|
|
04.03.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ «МАРГАЗ» пропонує розглянути внесення змін в ЗУ «Про публічні закупівлі» стосовно оскарження закупівель з відбору за рамковими угодами, оскільки процедура відбору за рамковою угодою не передбачає її оскарження в АМКУ. Судове оскарження процедури довгострокове та не захистить прав Учасника торгів, які порушуються при таких формах закупівель та повинні розглядатися АМКУ в рамках законодавства в сфері публічних закупівель. Маємо приклад, який на нашу думку, висвітлює вищевказану проблему.
Також хочеться звернути увагу на відсутність обов’язку у Замовників працювати за укладеними договорами за результатами закупівлі. На участь у закупівлі та відбори проб (в результаті закупівлі пального) Учасник несе певні витрати. Проте немає жодних гарантій, що Замовник буде співпрацювати за укладеним договором. Наприклад, у разі проведення відбору за рамковою угодою та укладенням договору про закупівлю Замовник оголошує новий відбір (можливо, у разі незадоволення Переможцем) та працює за першим договором короткий проміжок часу, який не дає можливості Переможцю навіть компенсувати витрати, пов’язані з участю у закупівлі. Пропонуємо передбачити відповідальність Замовника за невиконання умов договору в частині отримання певної кількості товару за укладеним договором, що забезпечить можливість суб’єктам підприємницької діяльності здійснювати свою діяльність та отримувати прибуток в економічно рівноправних та конкурентних умовах.
За умовами Тендерної документації багатьох Замовників у м.Маріуполь також існує вимога, що у разі застосування Замовником до учасника за результатами раніше укладених договорів оперативно-господарських санкцій згідно ст.236 Господарського кодексу України, проведення претензійно – позовної роботи, щодо порушень умов Договору, Замовник має право відхилити пропозицію учасника.
Проте Замовники користуються цією вимогою у власних інтересах, штучно створюючи претензійно-позовну роботу, тим самим безпідставно дискваліфікують небажаних Постачальників. Пропонуємо передбачити у законодавстві обов’язок Замовника довести факт порушення, факт завдання шкоди, що може бути підтверджено лише рішенням суду на користь Замовника, що надасть можливість Постачальникам, які здійснюють свою діяльність у правовому полі, не потерпати від упередженого та дискримінаційного ставлення деяких Замовників та їх незаконних спроб укладати договори тільки з бажаними постачальниками.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Тендерна документація для закупівлі за рамковою угодою розробляється за формою примірної тендерної документації для процедури відкритих торгів, затвердженої наказом від 13.04.2016 № 680 “Про затвердження примірної тендерної документації” та повинна містити обов’язкові складові, встановлені статтею 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю.
Поряд з цим пунктом 3 розділу ІІІ Порядку укладання і виконання рамкових угод (далі – Порядок) затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372 визначено додаткові обов’язкові складові, які повинна містити тендерна документація для закупівлі за рамковою угодою, зокрема проект рамкової угоди, зміст якої відповідає вимогам, визначеним у розділі IV цього Порядку.
При цьому з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника/ЦЗО рамкова угода не може бути укладена раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти рамкову угоду.
Пунктом 4 розділу V Порядку встановлений строк для оскарження рішень замовника при проведенні закупівлі за рамковою угодою.
Разом з тим, оскарження процедури відкритих торгів для укладання рамкової угоди здійснюється відповідно до статті 18 Закону.
Отже, оскарження процедури закупівлі можливе саме на першому етапі при проведенні процедури відкритих торгів для укладання рамкової угоди. При цьому зазначаємо, що оскарження на етапі проведення відбору учасника згідно з умовами рамкової угоди для укладення договору про закупівлю не передбачено.
Водночас повідомляємо, що порушені у запиті питання будуть опрацьовані під час роботи Міністерства над удосконаленням законодавства у сфері публічних закупівель.
|
|
|
04.03.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
На підставі якого документу встановлюється заробітна плата " Фахівця з публічних закупівель"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до пункту 35 частини першої частини першої статті 1 нової редакції Закону уповноважена особа (особи) − службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі / спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).
Питання визначення (призначення) замовником уповноваженої особи розглянуто в запиті 110/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4db5fab2-d02b-4e4e-9a26-551d707b91c8&lang=uk-UA
Водночас стосовно досвіду замовників, у яких працюють уповноважені особи та професійного стандарту "Фахівець з публічних закупівель" пропонуємо ознайомитися у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням http://me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=cd874fd9-308f-4578-995f-e768c82d06f4&tag=Profesionalizatsiia
Крім того, повідомляємо, що наразі Мінекономіки готує інформаційний лист щодо уповноваженої особи, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в інформаційному листі, який буде розміщений на Інфорресурсі у підрубриці "Узагальнені відповіді".
|
|
|
04.03.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Комунальному підприємству власник (обласна рада) виділяє кошти на поповнення статутного капіталу. За дані кошти планується придбання основних засобів через проведення відкритих торгів. Для планування закупівель необхідно вказати джерело фінансування. До якого джерела фінансування відносяться кошти, отримані комунальним підприємством на поповнення статутного капіталу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 762/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=711eaf6d-bdb4-4c76-a467-211334ee0230&lang=uk-UA
|
|
|
03.03.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи має право державне підприємство Міністерства освіти і науки України проводити навчання та підвищення кваліфікації членів комітетів з конкурсних торгів підприємств і установ з питань публічних закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запитах № 98/2016 та 24/2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2e2a3e6b-719f-48bc-8dd1-5e5ce5fa5114&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4fd5edcb-0da4-49c2-9b7d-d519bc8264b6&lang=uk-UA
|
|
|
27.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Служба автомобільних доріг є замовником будівництва дороги, що веде до кордону з Словаччиною. Фінансування здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів спільної операційної програми Європейського інструменту сусідства 2014-2020. Роботи за кошти ЄС звільняються від податку на додану вартість. Роботи за державні кошти не звільняються від податку на додану вартість. Як за таких умов проводити тендер? Розділяти на дві пропозиції : з ПДВ та без ПДВ ? Чи можливо ми помиляємось і у разі реєстрації плану закупівель весь обсяг робіт звільняється від ПДВ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 1054/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8aa1bf07-edaa-4147-b024-66f327f558ea&lang=uk-UA
Поряд з цим, рекомендації щодо заповнення поля «Джерело фінансування» доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji
У свою чергу, Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Крім того, пропонуємо ознайомитись з листом від 03.04.2017 № 3304-06/10825-06 “Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами”, який розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10825
Водночас згідно з Положенням про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). Тому з питання оподаткування пропонуємо додатково звернутися до Державної податкової служби України.
|