|
|
27.01.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, можливі способи розв’язання ситуації:
Державне підприємство, засноване 100% на державній власності, в січні 2021 року уклало договір з Теплопостачальником на постачання товару – теплової енергії в гарячій воді. Договором визначені: кількість теплової енергії, ціна одиниці товару, загальна ціна товару (обсяг закупівлі), строк дії договору: до 31.12.2021 року; товар постачається на умовах щомісячної попередньої оплати.
Зміни в договір не вносились, додаткові угоди не укладалися, загальний обсяг товару за договором покупцем повністю не вибраний.
З жовтня 2021 року Теплопостачальник, посилаючись на Рішення КМДА № 2145 (збільшення тарифів) та Постанову КМУ №1209 (додаткові нарахування плати за теплову енергію), в односторонньому порядку збільшив ціну товару у 4,97 рази і почав виставляти рахунки та списувати попередню оплату, виходячи з нових цін. Підприємство ці рахунки Теплопостачальника не визнає через їх невідповідність умовам укладеного договору.
1.01.2022 року договір закінчив свою дію. Виходячи з умов договору, через попередню оплату значний борг (переплата) рахується за Теплопостачальником. Натомість Теплопостачальник рахує (обліковує) за Підприємством значний борг (за новими цінами, який перевищує визначений договором обсяг закупівлі) і попереджає Підприємство про припинення теплопостачання до погашення спірного боргу. Крім того, Теплопостачальник відмовляється укладати договір на 2022 рік до погашення спірного боргу.
На думку Підприємства, з огляду на ч. 5, 7 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», Теплопостачальник не має права на зміну в односторонньому порядку ціни товару, проте, будучи монополістом, створює безвихідні умови для Підприємства в частині забезпечення теплом його робочих приміщень.
Просимо надати правову оцінку діям Теплопостачальника в зазначеній ситуації з огляду на вимоги Закону України «Про публічні закупівлі».
Просимо надати консультацію (пораду) стосовно подальших дій і можливостей Підприємства для розв’язання ситуації і забезпечення теплопостачання його робочих приміщень.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Крім цього, відповідь стосовно питань розрахунку за заборгованістю міститься у запиті № 54/2019, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках.
При цьому повідомляємо, що державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів є одним з основних завдань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про теплопостачання” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (зі змінами).Тому, з питань, пов’язаних з діяльністю теплопостачальника, пропонуємо звертатися до НКРЕКП.
|
|
|
26.01.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Була укладена дод.угода на 20% на постачання електроенергії, після подачі показників ми не "влізли" в суму дод.угоди.Підкажіть будь ласка що робити далі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
|
|
|
26.01.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати консультацію щодо однозначного тлумачення вимог частини шостої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням змін від 19.09.2019 року.
В даній статті зазанчено, що замовник має право продовжити дію договору в наступному році на суму, яка не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році. Керуючись даною нормою Закону квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця уклав з постачальниками ряд додаткових угод на збільшення обсягів закупівлі товарів у 2022 році на суму не більше 20% саме від початкової суми договору. Нажаль, Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області відмовилось зареєструвати дані додаткові угоди, мотивуючи своє рішення розясненнями, які надані в листі Мінекономіки від 24.11.2020 №3304-04/69987-06. На їх думку, в додатковій угоді необхідно брати 20% від кінцеого варіанту договору з усіма змінами до нього. У вищезазначеному листі зазначено, що 20% буруться від суми договору без конкретизації якого саме договору. У той же час в пункті 8 Додатку 1 до листа "Випадки зміни істотних умов додговору про закупівлю" в графі "Коментар" акцентовано, що 20% відраховуються від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змінвнесених до нього. З форми документу не зрозуміло, чи це коментар до закону, чи це розяснення щодо порядку застосування даної норми закону.
У звязку з цим прошу розяснити правомірність дії казначейських органів та директивність коментаря, який викладений у пункті 8 Додатку 1 до листа. Проблема з даного питання не в перше піднімається замовниками. На даний час однозначної відповіді стосовно 20% угод немає. Дякую за розуміння.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститьсяв листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю ст.5) , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Звертаємо увагу, що 20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності).
|
|
|
24.01.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
В процесі проведення процедури відкритих торгів після закінчення періоду уточнень у Замовника змінилась назва. В викладеному в системі договорі прописана стара назва, но стоїть печатка з новою назвою (на момент підписання договору назву було змінено). Можливо лі викласти нову редакцію Договору в системі зі зміненою назвою як додаток до договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб" за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0&fNum=36904
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
20.01.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо Вас надати роз’яснення, щодо наступного випадку.
Замовник уклав договір постачання товарів у 2021 році, даний договір передбачає декілька номенклатурних позиції. До вищевказаного договору була підписана додаткова угода на наступний рік (2022 р.), на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2022 року на загальну суму, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в 2021 році.
1. Чи буде вважатися порушенням наступне:
Приклад –
Номенклатура договору 2021 р.
№ Найменування Кількість Ціна за од. грн. з ПДВ Сума грн. з ПДВ
1 Товар 1 100 шт. 100,00 10 000,00
2 Товар 2 100 шт. 100,00 10 000,00
3 Товар 3 100 шт. 100,00 10 000,00
Всього з ПДВ 30 000,00
ЗАМОВЛЕННЯ Замовника на початок 2022 р. в межах додаткової угоди, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в 2021 році
№ Найменування Кількість Ціна за од. грн. з ПДВ Сума грн. з ПДВ
1 Товар 1 30 шт. 100,00 3 000,00
2 Товар 2 30 шт. 100,00 3 000,00
3 Товар 3 Не замовляється Не замовляється Не замовляється
Всього з ПДВ 6 000,00
2. Вкажіть будь-ласка, якими нормативно-правовими актами регулюється перше питання даного листа, і які правові наслідки має, якщо приклад вказаний у першому питанні даного листа є порушенням.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Виходячи з частини шостої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми від договору про закупівлю, укладеного в попередньому році, які розраховуються від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін, внесених до нього. При цьому Закон не містить обмежень, пов’язаних з наявністю у договорі про закупівлю номенклатурних позицій.
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|