питання в наступному: чи мають право замовники за рамковою угодою закуповувати асортимент та кількість товару, які перевищують кількість та асортимент, що були заявлені замовниками при укладанні рамкової угоди та зазначені у додатку 2 до рамкової угоди за рахунок загальної (орієнтовної) кількості товару, зазначеної в додатку 1? При цьому замовникам не відомо, яку кількість товару «вибрали» інші замовники. Чи не будуть такі дії замовників порушенням ч. 7 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті від 24.01.2017 № 113/2017 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=038d3b57-f01a-4e94-91cc-730dd7ac6e17&lang=uk-UA
|
|
24.01.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Будь ласка надайте відповідь щодо застосування законодавства у сфері закупівель, а саме: абз. 18 ч. 3 ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» - «Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону».
1) Чи відносяться послуги медичних оглядів працівників згідно наказів МОЗ від 21.05.2007 № 246 «про порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій» та від 23.07.2002 № 280 «щодо організації проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб» до послуг за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону, на які не поширюється дія Зякону відповідно абз. 18 ч. 3 ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі»?
Враховуючи те що абз. 11 ст. 3 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я» встановлено визначення медичної послуги: «послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт»
абз. 7 ст. 18 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я» встановлено - «Договори про медичне обслуговування укладаються у межах бюджетних коштів, передбачених на охорону здоров’я на відповідний бюджетний період, на підставі вартості та обсягу послуг з медичного обслуговування, замовником яких є держава або органи місцевого самоврядування. Вартість послуги з медичного обслуговування розраховується з урахуванням структури витрат, необхідних для надання такої послуги відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я. Методика розрахунку вартості послуги з медичного обслуговування, перелік платних послуг з медичного обслуговування затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно пп. 8 п. 1 переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. № 1138 медичні огляди внесені до даного переліку:
«Медичні огляди:
для отримання виїзної візи (крім службових відряджень державних службовців та при виїзді на лікування за наявності відповідних медичних документів);
попередні профілактичні медичні огляди при прийнятті на роботу та для отримання посвідчення водія транспортних засобів (крім випадків, коли медичні огляди проводяться за направленнями органів державної служби зайнятості), медичні огляди для отримання дозволу на право отримання та носіння зброї громадянами, а також відповідні періодичні профілактичні медичні огляди.»
2) Чи розповсюджуються положення абз. 18 ч. 3 ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» на в сіх замовників в розумінні закону чи є виключення, зокрема за фінансуванням, тощо?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини третьої статті 2 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі, зокрема є послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону.
У свою чергу, згідно пункту 1 частини першої статті 2 Закону України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” від 19.10.2017 № 2168-VIII (далі – Закон № 2168-VIII) програма державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій) - програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами.
Разом з тим, надавачами медичних послуг є заклади охорони здоров’я усіх форм власності та фізичні особи - підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та уклали договір про медичне обслуговування населення з головними розпорядниками бюджетних коштів (пункт 4 частини першої статті 2 Закону № 2168-VIII).
При цьому відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону № 2168-VIII Уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.
Основними функціями Уповноваженого органу є, зокрема, виконання функцій замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій; укладення, зміна та припинення договорів про медичне обслуговування населення та договорів про реімбурсацію (частина перша статті 7 Закону № 2168-VIII) .
Так, договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій укладається між закладом охорони здоров’я незалежно від форми власності чи фізичною особою - підприємцем, яка в установленому законом порядку одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та Уповноваженим органом (частина перша статті 8 Закону № 2168-VIII).
Ураховуючи викладене, у разі якщо предметом закупівлі є послуги за договорами про медичне обслуговування населення, що надаються відповідно до закону, така закупівля здійснюється без застосування процедур закупівель, визначених Законом.
У інших випадках закупівлі здійснюються замовником відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними у статті 2 Закону.
|
|
12.01.2018
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
З 1 січня 2018 року Замовнику необхідно укласти договір на послуги з:
1.Охорони двох об’єктів технічними засобами;
2.Охорони одного об’єкту працівниками охоронних служб.
На даний час Замовнику доведено тимчасовий кошторис видатків на 1 квартал 2018 року, на ці потреби виділено 68,2 тис.грн.
При формуванні додатку до річного плану закупівель було з’ясовано, що за чотирма знаками Державного класифікатора-021-2015, ці коди додаються.
З огляду на викладене вище просимо надати консультацію щодо можливості укладання договору на охоронні послуги на 1 квартал 2018 року з подальшим проведенням процедури після отримання постійного кошторису видатків на 2018 рік, або порекомендувати інші дії.
Примітка: Замовник є державною установою але не утримується за рахунок коштів бюджету.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|
|
10.01.2018
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно ч. 3 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі у тому числі є послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансові послуги надаються фінансовими установами (юридичними особами, що надають одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг, зокрема, банками, небанківськими фінансовими установами тощо), а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.
Визначення терміну фінансової послуги наведено у пп. 5) п. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», відповідно до якого фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Перелік фінансових послуг наведений у ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та є виключним.
Зокрема, згідно п. п. 8), 14) ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими, у тому числі, вважаються такі послуги як: випуск платіжних документів, платіжних карток (електронних платіжних засобів), дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків, а також переказ коштів, банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність».
До законодавчих актів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг також відноситься Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з урахуванням положень якого вбачається, що банківські фінансові установи за умови укладення відповідного договору з платіжною організацією платіжної системи також надають допоміжні фінансові послуги, що являють собою послуги технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі (послуги еквайрингу).
Державна установа (Замовник) потребує у замовленні послуг банківської фінансової установи, що полягають у забезпеченні технологічного та інформаційного обслуговування Замовника і проведення розрахунків за операціями, які здійснені між Замовником і Споживачами з використанням електронних платіжних засобів (послуг еквайрингу).
Просимо надати відповідь на наступні запитання:
1) Чи підпадають послуги фінансових установ, а саме: переказ коштів, банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» під дію Закону України «Про публічні закупівлі»?
2) Чи можна послуги еквайрингу, що надаються банківськими фінансовими установами, які полягають у забезпеченні технологічного та інформаційного обслуговування Замовника і проведення розрахунків за операціями, які здійснені між Замовником і Споживачами з використанням електронних платіжних засобів, віднести до послуг допоміжних до фінансових послуг, на які відповідно не поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі»?
3) Які послуги відносяться до послуг допоміжних до фінансових послуг, на які відповідно не поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 148/2017 та 154/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b204f6a5-b592-474b-bb3f-5e579ab4d7b3&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=46232d8a-7a95-412f-b0d5-b183e6e866ae&lang=uk-UA
Крім того, повідомляємо, що питання закупівлі послуг фінансових установ розглянуто в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
З огляду на викладене, дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ саме щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг, визначених у цьому абзаці частини третьої статті 2 Закону. В інших випадках закупівля послуг фінансових установ здійснюється з дотриманням вимог Закону, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в частині першій статті 2 Закону.
|