|
|
22.01.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі повинна бути уповноважена особа (особи), яка визначається або призначається замовником одним з таких способів:
1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;
2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);
3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі», наказом Держфінмоніторингу від 15.12.2021 №141 визначено уповноваженими особами, відповідальними за організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель/інших закупівель (далі – уповноважені особи) в Державній службі фінансового моніторингу України (далі – Держфінмоніторинг) працівників шляхом покладення на них (працівників) функцій уповноваженої особи як додаткової роботи.
Відповідно до наказу Держфінмоніторингу визначені уповноважені особи забезпечують з 01 січня 2022 року організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель/інших закупівель у Державній службі фінансового моніторингу відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та інших нормативних документів.
Разом з тим, у абзаці першому пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX встановлено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з:
- посадового окладу;
- надбавки за ранг державного службовця;
- надбавки за вислугу років;
- місячної або квартальної премії;
- компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою;
- грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.
Водночас додаткові стимулюючі виплати (надбавки за інтенсивність праці та за виконання особливо важливої роботи), передбачені абзацом восьмим пункту 14 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» у 2024 році держслужбовцям таких держорганів не виплачуються.
Враховуючи вищевикладене та з метою виконання Закону України «Про публічні закупівлі», просимо надати роз’яснення стосовно можливості та у який спосіб можуть бути здійснені доплати передбачені відповідно до статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» працівникам Держфінмоніторингу, на яких покладені функції уповноваженої особи як додаткової роботи.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання надавалась Державній службі фінансового моніторингу України листом Мінекономіки від 19.01.2024 № 4707-05/4784-03, що додається.
При цьому зазначаємо, що Мінекономіки звернулося листом від 01.02.2024 № 3321-04/8404-03 (додається) до Національного агентства України з питань державної служби з проханням надати роз’яснення щодо оплати праці працівникам на яких покладено функції уповноваженої особи з організації та проведення закупівель як додаткової роботи відповідно до статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”. Після надходження відповіді від НАДС суб’єктів сфери закупівель буде поінформовано.
|
|
|
15.01.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ «Радник ЮА» звертається до вас з проханням роз’яснити наступне.
З 01.01.2024 має відбутись коригування порогових значень (СПЗ). Винятки, за яких вимоги підтвердження ступеня локалізації не застосовуються, визначені пунктом 3 Постанови № 861:
«Порядок не застосовується до закупівель товарів, вартість яких дорівнює або перевищує суми, зазначені в Угоді про державні закупівлі, укладеній 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, а також положеннях про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема угодах про вільну торгівлю, в гривневому еквіваленті на дату закупівлі і країною походження яких є країни, з якими Україна уклала такі угоди, та країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, що підтверджується сертифікатом про походження товару».
Отже, вимога стосовно підтвердження ступеня локалізації не застосовується до товару, країною походження якого є країни, з якими Україна уклала такі угоди, та країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася. При цьому кожна з таких угод має свої порогові межі, які відраховуються в СПЗ.
І як зазначалось у листі Мінекономіки від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06: «Розрахунок порогових значень базується на середньому денному курсі національної валюти в СПЗ за попередній дворічний період (наприклад, на 2022–2023 рр. розрахунок проводиться з урахуванням курсу з листопада 2019 року по жовтень 2021 року). На 2022–2023 рр. для України цей курс складатиме 1 СПЗ = 37,8442 грн. Наступне коригування порогових значень буде здійснено через два роки й набуде чинності з 01.01.2024».
У зв’язку з вищевикладеним, просимо роз’яснити:
1. Де має бути висвітлений новий рівень СПЗ, коригування порогових значень якого та набуття чинності відбулось 01.01.2024
2. Де має бути розміщений звіт по локалізації
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що оновлений розрахунок порогових значень оприлюднено на офіційному веб-сайті Мінекономіки за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=ade90a64-f7d7-4ed9-b20b-4bdacfd38810&title=OfitsiiniDokumenti-legislation
На період з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2025 року цей курс складатиме 1 СПЗ = 51 0462 грн. Наступне коригування порогових значень буде здійснено через два роки і набуде чинності з 01.01.2026.
Результати моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва мають бути оприлюднені Мінекономіки на офіційному веб-сайті: за перше півріччя - до 20 липня, за рік - до 30 січня року, що настає за звітним, за посиланням: http://surl.li/hddvb
|
|
|
15.01.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Збираємося виставити на Проззоро тендер по закупівлі послуг. Маємо декілька іноземних компаній, які надають такі послуги, та хочуть взяти участь у закупівлі. Але для цього їм потрібно мати КЕП. Підкажіть, як компанія-нерезидент може отримати КЕП, якщо вона немає представництва в Україні
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на ваше запитання міститься на Prozorro Інфобокс в статті на тему: "ОБОВ'ЯЗКОВІСТЬ НАКЛАДАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ПІДПИСУ НА ПРОПОЗИЦІЮ УЧАСНИКА" (Чи зможе нерезидент подати пропозицію без накладання електронного підпису?) за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/obov-yazkovist-nakladannya-elektronnogo-pidpisu-na-propoziciyu-uchasnika-1 Так, для підприємств, які зареєстровані в системі як нерезиденти цей функціонал буде необов'язковим. І нерезиденти зможуть подати пропозицію без накладання електронного підпису. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 471) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 31 Особливостей тендерні пропозиції подаються відповідно до порядку, визначеного статтею 26 Закону, крім положень частин першої, четвертої, шостої та сьомої статті 26 Закону. Виходячи з частини одинадцятої статті 26 Закону, документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції/пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником. |
|
|
04.01.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
22.12.2023 року, було проведено аукціон з продажу майна банкрота: https://auction.e-tender.ua/aukciony/BRD001-UA-20231211-74105
в графі "Код відповідного класифікатора лоту CPV" зазначено "14000000-1 Гірнича продукція, неблагородні метали та супутня продукція", однак активом який виставлено на аукціон були "Злиток сталь 4,5 тони 30хМА 2 шт., Шабот під молот М 212, б/в 1 шт." тобто Шабот під молот точно не є супутньою продукцією до неблагородних металів
Отже, чи є підставою для скасування аукціону помилка в зазначеному коді відповідного класифікатора лоту CPV?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. Водночас правові відносини, що виникають чи можуть виникнути між адміністратором, організатором, операторами, користувачами та учасниками в процесі проведення електронних аукціонів в електронній торговій системі “Prozorro.Продажі ЦБД2” регулюються Регламентом роботи електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 щодо проведення електронних аукціонів з продажу/надання в оренду майна (активів)/передачі права. Своєю чергою, постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 433 адміністратором електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 визначено акціонерне товариство “Прозорро.Продажі”. Ураховуючи зазначене, з порушеного питання, пропонуємо звернутися до АТ “Прозорро.Продажі”.
|
|
|
20.12.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Уряд постановою № 1298 від 12.12.2023 «Про затвердження вимог до форматів удосконалених електронних підписів та печаток, які використовуються для надання електронних публічних послуг, та вимог до створення та перевірки удосконалених електронних підписів та печаток, що базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» затвердив вимоги до форматів удосконалених електронних підписів та печаток, які використовуються для надання електронних публічних послуг. Ця постанова набирає чинності одночасно із Законом України від 1 грудня 2022 р. № 2801-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації», тобто з 31.12.203 року.
Міністерство цифрової трансформації України повідомляло, що постанова унормовує технічні вимоги до створення та перевірки вдосконалених електронних підписів чи печаток. Це дозволить використовувати такі підписи для отримання електронних послуг на постійній основі. Використання кваліфікованого е-підпису більше не вимагатиметься.
У зв’язку з вищевикладеним,
просимо роз’яснити:
1. Чи мають право замовники торгів (державні установи, підприємства, організації) після 31.12.2023 року продовжувати користуватись кваліфікованими електронними підписами на захищеному носії (точені) чи вони повинні їх замінити після 31.12.2023 року?
2. Чи мають право учасники торгів (юридичні особи приватної/державної форми власності, фізичні особи-підприємці) після 31.12.2023 року продовжувати користуватись кваліфікованими електронними підписами на захищеному носії (точені) чи вони повинні їх замінити після 31.12.2023 року?
3. Що саме буде змінено після 31.12.2023 року під час перевірки/ розшифровки електронного підпису? Яка саме інформація повинна відображатись при перевірці /розшифруванні електронного підпису, та в яких полях, наприклад в полі «Алгоритм підпису» або «Тип підпису», тощо?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації; у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації тощо.
Тому, з питання щодо постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2023 № 1298 "Про затвердження вимог до форматів удосконалених електронних підписів та печаток, які використовуються для надання електронних публічних послуг, та вимог до створення та перевірки удосконалених електронних підписів та печаток, що базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів" слід звертатися до вищевказаного органу виконавчої влади.
|