|
27.01.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 4 березня 2015 р. № 83 зі змінами акціонерне товариство “Національна суспільна телерадіокомпанія України” здійснює свою діяльність у сфері телекомунікацій та зв'язку, відноситься до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави”.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України” (далі - Закон) АТ “НСТУ” є об’єктом загальнодержавного значення.
Діяльність АТ “НСТУ” відповідно до статті 3 Закону провадиться на дотриманні одних з таких принципів:
- всебічного, об’єктивного і збалансованого інформування про суспільно значущі події в Україні та за кордоном;
- чіткого відокремлення фактів від коментарів та оцінок.
Основними завданнями АТ “НСТУ” відповідно до вимог статті 4 Закону є:
- об’єктивне, повне, своєчасне і неупереджене інформування про суспільно значущі події в Україні та за кордоном;
- сприяння консолідації українського суспільства;
- оперативне інформування населення про надзвичайні ситуації, що становлять загрозу життю чи здоров’ю людей;
- сприяння зміцненню міжнародного авторитету України.
Відповідно до статті 5 Закону АТ “НСТУ” здійснює мовлення не менше ніж на двох загальнонаціональних каналах мовлення багатоканальної ефірної телемережі (суспільно-політичному та культурно-освітньому), на регіональних каналах мовлення багатоканальної ефірної телемережі та не менше ніж на трьох загальнонаціональних ефірних радіоканалах (суспільно-політичному, культурно-освітньому, молодіжному).
Виконання основних завдань, що ставляться перед АТ “НСТУ”, є особливо важливим у разі:
- введення надзвичайного стану як особливого правового режиму, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;
- введення воєнного стану як особливого правового режиму, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
Закупівля товарів, робіт та послуг для забезпечення виконання основних завдань, що ставляться перед АТ “НСТУ” здійснюється у порядку та в строки визначені Законом України “Про публічні закупівлі”, що при введенні надзвичайного чи воєнного стану унеможливить їх належне (своєчасне та якісне) виконання.
Враховуючи викладене, з метою безперебійного, своєчасного та якісного забезпечення виконання основних завдань, що ставляться перед АТ “НСТУ”, в тому числі і підготовки трансляцій, просимо дати роз'яснення щодо порядку дій на випадок якщо АТ “НСТУ”, як замовник, буде здійснювати закупівлю товарів, робіт та послуг у разі введення надзвичайного чи воєнного стану.
Крім цього, просимо ініціювати питання про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо не поширення дії Закону України “Про публічні закупівлі” на закупівлі АТ НСТУ з метою забезпечення безперебійного мовлення на території України та/або скорочення термінів проведення процедур закупівель
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим Закон має на меті адаптувати законодавство України acquis Європейського Союзу на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію з ЄС).
Станом на сьогодні державна політика у сфері публічних закупівель, зокрема основні положення Закону, враховують міжнародні зобов’язання України щодо приведення вітчизняного законодавства у відповідність із директивами Європейського Союзу з питань закупівель (2014/23/ЄС, 2014/24/ЄC, 2014/25/ЄC, 92/13/ЄЕС, 89/665/ЄЕС), Угоди про асоціацію з ЄС.
Наразі Законом передбачений вичерпний перелік випадків непоширення дії Закону на закупівлі певних товарів, робіт та послуг, що концептуально узгоджується з директивами Європейського Союзу, та відповідно розширення такого переліку призведе до порушення міжнародних зобов’язань України та формування негативного іміджу України на міжнародній арені, що може впливати на прийняття рішень щодо виділення Україні макрофінансової допомоги.
Крім того, подальше виведення з-під дії Закону закупівель товарів, робіт і послуг не забезпечуватиме дотримання принципів здійснення публічних закупівель, зокрема принципу відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, що може призвести до неефективного витрачання бюджетних коштів.
Водночас Міністерством економіки України ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням досвіду та найкращих практик закупівель, зокрема здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення законодавства. В рамках цієї роботи будуть обов’язково розглянуті пропозиції, надані у Вашому запиті.
|
|
27.01.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, можливі способи розв’язання ситуації:
Державне підприємство, засноване 100% на державній власності, в січні 2021 року уклало договір з Теплопостачальником на постачання товару – теплової енергії в гарячій воді. Договором визначені: кількість теплової енергії, ціна одиниці товару, загальна ціна товару (обсяг закупівлі), строк дії договору: до 31.12.2021 року; товар постачається на умовах щомісячної попередньої оплати.
Зміни в договір не вносились, додаткові угоди не укладалися, загальний обсяг товару за договором покупцем повністю не вибраний.
З жовтня 2021 року Теплопостачальник, посилаючись на Рішення КМДА № 2145 (збільшення тарифів) та Постанову КМУ №1209 (додаткові нарахування плати за теплову енергію), в односторонньому порядку збільшив ціну товару у 4,97 рази і почав виставляти рахунки та списувати попередню оплату, виходячи з нових цін. Підприємство ці рахунки Теплопостачальника не визнає через їх невідповідність умовам укладеного договору.
1.01.2022 року договір закінчив свою дію. Виходячи з умов договору, через попередню оплату значний борг (переплата) рахується за Теплопостачальником. Натомість Теплопостачальник рахує (обліковує) за Підприємством значний борг (за новими цінами, який перевищує визначений договором обсяг закупівлі) і попереджає Підприємство про припинення теплопостачання до погашення спірного боргу. Крім того, Теплопостачальник відмовляється укладати договір на 2022 рік до погашення спірного боргу.
На думку Підприємства, з огляду на ч. 5, 7 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», Теплопостачальник не має права на зміну в односторонньому порядку ціни товару, проте, будучи монополістом, створює безвихідні умови для Підприємства в частині забезпечення теплом його робочих приміщень.
Просимо надати правову оцінку діям Теплопостачальника в зазначеній ситуації з огляду на вимоги Закону України «Про публічні закупівлі».
Просимо надати консультацію (пораду) стосовно подальших дій і можливостей Підприємства для розв’язання ситуації і забезпечення теплопостачання його робочих приміщень.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Крім цього, відповідь стосовно питань розрахунку за заборгованістю міститься у запиті № 54/2019, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках.
При цьому повідомляємо, що державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів є одним з основних завдань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про теплопостачання” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (зі змінами).Тому, з питань, пов’язаних з діяльністю теплопостачальника, пропонуємо звертатися до НКРЕКП.
|
|
27.01.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
1. Чи можуть бути покладені обов'язки УО на штатного працівника держслужби без його згоди, і без доплати за додаткове навантаження?
2. Чи можливе, на законних підставах, внесення до посадової інструкції держслужбовця обов'язків уповноваженої особи з публічних закупівель?
3. Яким чином здійснити доплату держслужбовцю за УО без введення до штату посади "Уповноважена особа", враховуючи положення ст.52 Закону 117-IX від 19.09.2019?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” (Щодо способів визначення уповноваженої особи, Який оклад встановлювати фахівцю з публічних закупівель? Як встановлювати доплату працівникові?), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
Разом з тим зазначаємо, що визначення або призначення уповноважених осіб здійснюється замовником самостійно з урахуванням трудового законодавства.
|
|
26.01.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Була укладена дод.угода на 20% на постачання електроенергії, після подачі показників ми не "влізли" в суму дод.угоди.Підкажіть будь ласка що робити далі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель" за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
|
|
26.01.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Плануємо здійснити закупівлю електроенергії шляхом проведення переговорної процедури закупівлі. Очікувана вартість закупівлі більше 200 тис.грн. Просимо надати відповідь:
1. Чи має право керівник Замовника в зв'язку з ліквідацією тендерного комітету брати участь в переговорах по закупівлі електричної енергії та підписувати документи, які стосуються переговорної процедури закупівлі (запрошення учасників на переговори, протокол переговорів, рішення про намір укласти договір про закупівлю, договір про закупівлю електроенергії)?
2. Чи має право уповноважена особа Замовника підписувати документи, що стосуються переговорної процедури закупівлі? Якщо має, то які?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Частиною десятою статті 11 Закону визначено функції уповноваженої особи.
Поряд з цим відповідно до абзацу третього пункту 11 частини першої статті 9 та частини дев'ятої статті 11 Закону затверджений наказ Міністерства економіки України
"Про затвердження Примірного положення про уповноважену особу" від 08.06.2021 № 40 (далі – Примірне положення).
Відповідно до пункту 4.2. розділу 4 Примірного положення організовувати та проводити процедури закупівель/спрощені закупівлі зобов'язана уповноважена особа.
Згідно з пунктом 4.1 розділу 4 Примірного положення уповноважена особа має право, зокрема: приймати рішення, узгоджувати проекти документів, зокрема проект договору про закупівлю з метою забезпечення його відповідності умовам процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, та підписувати в межах компетенції відповідні документи, а також уносити пропозиції керівнику щодо організації закупівельної діяльності.
Крім цього, відповідно до абзацу третього пункту 3.1. розділу 3 Примірного положення уповноважена особа може мати право на підписання договорів про закупівлю у разі надання замовником таких повноважень, оформлених відповідно до законодавства.
Отже, організація та проведення процедур закупівель, у тому числі проведення переговорної процедури закупівлі, належить до функціональних обов`язків уповноваженої особи, яка призначається на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту), підписаного керівником.
Водночас на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 та https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 розміщено листи від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” та від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”.
Також зазначаємо посилання на актуальну статтю ресурсу Prozorro Інфобокс, що містить інформацію з питання, які документи мають бути при проведенні переговорної процедури закупівлі https://infobox.prozorro.org/articles/peregovorna-procedura-zakupivli
|