|
18.12.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п. 4 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20.10.2016 № 281 «Про затвердження Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об'єктів» (із змінами) (надалі – Порядок), а саме: розмір кошторисної заробітної плати, який враховується при складанні інвесторської кошторисної документації (на стадії розроблення проектної документації), визначається замовником (інвестором) у складі вихідних даних на проектування для звичайних умов будівництва за розрядом складності робіт 3,8, але не нижче ніж середньомісячна заробітна плата у будівництві (у розрахунку на одного штатного працівника) за попередній звітний рік, що оприлюднюється центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, збільшена на прогнозний індекс споживчих цін на поточний рік (у середньому до попереднього року), який є складовою основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України, що схвалюються КМУ.
Відповідно до п.3 Порядку, термін «замовник» вживається у значенні, Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженому постановою КМУ від 27.12.2001 № 1764, а саме: замовник – юридична або фізична особа, яка замовляє виконання робіт, поставку продукції, надання послуг, пов'язаних з капітальним будівництвом, організовує проведення торгів (тендерів), укладає договори (контракти), контролює хід будівництва та здійснює технічний нагляд за ним, проводить розрахунки за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги, приймає закінчені роботи;
термін «інвестор» – у значенні, ЗУ «Про інвестиційну діяльність», а саме: Інвестори – суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.
Таким чином кошторисна ЗП = середньомісячна ЗП у будівництві за 2022 рік згідно з даними Держстату * на прогнозний індекс споживчих цін на 2023 згідно з даними Кабміну: 9781,00 * 128,4 % = 12 558,80 грн. Отже, рівень кошторисної ЗП в 2023 році не може бути нижчим за 12 558,80 грн.
Але рівень кошторисної ЗП відрізняється навіть в межах однієї області, до прикладу в Київській області, а саме рівень кошторисної ЗП в 2023 році визначено: Ірпінською міською радою – 18 328,05 грн., Боярською міською радою – 17 000,00 грн.
Просимо роз’яснити:
1)На підставі якого нормативного акту надано право ОМС визначати рівень кошторисної ЗП?
2)Чому рівень кошторисної ЗП відрізняється в межах однієї області, якщо передбачено виключно дві складові для розрахунку?
3)Чи може замовник в розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі» в тендерній документації самостійно встановлювати рівень кошторисної ЗП або визначати її більшу, ніж зазначив інвестор в розумінні ЗУ «Про інвестиційну діяльність» в своєму рішенні?
4) Яким чином здійснюється визначення рівня кошторисної ЗП: відповідно до юридичної адреси замовника чи адреси об’єкта, за якою відбуватиметься будівництво, чи якось інакше?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, тому з питань, що стосуються наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20.10.2016 № 281 "Про затвердження Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об'єктів" слід звертатись до Мінінфраструктури.
|
|
29.11.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник в ТД вимагає: "на етапі кваліфікації перевірити наявність матеріалів на складі Учасника". Чи законна вимога?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті 272/2023, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d158283c-6fd4-4bda-a3de-42ab612ab2e9&lang=uk-UA
|
|
10.11.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
31.10.2023 постановою уряду № 1135 внесені зміни до постанов КМУ від 14.09.2020 р. № 822 і від 12.10.2022 р. № 1178, які стосуються здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг.
Зазначеною постановою № 1135 уряд виключив можливість замовнику зазначати ТМ товару, вартість якого є меншою ніж 500 тис. гривень, замінивши фразу «, в тому числі конкретну торговельну марку» на «в межах специфікації товару, визначеної адміністратором електронного каталогу».
Цим, підзаконний акт (постанови №№ 1178 та 822) приведено у відповідність до ЗУ "Про публічні закупівлі" в частині необхідності вставляти фразу "або еквівалент", у випадку обґрунтованої необхідності зазначити ТМ.
Я, як постачальник медичних виробів національного виробника, зіштовхнулась із проблемою, що адміністратори платформи не внесли зміни до характеристик, які можна обрати (можливо й умисно), та залишили можливість обирати ТМ.
У результаті станом на сьогодні постанова № 1135 не виконується, а замовники вказують ТМ (приклади надаються у повному тексті скарги, що прикріплена до додатків).
При телефонному зверненні до ДП «ПРОЗОРРО», мені пояснили, що це їх бачення норм постанови № 1135, яка прямо не забороняє вказувати ТМ.
11.10.2023 Мінекономіки своїм листом № 3311-05/54982-09 надало мені відповідь на звернення висловило свою позицію саме з цього питання, яким підтверджено необхідність виключення ТМ для забезпечення можливості зберегти конкуренцію між постачальників.
Прошу вжити дієвих заходів з зобов’язання ДП «ПРОЗОРРО» та адміністраторів майданчиків прозоро.маркет припинити свавілля і виключити з каталогу теххарактеристик можливість замовникам обирати ТМ.
ПОВНИЙ ТЕКСТ СКАРГИ ПРИКРІПЛЕНИЙ ДО ДОДАТКІВ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше питання висвітлено в листі від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62708
|
|
07.11.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня колеги. Прошу надати роз'яснення щодо застосування п.6-1 Розділу Х прикінцевих положень Закону України "Про публічні закупівлі".
При вивченні даного питання думки експертів з описаного нижче питання розділились, тому в спільноті Замовники трактують норму локалізації по різному й відповідно проводять закупівлю з порушенням.
Питання:
1. В разі якщо замовником придбається Товар, який є в переліку п.п.2 п.6-1 Закону але вартість самої закупівлі менше 200 тис. грн. Але в річному плану Замовника загальна сума закупівель предмета закупівель перевищує 200 тис.грн (наприклад дві закупівлі по 150 тис.грн, де кожна не підпадає під вимогу але разом сума перевищує нижню межу, з урахуванням, що потреба не передбачена в один час. Тобто відсутній поділ предмета закупівлі для уникнення процедури закупівлі). Чи потрібно замовнику застосовувати вимогу пункту 6-1 до кожної з закупівель, коли вартість предмета закупівлі менша нижньої границі застосування вимоги, але загально-річна потреба (план) перевищує нижню границю? Питання сформоване з урахуванням абз.2 п.10 статті 3 Закону, а саме - Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.Під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Так, пунктом 6-1 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про публічні закупівлі” встановлено, що замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує відповідний відсоток на конкретний рік. Водночас вимога про ступінь локалізації застосовується замовником до закупівель, у разі якщо вартість предмета закупівлі, вказаного у переліку підпункту 2 пункту 6-1 Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону (у тому числі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом), становить або перевищує 200 тисяч гривень. Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. Відповідно до пункту 15 Особливостей якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями. З огляду на викладене, планування закупівель здійснюється замовниками самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. Вимога про ступінь локалізації предмета закупівлі встановлюється у разі якщо вартість предмета запланованої закупівлі становить або перевищує 200 тисяч гривень, якщо планування закупівлі відбувається поступово, то в залежності від заявленої вартості предмета закупівлі.
|
|
26.10.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можна після оголошення ВТ внести зміни до ТД та оголошення (електронні поля) та збільшити кількість предмета закупівлі, залишивши вартість закупівлі незмінною?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на порушене питання міститься в запитах № 407/2023, 2376/2020, 714/2021, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b4d6e93c-7473-469e-a050-12466d257087&lang=uk-UA https://me.gov.ua/inforez/Details?id=331aafea-557b-40a9-a267-ab061eeb6227&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e484044a-a1b5-4696-8835-2cab98902734&lang=uk-UA
|