Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Відповідно до статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» Переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. п. 3 ч.2 ст. 40 Закону передбачено, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, зокрема у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі, зокрема оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується; Підстава відповідно до частини другої статті 40 Закону зокрема оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується, застосовується у разі якщо: - після оцінки тендерних пропозицій оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність замовника щодо триваючого тендера; - обсяг не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера Статтею 18 Закону, передбачено порядок оскарження процедур закупівлі до Органу оскарження ч. 24 ч. 8 Закону передбачено, що право на оскарження не обмежує права суб’єкта оскарження на звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження. Враховуючи викладене, прошу надати роз’яснення: - про яке оскарження прийнятих рішень зазначено у п. 3 ч.2 ст.40 Закону? - чи являється оскарження до суду таким оскарженням?

Відповідь

26.10.2021

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

2351 / 2236

Проведено переговорну процедуру на закупівлю електроенергії на суму 224 тис - 70000 кВт/год, укладено договір від 01.02.2021 року, 10.02.2021 року підписано додаткову угоду на зменшення обсягів закупівлі на суму 49000 грн. зменшено обсяг до 15312,5 кВт/год. у звязку із фактичним обсягом видатків. Потім укладено додаткову угоду в серпні місяці на збільшення ціни до 10 %.. Чи маємо право використовувати даний договір понад суму 49000 грн, чи потрібно закривати цей договір та проводити процедуру відкритиї торгів? Чи можемо знову укладати додаткову угоду на збільшення ціни до 10 %?

Відповідь

26.10.2021

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

1814 / 1792

Добрий день, Комунальна установа Інститут міста планує проведення спільних закупівель, де замовниками будуть виступати окрім комунальних організацій Львівської міської ради також організації з інших країн Європи. Наприклад, закупівля електровелосипедів для створення муніципального прокату електровелосипедів спільно із компаніями операторами з ЄС. Метою таких закупівель є забезпечення "економії на масштабі" та зменшення витрат на підготовку документації для закупівель. Уточніть, будь ласка, таку інформацію: 1) чи існують сьогодні процедури для проведення спільних закупівель в Україні? 2) якщо так, то як саме здійснюються такі закупівлі? 3) якщо ні, то чи зацікавлене Мінекономіки у розробці такої процедури? 4) якщо зацікавлене протягом наступних 1-2 років розробити таку процедуру, то Комунальна установа Інститут міста та наші міжнародні партнери готові допомогти фінансово та експертно в цьому питанні, щоб у 2024 році (крайній термін) провести таку закупівлю. Буду вдячний за надання відповіді якомога скоріше. Гарного дня і вітання зі Львова, Максим

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до пункту 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування конкурентних процедур (відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог), переговорної процедури закупівлі, порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, та з використанням електронного каталогу, порядок використання якого регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” або без використання електронної системи закупівель у випадках, визначених Законом.
Наразі Законом не передбачено проведення процедури спільних закупівель.

Поряд з цим слід зазначити, що Україна повинна забезпечити поступове наближення до відповідного законодавства acquis ЄС у сфері публічних закупівель, згідно з графіком, зазначеним у Додатку XXI до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода). Додаток XXI-G до Глави 8 “Державні закупівлі” Розділу IV “Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею” Угоди включає в себе, серед іншого, статтю 38 “Нерегулярні спільні закупівлі”, яка, відповідно до “Стратегії реформування системи публічних закупівель (“дорожньої карти”), має бути імплементована в законодавство України у сфері публічних закупівель під час 4-го етапу адаптації законодавства, тобто до кінця 2021 року. Наразі триває робота з дослідження можливостей впровадження відповідної процедури в законодавство України та в свою чергу розглядається можливість перенесення строків адаптації відповідних норм відповідної статі Директиви 2014/24/ЄС в законодавство України до кінця 2022 року.
Водночас Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням досвіду та найкращих практик закупівель, зокрема здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення законодавства. В рамках цієї роботи будуть обов’язково розглянуті пропозиції, надані у Вашому запиті
Поряд з цим інформуємо, що представників Комунальної установи Інститут міста, в разі необхідності, обов’язково буде залучено до цієї роботи.

25.10.2021

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

3266 / 3348

Після укладання договору (відкриті торги) про закупівлю електричної енергії ціна декілька разів підвищувалась, таким чином вартість договору використалась раніше кінцевого терміну договору. Яким чином продовжити закупівлю електричної енергії, щоб не закуповувати її у постачальника "останньої надії"?

Відповідь

23.10.2021

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

2303 / 2325

ПРЕДМЕТ ЗАКУПІВЛІ Деякі споживачі мають у володінні (користуванні) декілька об’єктів водокористування, зокрема в нежитлових приміщеннях у різних багатоквартирних житлових будинках. Кількість таких приміщень у одного замовника може сягати понад 200 приміщень (Управління освіти). До набрання чинності Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII) вказані вище споживачі укладали з Товариством один договір про надання послуг на всі приміщення, які знаходяться у них у власності (користуванні). Норми нового Закону № 2189-VIII не враховують особливості, передбачені Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII). Проте, із внесенням змін до Закону № 922-VIII та із набранням чинності нового Закону № 2189-VIII та типових форм договорів, затверджених постановою КМ України від 05.07.2019 № 690, які не передбачають укладання одного договору на декілька приміщень у різних будинках, споживачі (замовники) вимушені укладати на кожне нежитлове приміщення окремі договори, розподіляючи їх на договори з надання послуг з водопостачання та договори надання послуг з водовідведення. Це призводить до значної витрати зусиль, часу та затрат на документальне оформлення як у Замовника так і у Товариства (учасника). Предмет закупівлі послуг має визначатись згідно з п. 21 ч. 1 ст.1 Закону № 922-VIII та оскільки у Єдиному закупівельному словнику відсутнє найменування, як однієї «послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», до 2021 року включно замовники, як правило, послуги на централізоване водопостачання закуповували за кодом ДК 021:2015: 65110000-7 – «Розподіл води», а послуги на централізоване водовідведення - ДК 021:2015:90430000-0 «Послуги з відведення стічних вод», у зв’язку із чим на один об’єкт укладалось два окремих договори. Таким чином з урахуванням вимог Закону № 2189-VIII та типових договорів і Закону № 922-VIII, споживач що мав 200 приміщень повинен був оформити 400 договорів (200 договорів на надання послуг з водопостачання та 200 - на водовідведення). Із внесенням змін до Закону № 2189-VIII, додалась ще одна проблема – обов’язкова плата за абонентське обслуговування. Тобто у 2022 році замовники зобов’язані будуть за договором сплачувати не тільки плату за спожиту послугу водопостачання та водовідведення, а ще й плату за абонентське обслуговування. У зв’язку з чим просимо дати детальне роз’яснення: 1. Які показники Єдиного закупівельного словника із наявних на сьогодні та яке найменування предмету закупівлі може обрати замовник для укладення договору на послуги з водопостачання та водовідведення з обов’язковою оплатою абонентської плати? 2. Чи зобов’язані замовники проводити окремо процедуру закупівлі для здійснення плати за абонентське обслуговування, якщо така плата зазначається разом із платою за послуги водопостачання та водовідведення у типових договорах, що затверджений Постановою КМ України №690 від 05.07.2019? Чи повинен укладатись окремий договір на сплату абонентської плати?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Повідомляємо, що порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 №708 (далі – Порядок), що встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.

Поряд з цим повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972

При цьому предмет закупівлі визначається замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2