|
|
04.11.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Провели спрощену процедуру, за розгляду пропозицій всі пропозиціїї були вдхилені, а процедура такою що не відбулась. Один із учасників подав вимогу про скасування рішення та визнати його переможцем. Через неправильне обчислення строку надання відпові, ми не встигли надати в передбачений строк, чи є відповідальність за таке порушення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Поряд з цим частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Водночас статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі у разі настання яких передбачена відповідальність.
Поряд з цим згідно з частиною двадцятою статті 14 Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду.
|
|
|
28.09.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Є питання стосовно правильності розрахунку строку «три роки після укладення договору про закупівлю», визначеного у п.5 ч.2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі», при необхідності закупівлі додаткових аналогічних робіт.
Так, за результатами відкритих торгів Замовником було укладено договір на закупівлю реставраційних робіт у вересні 2018 року строком дії до 31.12.2020 року. Виконання частини робіт за основним договором 2018 року буде перенесено на 2021 рік через недостатній обсяг фінансування. Якщо в ході виконання основного договору у 2021 році виникне потреба здійснити закупівлю додаткових аналогічних робіт, як правильно маємо обраховувати три роки після укладення договору про закупівлю: за календарними роками (з вересня 2018 року по вересень 2021 року) чи за бюджетними періодами (з вересня 2018 року по 31 грудня 2020 року)? Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 розміщено лист від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівель”.
Разом з тим для обчислення перебігу строків необхідно керуватися Цивільним кодексом України, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом України "Про публічні закупівлі", в якому визначаються строки, перебіг яких починається після настання певної події, з якою пов’язаний її початок. У такому разі перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний її початок, та вважається першим днем для вчинення певної дії, яка має юридичне значення.
|
|
|
29.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Виникло питання щодо перебігу та зупинення строків при підписанні договору після прийняття рішення АМКУ. Якщо 13.05.20 було прийнято рішення про підписання договору, 22.05.20 було подано скаргу до АМКУ та 12.06.20 було рішення АМКУ.
З якої по яку дату товариство могло підписати договір?
Якщо після розміщення скарги суб’єктом оскарження в системі скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом із реєстраційною карткою в день розміщення суб’єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу. Отже, датою початку розгляду скарги є 22.05.2020 р. Як передбачено ч. 8 ст. 18 Закону № 922, розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених ч. 2 ст. 32 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Чи вважається 22.05 (день подання скарги) зупиненням перебігу строків, тобто з моменту прийняття рішення про підписання договору пройшло 9 чи 10 днів? Чи враховується 10 день, як день подання скарги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.
При цьому частиною восьмою статті 18 Закону визначено період подання скарги в залежності від підстав її подання.
У свою чергу, строки укладення договору про закупівлю за результатами проведення процедур закупівель визначені частиною шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону.
Поряд з цим частиною сімнадцятою статті 18 Закону визначено, що розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною шостою статті 33, частиною сьомою статті 40 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Водночас відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.
З огляду на викладене для обчислення перебігу строків необхідно керуватися Цивільним кодексом України, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом, в якому визначаються строки, перебіг яких починається після настання певної події, з якою пов’язаний її початок. У такому разі перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний її початок, та вважається першим днем для вчинення певної дії, яка має юридичне значення.
|
|
|
15.07.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо Вас надати роз’яснення щодо використання бюджетних коштів.
У травні 2020 року до ТОВ «Вінстратегія-Будтехекспертиза» звернулося Комунальне некомерційне підприємство «Вінницький обласний клінічний шкірно-венерологічний центр Вінницької обласної ради» щодо проведення експертизи робочого проєкту «Капітальний ремонт ганків з улаштуванням пандусів будівлі Вінницького обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру (літ. А) по вул. Магістратська, 21 в м. Вінниця», виконаного Приватним підприємством «ТриТетПроект».
В ході проведення експертизи виявилось, що вартість проєктних робіт значно завищено. В наданій кошторисній документації зазначена вартість проєктних робіт – 37 тис. 706 грн., без урахування ПДВ. Вартість будівельних робіт за підсумком глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва складає 206 тис. 944 грн., загальна вартість будівництва (з урахуванням всіх витрат) – 331 тис. 799 грн. Відповідно до табл. А1 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 вартість проєктних робіт мала б складати не більше 15 тис. 521 грн. Виконавець проєкту відмовляється надавати розрахунок вартості проєктних робіт, обумовлюючи це тим, що саме таку вартість вони виграли, приймаючи участь у PROZORRO.
Відповідно до п.п.5.1 та п.п.5.2 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 кошторисна вартість проєктних робіт для будівництва об'єктів визначається шляхом застосування усереднених відсоткових показників вартості проєктних робіт до розрахункової бази. По об'єктах невиробничого призначення розрахунковою базою, до якої застосовують усереднені відсоткові показники вартості проектних робіт, є вартість будівельних робіт за підсумком глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, приведена у поточний рівень цін на момент складання розрахунку. В коментарі до Зміни №2, абзац 5 є роз’яснення «При цьому вартість проектних робіт в подальшому уточнюється виходячи з вартості будівництва, підтвердженої експертним звітом, а договірна ціна встановлюється динамічною».
Як бути у такому випадку експертній організації (чи може експерт «закрити очі» на явне порушення вимог ДСТУ Б Д.1.1-7:2013)? Які документи вимагати від замовника та проєктувальника для підтвердження завідомо завищеної вартості проєктних робіт? Чи необхідно привести вартість у відповідність до вимог ДСТУ та внести зміни в договір між замовником та проєктувальником про зміну вартості проєктних робіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 9 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011
№ 560, Мінрегіон здійснює нормативно-методичне забезпечення проведення експертизи та визначає нормативи обчислення її вартості.
Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014
№ 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому, з питання проходження експертизи проекту пропонуємо додатково звернутись до указаного органу виконавчої влади.
Поряд з цим, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником допорогової закупівлі, не є предметом регулювання Закону. При цьому договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
|
|
|
09.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вартість проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації визначається відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-7-2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» (далі – ДСТУ), який носить обов’язковий характер для будівництва, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії.
Положення ДСТУ передбачають визначення кошторисної вартості проектних робіт для будівництва об’єктів (невиробничого, виробничого призначення та інженерно-транспортної інфраструктури) шляхом застосування усереднених відсоткових показників вартості проектних робіт до розрахункової бази. За умови неможливості визначити кошторисну вартість проектних робіт за усередненими відсотковими показниками, для обчислення вартості цих робіт можуть застосовуватися положення додатків Ж та КДСТУ.
Відповідно до розділу 6 ДСТУ ціна пропозиції учасника конкурсних торгів (договірна ціна) на виконання проектно-вишукувальних робіт визначається виходячи з кошторисної вартість цих робіт.
Згідно підпункту 5 пункту 6 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено: «Цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі: товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах».
Виходячи з викладеного, прошу Вас надати роз’яснення стосовно необхідності проведення замовником процедури спрощеної закупівлі на проектні та вишукувальні роботи, та експертизу проектної документації на будівництво так, як вартість даних робіт розрахована на підставі ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «ПРАВИЛА ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ПРОЕКТНО-ВИШУКУВАЛЬНИХ РОБІТ ТА ЕКСПЕРТИЗИ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА БУДІВНИЦТВО» є незмінна для всіх учасників торгів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міситься у запиті 1266/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0f710ef7-3a90-4b40-a184-671473459a2f&lang=uk-UA
|