|
08.02.2024
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Цікавить наступне питання. Відповідно до підписаного, але не виконаного договору, є ухвалене рішення суду щодо стягнення штрафних санкцій. Чи правильно я розумію, що звітувати про виконання договору, я можу тільки в тому випадку коли кошти (штрафні санкції) надійдуть на розрахунковий рахунок підприємства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо оприлюднення та звітування в ЕСЗ інформації про закупівлі), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 4 Особливостей у разі виконання сторонами договору про закупівлю, укладеного відповідно до пункту 10 цих особливостей, або закінчення строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами, або його розірвання замовник обов’язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю у строки, визначені пунктом 12 частини першої статті 10 Закону.
|
|
31.01.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! У 2023 році ми Відповідно до Постанови КМУ від 29.12.2023 р. №1415 обласні військові адміністрації є державним замовником у сфері оборони щодо закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення (товарів подвійного призначення) для будівництва фортифікаційних споруд. Вивчивши законодавчу базу з оборонних закупівель маємо деклька питань:
1. чи повинні ми закупівлю "будівництво фортифікаційних споруд" вносити до плану закупівель електронної системи закупівель через електронний майданчик?
2. чи можемо ми керуватись підпунктом 4 пункту 13 Особливостей (Постанова КМУ від 12.10.2022 р. №1178) при здійсненні закупівлі "будівництво фортифікаційних споруд"?
3. чи повинні ми в електронній системі закупівель через електронний майданчик публікувати звіт про підписаний договір та публікувати сам договір з усіма додатками та додатковими угодами при здійсненні закупівлі "будівництво фортифікаційних споруд"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Питання щодо здійснення закупівель державними замовниками у сфері оборони щодо закупівлі товарів, робіт і послуг товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд врегульовано розділом “Проведення закупівель озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, а також товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд” Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 на виконання положень Закону України “Про оборонні закупівлі» (далі – особливості 1275). Відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” Кабінетом Міністрів України 29 грудня 2023 року була прийнята постанова № 1415 “Деякі питання підвищення обороноздатності держави на період воєнного стану в Україні”, яка визначила правовий статус окремих державних замовників у сфері оборони щодо закупівлі товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд та запровадила низку змін до Особливостей 1275. Відповідно до пункту 43 Особливостей 1275, державні замовники здійснюють закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Порядок проведення таких закупівель, у тому числі порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником. При цьому пунктами 43-49 Особливостей 1275, що регулюють особливості проведення закупівель озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, не передбачено застосування спеціального регулювання, що визначено особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178. Відповідно до пункту 6 Особливостей 1275 для планування оборонних закупівель та звітування про їх здійснення відповідно до цих особливостей рішеннями державних замовників, що здійснюють такі закупівлі, визначаються переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. Відповідно до абзацу першого пункту 10 Особливостей № 1275 закупівлі, визначені пунктами 8 і 9 Особливостей № 1275, не включаються до річного плану закупівель. Слід зауважити, що вимоги пункту 6 Особливостей розповсюджуються як на оборонні закупівлі, що здійснюють державним замовником відповідно до пунктів 8 та 9 Особливостей № 1275 так і на оборонні закупівлі, що здійснюються відповдіно до пунктів 43-49 Особливостей 1275. Також відповідно до абзацу 2 та 3 пункту 10 Особливостей № 1275 встановлено норму згідно з якою за результатами здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель, відповідно до абзацу першого пункту 9 цих особливостей (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) державні замовники розміщують звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до частин четвертої та п’ятої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі”. Додатки до звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, щодо закупівлі послуг із забезпечення комплектами продуктів харчування, послуг щодо забезпечення харчуванням та послуг з організації харчування військових частин оприлюднюються у форматі Excel. Державні замовники протягом 90 днів з дня припинення або скасування дії правового режиму воєнного стану прикріплюють до зазначених звітів про договори, укладені без використання електронної системи закупівель, файли з відповідними договорами, всіма додатками та змінами до них. При цьому відповідно до частини 4 статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон) за результатами здійснення закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в разі здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, державний замовник (служба державного замовника, військова частина) оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), протягом 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Таким чином у випадку укладання державним замовником прямого державного контратк (договору) без використання електронної системи закупівель, відповідно до абзацу першого пункту 9 Особливостей № 1275, а також при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, відповідно до пунктів 43-49 Особливостей № 1275, державний замовник зобов’язаний розмістити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до вимог та у строки визначені частиною четвертою та п’ятою статті 30 Закону. Також підпункт 1 частини 3 статті 30 Закону визначає вимогу згідно з якою оборонні закупівлі (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) під час дії правового режиму воєнного стану здійснюються з дотриманням таких вимог, а саме державні замовники протягом одного робочого дня до дати розміщення оголошення про закупівлю надсилають таке оголошення для оприлюднення адміністратором електронної системи закупівель на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель та/або в електронній системі закупівель.
|
|
31.01.2024
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
ВІДДІЛ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ вимагає від мене (Уповноваженої особи) надавати їм на узгодження всі конкурентні листи . Вимагають робити конкурентні листи на допорогові закупівлі які проводяться без електронної системи по прямим договорам і конкурентні листи, які формує майданчик ПРОЗОРО. В Прозоро вибираючи переможця я підписую своїм електронним ключем і раптом що, то відповідати мені і штрафи мені. То відповідати буду за власні помилки, а не за те що вони хочуть. А що робити з конкурентними листами на допорогові закупівлі? Чому я повинна їх робити і яким Законом це прописано. Мені здається що тут виникає конфлікт інтересів або навіть корупція. Допоможіть розібратись
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Виходячи з пункту 11 частини першої статті 1 Закону та частини пятої статті 11 Закону, суб'єкти, які є замовниками мають здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону, зокрема не повинно бути конфлікту між інтересами замовника та учасника процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість ухвалення рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Для цілей цього Закону конфліктом інтересів вважається наявність приватного інтересу у працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або можуть вплинути на результати цієї процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, та/або наявність суперечності між приватним інтересом працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Крім того, під час проведення закупівель замовники мають дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону, а саме: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням. При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) – це службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно із Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника та відповідного положення. Примірне положення про уповноважену особу (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40, визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи. Отже, засади діяльності та вимоги до уповноваженої особи, а також її права та обов'язки визначаються замовником на підставі розпорядчого рішення або укладеного трудового договору (контракту) та відповідно до Положення про уповноважену особу. Згідно з підпунктом 3.9. пункту 3 "Засади діяльності та вимоги до уповноваженої особи" Примірного положення до основних завдань (функцій) уповноваженої особи належать, зокрема: планування закупівель та формування річного плану закупівель в електронній системі закупівель; проведення попередніх ринкових консультацій з метою аналізу ринку; здійснення вибору процедури закупівлі; проведення процедур закупівель; здійснення інших дій, передбачених Законом, трудовим договором (контрактом) або розпорядчим рішенням замовника. Визначення потреби в товарах, роботах, послугах, очікуваної вартості закупівлі, планування обсягів і джерел видатків, здійснення підготовки до проведення закупівель, складання річного плану та внесення до нього змін є необхідними передумовами здійснення закупівель. При цьому питання щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі та способів визначення розглянуте у запиті № 736/2023, розміщеному за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c3487cb-348b-407a-a72e-83c2427bd113&lang=uk-UAПримірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - примірна методика) та містить, зокрема методи визначення очікуваної вартості. Ця примірна методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону та Особливостей та має рекомендаційний характер. При цьому, оскільки способи розрахунку очікуваної вартості не є вичерпними, вибір способу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно. Водночас зазначаємо, що Закон та Особливості не містять поняття "конкурентні листи" та не встановлюють обов"язку їх складання. Разом з тим, відповідно до статті 4 Закону України "Про запобігання корупції" Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику. Згідно із статтею 11 цього Закону до повноважень Національного агентства належить, зокрема надання рекомендаційних роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів. Тому, з питання, порушеного у запиті щодо ознак корупції, пропонується звернутися до Національного агентства.
|
|
26.01.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Між нами та замовником підписаний договір 15.02.2022 р., де в технічому завданні прописане обладнання іноземного виробника або аналог. В кошторисні документації нами вказане обладнання інозмного виробника, але наразі його поставити не можемо, тому запропонували замовнику аналогічне обладнання вітчизняного виробника. Мова йде про обладнання іноземного виробника R. Stahl: Аварійний і пожежний сигналізатор Серії 8146/5052 та аналог українського виробника TOB "HBФ "БРАНД МАЙСТЕР ПЛЮС": сповіщувач пожежний ручний спеціального призначення вибухозахищеного виконання СПРВ.Б.1. Документацію на аналогічне обладнання додаємо. Питання в тому, що Замовник відмовляє у встановленні аналогічного обладнання, але погоджується з його технічними характеристиками. Звертаємо увагу, що на лист № 342 Замовником було надано двічі відповідь, одразу погодження, потім відмова у погодженні аналоічного обладнання. Просимо надати відповідь, яким чином урегулювати з Замовником дану ситуацію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (4. Щодо випадків, коли умови договору про закупівлю можуть відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі) за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
26.01.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Питання наступне.
Підприємством проведено закупівлю "Поточного ремонту покрівлі" за процедурою відкриті торги з особливостями. За результатами закупівлі замовником укладено договір з виконавцем на послуги "Поточного ремонту покрівлі" з визначеними в локальному кошторисі обсягами та найменуваннями робіт.
Після підписання актів КБ-2в з'ясувалось, що виконавцем не виконано частину обсягів та найменувань робіт передбачених локальним кошторисом до укладеного договору , однак до акту КБ-2В включено інші роботи, які не передбачені договором, при цьому не вийшовши за межі суми договору.
З урахуванням вищенаведеного, прошу надати пояснення, чи можна включати до акту КБ-2В, - ДОДАТКОВІ НОВІ РОБОТИ до вже укладеного договору на послуги поточного ремонту З урахуванням того, що пунктом 19 Особливостей не передбачено випадків збільшення обсягів закупівлі після підписання Договору про Закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі та включення до Договору про Закупівлю додаткових видів робіт, які не були передбачені тендерною документацією та відповідно тендерною пропозицією.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та запиті № 1156/2022 , розміщеної на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c36aaf90-ebbb-4fee-84b7-374bdb158b16&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом. Таким чином, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-9 пункту 19 Особливостей. Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|