|
21.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
п. 5 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» - Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису.
Я правильно розумію, відтепер можна не ставити в Довідках печатки і підпис Директора (уповноваженної особи), якщо комплект Документів Учасника надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП/ЕЦП) ???
Тендер ID
UA-2020-06-26-000931-b
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 604/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8a026b85-e3c0-4afa-a213-e51bfd58ea97&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
01.12.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня
Відповідно до правової позиції Нотаріальної палати України від 10.06.2020 (https://npu.ua/news/publ-zakupivli), нотаріус не є суб’єктом процедури публічних закупівель, не надає послуги у сфері права, які є предметом закупівель у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон).
Позиція Нотаріальної палати України, ґрунтується на тому, що нотаріус не може займатися підприємницькою діяльністю, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності, а також діяльності у професійному самоврядуванні нотаріусів (абз 4 ст 3 Закону про нотаріат), а відтак не може підписувати договір про закупівлю, що за визначенням п 6 ч. 1 ст. 1 Закону є господарським договором, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Також Нотаріальна палата України зазначає, що Закон регулює порядок закупівлі товарів, робіт та послуг, а нотаріус має право вчиняти нотаріальні дії, які не є послугами, а прийняття пропозиції укладення договору про надання послуг в результаті оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель або оголошення про проведення спрощеної закупівлі є порушенням Закону України «Про нотаріат».
Відповідно до ст. 9 Закону до основних завдань Уповноваженого органу є, зокрема, узагальнення практики здійснення закупівель, у тому числі міжнародної, надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель.
При цьому поточна редакція Закону не визначає закупівлю нотаріальних дій, як виключення з Закону, а відповідні роз’яснення Уповноваженого органу з цього питання відсутні.
У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення, чи підпадає під дію Закону закупівля нотаріальних дій, що вчиняються нотаріусами відповідно до Закону України «Про нотаріат» та інших підзаконних актів, та чи зобов’язаний замовник закуповувати нотаріальні дії нотаріусів з використанням спрощених закупівель або тендерних процедур відповідно до вимог Закону
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 2592/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7599b637-a460-4d2a-b84b-f02cb4c914cc&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
23.12.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Учасник залучив субпідрядників/співвиконавців для виконання кваліфікаційних вимог визначених Замовником в тендерній документації, про що зазначив в своїй тендерній пропозиції.
Водночас в складі тендерної пропозиції цей же Учасник надав лист (вимагався вимогами ТД) що він не планує залучати субпідрядників/співвиконавців до фактичного виконання робіт/послуг.
Чи правомірно Учасник підтвердив свої кваліфікаційні критерії субпідрядником/співвиконавцем якого він не планує залучати до фактичного виконання договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема у разі закупівлі робіт та послуг вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (пункт 18 частини другої статті 22 Закону).
Отже, Законом встановлена імперативна норма щодо необхідності надання у тендерній пропозиції інформації щодо субпідрядників/співвиконавців, яких учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг за умови, що обсяг таких робіт чи послуг становить не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
Вимоги в тендерній документації, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону. Крім цього, будь-які рішення, у тому числі щодо розгляду тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації, приймаються замовником самостійно.
Своєю чергою, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.
Зазначаємо також, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб`єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
|
|
12.05.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник під час порилюднення річного плану закупівель заповнив очікувану вартість предмету закупівлі по декількам джерелам. Але під час укладення договору Замовник поділяє загальну суму договору за декількоми джерелами і сума одного із джерел вийшла більша ніж вказано в річному плані. При цьому загальна сума договору не перевищує очікувану вартість предмету закупівлі, яка була вказана Замовником в річному плані. У відповідності до вимог п.1 ст. 4 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Чи може Замовник здійснити закупівлю (укласти договір) з Учасником -переможцем з сумою договору, яка не перевищує очікувану вартість предмету закупівлі, але перевищує суму одного із джерел.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Разом з цим, ураховуючи вимоги статті 4 та частини третьої статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”, закупівля здійснюється відповідно до річного плану, який складає та затверджує тендерний комітет або уповноважена особа (особи), що планує закупівлі.
При цьому розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення процедури закупівлі.
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”, що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
26.08.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
В тендерній документації Замовника на закупівлю робіт "Капітальний ремонт..." вказано, що
"Під аналогічним договором розуміється договір на виконання інженерних робіт (послуг), а саме: реконструкція, будівництво, або ремонт мережі водопостачання, або мережі теплопостачання, або каналізаційної мережі, або очисних споруд".
Чи правильно замовник передбачив для підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів надання учасником - договору на проведення ремонту.
І чи необхідно відхиляти тендерну пропозицію учасника, якщо надано договір на виконання поточного ремонту, а предметом закупівлі були роботи (Капітальний ремонт..)?Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим аналогічна відповідь міститься у запиті 1126/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=269393bd-4ae4-4f85-8c55-25c3886d0c34&lang=uk-UA
Поряд з цим перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону.
Водночас будь-яке рішення приймається замовником самостійно.
|