|
18.03.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Ст. 16 Закону передбачено, що Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
наявність обладнання та матеріально-технічної бази;
наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
П. 37 ст. 1 Закону надано визначення лота – це визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Ч. 4 ст. 28 Закону визначено, що після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
Суть питання. Замовником оголошено відкриті торги на закупівлю послуг по трьом лотам. Встановлено наступні кваліфікаційні критерії: наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, а саме не менше ніж 5 слюсарів; наявність обладнання та матеріально-технічної бази – встановлено кількість необхідного обладнання (по видам) не менше 5-ти одиниць.
Одним учасником подано пропозиції по трьом лотам. На підтвердження кваліфікаційних критеріїв надано документи та інформацію про наявність 5-ти слюсарів та обладнання по видам у кількості 5-ти одиниць. Перелік інформації та документів по кожному з 3-х лотів є ідентичним.
Чи відповідають пропозиції такого учасника по кожному з лотів встановленим Замовником кваліфікаційним критеріям? Чи необхідно сумувати кількість працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід у випадку подання учасником пропозицій на кожний лот (наприклад у випадку подання пропозицій по 2-м лотам кількість працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід повинна бути не менше 10).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Враховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.
Водночас тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
Перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 30 Закону та є вичерпним.
У свою чергу, виходячи зі змісту статей 11 і 38 Закону та Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557, прийняття рішень здійснює тендерний комітет, члени якого несуть відповідальність за порушення вимог згідно із законами.
Поряд з цим згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа замовника забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця.
З огляду на викладене, рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 30 Закону.
|
|
14.02.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго здоров’я!
В Законі про публічні закупівлі не повністю вірно враховані особливості закупівель послуг у природних монополістів, вартість яких встановлюється державним незалежним Регулятором. Зокрема ,наприклад послуги з розподілу природного газу надаються природними монополістами.
Відповідно до вимог Закону про публічні закупівлі закупівля послуг з розподілу природного газу може відбуватися тільки за переговорною процедурою закупівлі. З незрозумілих причин послуги з розподілу природного газу не ввійшли до переліку послуг на які Замовник не встановлює кваліфікаційні критерії ( хоча по аналогії з розподілом електроенергії не залежно від наявності чи відсутності кваліфікації Замовник не може змінити постачальника послуг і не може відмовитися від послуг).
Також Закон про публічні закупівлі вимагає проведення переговорів із складанням звіту про ціну пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі., що на мою думку, по відношенню до природних монополістів, вартість послуг яких встановлюється державним незалежним Регулятором ( в даному випадку НКРЕКП) є безглуздям.
Прошу врахувати зауваження при внесенні поправок до Закону про публічні закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року.
Ураховуючи прикінцеві та перехідні положення розділу X, нова редакція Закону, за винятком розділу VI щодо процедури торгів з обмеженою участю, вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Водночас повідомляємо, що порушені у запиті питання будуть опрацьовані під час роботи Міністерства над удосконаленням законодавства у сфері публічних закупівель.
Додатково інформуємо, що у Верховній Раді України зареєстровано законопроект № 2652 від 20.12.2019 "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України (щодо вдосконалення процедури оскарження в процесі здійснення публічних закупівель)" .
|
|
07.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, колеги,
Прошу допомогли розібратися у такій ситуації.
Як відомо у квітні цього року вступають в дію зміни до Закону «Про публічні закупівлі». З-поміж іншого, у статті 2 означеного Закону визначено діяльність в окремих сферах господарювання, яка має відмінності від аналогічного переліку «окремих сфер» у діючій редакції Закону.
Такі зміни призводять до того, що деякі суб’єкти господарювання перестануть підпадати під визначення «Замовник», а інші, навпаки почнуть здійснювати закупівлі відповідно до Закону.
Виходячи з вище наведеного, виникає запитання щодо порядку завершення процедури закупівлі, яка розпочата до введення в дію змін до Закону.
Тобто, які дії суб’єкта господарювання, який є замовником у розумінні чинної редакції Закону, але перестане бути замовником у розумінні змін до Закону, у разі оголошення ним у березні (умовно) відкритих торгів, проте укласти договір він зможе не раніше травня (умовно)? Продовжити проведення відкритих торгів чи відмінити процедуру та здійснити закупівлю відповідно до внутрішніх порядків?
І навпаки: які дії суб’єкта господарювання, який НЕ є замовником у розумінні чинної редакції Закону, але СТАНЕ замовником у розумінні змін до Закону, у разі оголошення ним у березні (умовно) допорогової закупівлі, проте укласти договір він зможе не раніше травня (умовно)? Продовжити проведення допорогову закупівлю чи відмінити її та оголосити відкриті торги відповідно до Закону?
Аналогічна ситуація із «допороговими» та «спрощеними» закупівлями. Чи потрібно буде відміняти «допорогову» закупівлю, якщо замовник не встигне укласти договір за результатами аукціону до введення в дію змін до Закону?
Завчасно вдячна за допомогу!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20
|
|
07.02.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, просимо надати роз'яснення з приводу публікації протоколів розгляду та допущення до аукціонів тендерних пропозицій учасників по міжнародним аукціонам. На сьогоднішній день на майданчиках відсутній функціонал, який дозволяв би Замовникам завантажувати такі протоколи саме по міжнародним аукціонам, натомість протокол формується автоматично системою. Чи не буде це розцінюватися, як порушення вимог ст. 10 ЗУ "Про публічні закупівлі" де чітко вказано, що замовник самостійно оприлюднює, зокрема, протокол розгляду тендерних пропозицій? Працівники майданчиків підтверджують відсутність у Замовника можливості завантажувати протоколи розгляду по міжнародним аукціонам, при цьому, на сьогодні існує судова практика по аналогічним ситуаціям, так як автоматично сформований системою протокол не містить підписів членів тендерного комітету (Радник №1(100) січень 2020 ст.24). Виникає питання, чому ж тоді ні майданчики, ні система Прозоро, ні сам Уповноважений орган знаючи про те, що Замовники не по своїй власній вині здійснюють порушення ст.10 жодним чином не реагують? Які дії Замовника в такій ситуації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті 495/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d8078fb-4a58-4042-a97f-1136f33b5549&lang=uk-UA
|
|
31.01.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Стаття 36 Закону України про публічні закупівлі визначає, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі та визначає випадки, за яких такі зміни можливі. Системний аналіз нормативних актів дозволяє зробити висновок, що збільшити вартість за одиницю товару в договорі підряду, укладеному в результаті процедури відкритих торгів, якщо внаслідок цього збільшується динамічна договірна ціна самого договору, майже неможливо, оскільки законодавчі підстави такого збільшення невичерпні та не включають ряд типових ситуацій. Так, наприклад, замовник при формуванні технічного завдання вказує технічні характеристики певних матеріалів та/або обладнання, необхідних для виконання робіт, не зазначаючи його марку та виробника. Такі матеріали/обладнання з аналогічними технічними характеристиками виробляються різними компаніями: як вітчизняними, так і іноземними. При цьому ціни таких виробників на аналогічні матеріали/обладнання з однаковими технічними характеристиками суттєво відрізняються: подекуди певні виробники втричі дорожчі. Розраховуючи тендерну пропозицію та намагаючись при цьому запропонувати роботи по конкурентній ціні, не маючи проекту та, відповідно, чіткої інформації щодо марки та виробника таких матеріалів/обладнання, учасник пропонує дешевший сегмент, який, при цьому, відповідає технічним вимогам замовника. Після отримання проекту для виконання робіт переможець постає перед проблемою: вказані в проекті матеріали/обладнання певного виробника втричі дорожчі, а отже, їх постачання підчас виконання робіт за цінами, визначеними в договірній ціні, приведе до суттєвих збитків для підрядника; збільшити договірну ціну, щоб компенсувати витрати – немає законних підстав, навіть при динамічній договірній ціні; поставити матеріали/обладнання дешевшого сегменту неможливо – невідповідність проекту є серйозним порушенням будівельних норм. Як наслідок, підрядник змушений або працювати собі в мінус, або ініціювати внесення змін в проектно-кошторисну документацію, на що замовник не хоче погоджуватись, оскільки в іншому випадку нестиме додаткові непередбачені ним витрати на зміну проекту. Просимо роз’яснити, в який спосіб повинен діяти підрядник за таких обставин.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Разом з тим ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).
Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент".
Разом з тим, фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Поряд з цим замовник має право зокрема за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації.
Водночас тендерна пропозиція подається учасником відповідно до вимог тендерної документації.
Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.
Ураховуючи викладене, під час підготовки тендерної пропозиції учаснику за потреби слід звертатись до замовника щодо надання роз"яснень та/або внесення відповідних змін до тендерної документації для можливості формування тендерної пропозиції.
При цьому учасник має право на оскарження. Скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
|