|
|
04.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Новою редакцією Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – новий Закон) передбачено можливість участі у процедурах закупівель об’єднань учасників.
У разі якщо переможцем процедури закупівлі визнане об’єднання учасників, згідно з частиною шостою статті 33 нового Закону договір про закупівлю укладається між замовником та об’єднанням учасників – переможцем процедури закупівлі.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 41 нового Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації / оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому у разі якщо переможцем процедури закупівлі / спрощеної закупівлі є об'єднання учасників, копія ліцензії або дозволу надається одним з учасників такого об'єднання учасників.
Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 91 ЦК України юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). При цьому відповідно до частини першої статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
У зв’язку з цим просимо роз’яснити, чи може об’єднання учасників, яке, як окрема юридична особа, не має ліцензії (дозволу) на провадження господарської діяльності з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), що становлять предмет закупівлі, укласти договір про закупівлю, за умови що така ліцензії (дозвіл) наявна в юридичної особи, яка входить до складу об’єднання, а в договорі про закупівлю зазначено, що саме ця юридична особа буде безпосередньо здійснювати постачання товарів (виконання робіт, надання послуг) за договором про закупівлю.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки поступово готує узагальнені відповіді, які будуть містити відповіді на питання, зокрема щодо надання документів, у разі якщо учасником є об’єднання учасників, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
21.01.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв"язку з оскарженням рішення замовника про визначення переможця в АМКУ, терміни виконання зобов"язань по проекту договору та термін договору вже закінчились. У разі внесення змін у договір щодо продовження їх терміну дії, такі дати визначаться вже новим роком. Чи можливе укладання договору в наступному році після року, в якому проводились закупівлі? Чи має право замовник укласти договір з переможцем, якщо інший учасник оскаржив рішення АМКУ щодо недзадоволення скарги до суду?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запитах № 1238/2017, № 4/2019, № 41/2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=407257e4-9cce-47f5-a7e6-7957011f2098&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7c6de00e-b5ac-444b-a6d0-fcd463aad966&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3f6e2d49-ded1-4694-84c7-1c9c07616f4a&lang=uk-UA
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.
|
|
|
16.12.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Відбулися торги по газу, виграв учасник з ціною нижче ринкової на 26%, ми оголосили його переможцем, зараз на стадії підписання договору. Чи правомірним буде підписання договору з переможцем в якого занижена ціна? Чи все ж таки фактор найнижчої ціни - є основним?В нашій тендерній документації було прописано "З метою необґрунтованого заниження (демпінгу) та/або завищення ціни тендерної пропозиції та на підтвердження формування вартості цін за одиницю товару до середньо-ринкових цін на газ природній по країні, учасник закупівлі надає в складі тендерної пропозиції оригінал (або нотаріально завірену копію) довідки або експертного висновку від уповноваженого органу із зазначенням діапазону цін по регіонам України, що видана учаснику закупівлі станом на місяць подання учасником свої пропозиції."Чи повинні ми на стадії підписання договору-скасувати рішення про переможця, чи це на наш розсуд і нижча ціна, то є більш вагомим критерієм. Учасник надав цю довідку з ринковими цінами, але його ціна нижча від ринкової. Нам надійшла вимога від іншого учасника скасувати рішення, тому що ціна учасника, що виграв аукціон занижена, але строки подання вимог та скарг вже пройшли. Скарги до АМКУ не було. Які наші дії? Підписання договору з тим учасником, який переміг у аукціоні з найнижчою ціною? Будемо вдячні за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті № 1049/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=067834b6-03b0-483b-904b-c1161c720834&lang=uk-UA
|
|
|
27.05.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У відкритих торгах в 2018 році отримало перемогу ТОВ "ПромСітіБуд".За даний час виконано визначений обсяг робіт.
16.05 2019 року на ім'я директора бібліотеки надійшов лист з повідомленням, що ТОВ "ПромСітіБуд"змінило назву на ТОВ "Строй Сіті Сервіс".Також змінився директор і поточний рахунок .Виписка з Єдиного державного реєстру та довідка про відкриття рахунку додається.
Запитання:чи треба проводити нові торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору.
Поряд з цим, частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 90 ЦК України, статті 9 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство з обмеженою відповідальністю повинно мати своє найменування, яке має містити інформацію про його організаційно-правову форму та назву.
Відповідно до частини першої статті 56 ГК України, статей 47-52 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" суб’єкт господарювання (зокрема, товарситво з обмеженою відповідальністю) може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючого товариства з обмеженою відповідальністю з додержанням вимог законодавства.
Довідково інформуємо, що відповідно до пункту 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи.
Водночас порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
При цьому у разі розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі, замовник керується вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону, оскільки такий предмет закупівлі вважатиметься новим предметом договору.
|
|
|
23.01.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!12 грудня 2018 року нашим закладом було оголошено закупівлю на очікуваний обсяг фінансування на 2019 рік по коду 09120000-6 Природний газ за процедурою відкритих торгів.Оголошена закупівля не відбулась за відсутності жодного учасника. 29.12.2018 року було повторно оголошено закупівлю за процедурою відкритих торгів, але на обсяги, які відповідають потребі 11 місяців з лютого по грудень,так як по законодавчо встановленим термінам, з переможцем торгів можливо укладання договору тільки з лютого. Аукціон відбувся 15.01.2019 року, визначено переможця 17.01.2019 року, з яким планується 28.01.2019 року укласти договір на постачання природного газу з 01.02.2019 року. Так як природний газ використовується для опалення будівлі та приготування їжі у відділенні стаціонарного догляду постійного проживання, де цілодобово і цілий рік знаходяться наші підопічні - одинокі громадяни похилого віку та особи з інвалідністю, підприємство - постачальник минулого року продовжує постачати нам природний газ до укладання договору з новим постачальником у 2019 році. Обсяги закупівля природного газу у 2018 році були нижче тендерних сум (менше 200,0 тис.грн.), договір на постачання на 2018 рік був укладений прямий, з публікацією звіту про укладений договір в системі PROZZORO. Просимо дати роз'яснення, чи можемо укласти договір з постачальником минулого року для розрахунків за використаний газ до моменту укладання договору на 2019 рік з новим постачальником.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому частиною сьомою статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Водночас поняття зобов'язання, підстави його виникнення та підстави виникнення господарських зобов'язань визначені у Главі 47 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Главі 19 Господарського кодексу України (далі – ГКУ).
Так, статтею 509 ЦКУ встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Крім того, статтею 174 ГКУ встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Поряд з цим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06, розміщений лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.
При цьому згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
|