|
|
29.08.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
ДП «АМПУ» розглядає можливість запрошення на переговорну процедуру Міжнародну фінансову корпорацію (далі – IFC), повноправним членом якої є Україна з 18.10.1993 на підставі Закону України від 03.06.1992 № 2402-ХХІІ «Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій».
Також 14.11.2017 було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством інфраструктури України та IFC. Метою співробітництва є розвиток державно-приватного партнерства в галузі транспорту та залучення інвестицій в інфраструктуру.
Акціонерний капітал IFC складається із внесків – членів міжнародної фінансової інституції. З відкритих джерел стало відомо, що близько 4% акцій IFC належать одному з членів – Російській Федерації.
У контексті п.1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.09.2014 № 829-р просимо надати роз’яснення щодо такого:
чи може IFC, як міжнародна фінансова організація, членом якої є Україна, приймати участь у процедурі державних закупівель товарів, робіт та послуг у юридичних осіб;
чи може замовник виключити вимогу до учасника щодо відсутності серед акціонерів Російської Федерації у випадку якщо на переговорну процедуру запрошуються міжнародні фінансові організації, членом яких є Україна.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Переговорна процедура закупівлі здійснюється відповідно до статті 35 Закону. Водночас у разі застосування переговорної процедури на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону, пропонуємо ознайомитися з відповіддю на подібне питання у запиті 224/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA
Разом з тим, питання застосування санкцій розглянуто в запиті 669/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=de1565eb-a139-4f05-8e30-ca4466170900&lang=uk-UA
|
|
|
18.07.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ми систематично вимагаємо від Замовників прибирати дискримінаційний пункт про гарантійні листи надані виробниками, відповідно до спільного листа Міністерства охорони здоров'я та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України N 01.7/33810 від 19.12.2018 (http://moz.gov.ua/uploads/1/9246-moz_mert.pdf). В якому у п.8 Замовникам не рекомендується висувати вимоги щодо надання постачальниками гарантійного листа від виробника про можливість поставки товару у визначені строки, оскільки це ніщо не гарантує, та в окремих випадках може спричинити дискримінацію потенційних учасників.
Але Замовники ці вимоги просто ігнорують (пишуть відписки) та продовжують свої "домашні" тендери
Приклади:
UA-2019-06-18-000592-a
UA-2019-06-21-002306-a
UA-2019-06-14-000619-b
Підкажіть, будь ласка, як вплинути на несумлінних Замовників яким МЕРТ, МОЗ та АМКУ не вказівка?
Як змусити Замовників виконувати рекоманції надані у листі N 01.7/33810 від 19.12.2018
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06
Водночас, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутися до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Крім того, особа має право звернутися до правоохоронних органів, повноваження яких визначені у відповідних нормативно-правових актах, зокрема у Законі України “Про Національну поліцію”, Законі України “Про Службу безпеки України”, Законі України “Про прокуратуру” та інших.
|
|
|
17.07.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Військовою частиною А0215 здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг із застосуванням Законів України “Про публічні закупівлі” та “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони”.
За результатами аудиту ефективності діяльності військової частини неодноразово вносились рекомендації (пропозиції) щодо більш ефективного використання коштів під час здійснення закупівель товарів (робіт і послуг), а саме:
запровадження механізмів закупівлі товарів безпосередньо у виробників, а не у посередників (за наявності декількох виробників такого товару на території України);
запровадження механізмів відхилення учасників закупівлі у разі наявності судових рішень зазначених у Єдиному реєстрі судових рішень, та отриманої інформації з інших джерел щодо неспроможності виконання умов договорів.
Враховуючи вище зазначене, прошу надати роз’яснення щодо можливості запровадження зазначених вище механізмів під час проведення процедур закупівель, а також рекомендації яким чином передбачати такі механізми в тендерній документації (оголошенні про проведення відбору учасників).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Разом з тим тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити (частина третя статті 22 Закону).
Водночас відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
У свою чергу, згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Про цьому згідно статті 5 Закону вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
Ураховуючи зазначене та беручи до уваги мету Закону, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Поряд з цим інформуємо, що з метою формування загальноприйнятих норм етичної поведінки, дотримання основних принципів здійснення закупівель, запобігання можливим правопорушенням та конфлікту інтересів, Мінекономрозвитку пропонує замовникам використовувати розроблені Настанови щодо етичної поведінки замовників під час здійснення публічних закупівель, які містяться в листі від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 "Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13647-06
Крім того, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825-06 розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q=
|
|
|
04.07.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати розяснення, чи правомірні дії Учасника.
На вимогу Тендерної документації для підтвердження кваліфікації необхідно було надати довідку про наявність приладів та повірки цих приладів. На момент подання пропозиції прилади проходили щорічну повірку, тому надати діючу повірку небуло можливості, однак Учасник надав гарантійний лист, що всі прилади, які використовуються для надання послуги будуть проходити повірку. Коли Замовник розглядав документи Учасника (кваліфікація) Учасник надав лист пояснення та повірки приладів. Чи правомірні дії Учасника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям згідно із законодавством.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Зміст інформації, яку необхідно підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
Отже, у разі якщо замовником в тендерній документації встановлюється вимога щодо наявності документально підтвердженої інформації про відповідність кваліфікаційним критеріям, то учасникам процедури закупівлі необхідно надавати тендерні пропозиції відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно з статтею 30 Закону, зокрема, якщо учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника.
Разом з тим звертаємо увагу, що будь-яка фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі (стаття 23 Закону).
Поряд з цим, згідно з частиною другою статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 7-1 цього Закону, або за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів.
Водночас зазначаємо, що до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб”єктів у конкретних випадках.
|
|
|
03.07.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Військовою частиною А4150, застосовується переговорна процедура згідно Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” від 12.05.2016 № 1356-VIII (далі – Закон). Згідно підпункут 6 пункту 1 статті 4 Закону зазначено, що Замовник відхиляє пропозицію учасника якщо встановлено невідповідність учасника кваліфікаційним критеріям та вимогам, визначеним у статті 17Закону України "Про публічні закупівлі", а згідно підпункут 7 пункту 1 статті 4 Закону замовник відхиляє пропозицію якщо учасник не усунув недоліки у поданих ним документах протягом наступних 24 годин з моменту ознайомлення учасника з такими недоліками під час проведення переговорів. Не зрозуміло, Замовник повинен відхилити пропозицію учасника до моменту переговорів, тобто без запрошення на переговори, чи Замовник повинен запросити учасника на переговори, ознайомити з порушеннями та надати 24 години на усунення виявлених порушень?
Зповагою, Військова частина А4150.
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” (далі – Закон) визначає особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану.
Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. При цьому відповідно до частини другої статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг замовниками, зазначеними у частині першій статті 2 Закону, здійснюється відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Поряд з цим, статтею 3 Закону України “Про публічні закупівлі” визначено, що закупівлі здійснюються зокрема за такими принципами як максимальна економія та ефективність, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 1 частини першої статті 1 Закону відбір учасників для проведення переговорної процедури закупівлі передбачає проведення електронного аукціону.
Водночас відповідно до частини дев’ятнадцятої статті 3 Закону замовник у строк, що становить не більше трьох робочих днів з дня завершення аукціону, розглядає цінові пропозиції та інші документи учасників відбору та визначає учасником переговорів такого учасника відбору, який запропонував найнижчу ціну / приведену ціну з урахуванням підстав відхилення, визначених статтею 4 цього Закону.
При цьому, згідно з частиною третьою статті 6 Закону під час проведення переговорів перевіряється відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, встановленим замовником, та вимогам, визначеним у статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі”.
У свою чергу, частиною четвертою статті Закону передбачена можливість усунення учасником відбору недоліків в документах, крім випадку підтвердження подання забезпечення цінової пропозиції, шляхом прикріплення уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом наступних 24 годин з моменту ознайомлення на переговорах учасника з такими недоліками.
Таким чином, замовник розглядає цінові пропозиції та інші документи учасників відбору, визначає учасника переговорів та проводить з ним переговори, в порядку, встановленому Законом, керуючись принципами закупівель, визначеними Законом України “Про публічні закупівлі”.
Разом з тим зазначаємо, що згідно з Положенням про Міністерство оборони України (далі – Міноборони), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671, Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони у мирний час та особливий період.
Ураховуючи викладене, пропонуємо з зазначеним питанням додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|